Треугольная пирамида (тетраэдр) построена из 20 шаров, как показано на рисунке. На каждом из шаров написана одна из букв A, B, C, D или E. Каждая буква написана на ровно четырёх шарах. На рисунке показаны три из четырех граней пирамиды с написанными на шарах буквами. Какая буква написана на шаре, который находится в середине четвертой, спрятанной грани?

Для нормальної життєдіяльності організму людини і доброго засвоєння їжі людський організм повинен одержувати усі поживні речовини у певних співвідношеннях. наприклад, нормальне співвідношення білків, жирів та вуглеводів має бути 1 : 1,1 : 4,1 для молодих чоловіків та жінок, зайнятих розумовою працею, і 1 : 1,3: 5 для тих самих людей, якщо вони зайняті важкою фізичною працею. ці речовини не мають однакової поживної цінності і кожна з них має своє особливе значення для організму. білки належать до життєво необхідних речовин, без яких неможливе життя, ріст і розвиток організму. вони найважливіші компоненти харчування, що забезпечують пластичні та енергетичні потреби організму. білки—це органічні речовини, що з амінокислот, які, поєднуючись між собою в різних композиціях, білкам різноманітних властивостей. харчова і біологічна цінність білків визначається істю амінокислот, що входять до їх складу. різноманітне харчування—найправильніший шлях постачання організму повноцінними білками. найбільшу біологічну цінність мають білки тваринного походження. фізіологічними нормами передбачається, що 55 % необхідних білків мають забезпечуватись за рахунок білків тваринного походження. теплова обробка прискорює перетравлювання білків. тривале розварювання, подрібнення, протирання продуктів поліпшує перетравлювання, і засвоювання білків, особливо рослинних. проте надмірне нагрівання може негативно вплинути на амінокислоти, з яких білки. потреба в білках для дорослої людини становить у середньому 85— 90 г на день. добову потребу в білках залежно від віку людини, її фізіологічного стану, виду та умов праці наведено в табл. 1. роль жирів у харчуванні визначається їх високою калорійністю і участю в процесах обміну. жири забезпечують у середньому 33 % добової енергоцінності раціону. з жирами в організм надходять необхідні для життєдіяльності речовини: вітаміни а, о, е, незамінні жирні кислоти, лецитин. жири забезпечують всмоктування з кишечника ряду мінеральних речовин та жиророзчинних вітамінів. вони поліпшують смак їжі і викликають відчуття ситості. жири в організмі можуть утворюватися з вуглеводів та білків, але повною мірою ними не заміняються. слід пам'ятати, що жири легко окислюються на повітрі, під час зберігання на світлі і в теплі, а також у процесі теплової обробки, особливо смаження. у несвіжих і перегрітих жирах руйнуються вітаміни, зменшується вміст незамінних жирних кислот і нагромаджуються шкідливі речовини, що спричиняють подразнення шлунково-кишечного тракту, нирок, порушення обміну речовин. надмір жирів в їжі погіршує засвоєння білків, кальцію,  магнію, підвищує потребу у вітамінах, що забезпечують жировий обмін. потребу в жирах з урахуванням статі, віку і характеру праці подано в табл. 1. у середньому добова потреба в жирах становить 80—100 г, з яких зо % мають забезпечуватись рослинними жирами. отже, на частку білків має припадати 11—13%, жирів—33, енергетичної цінності добового раціону з диференціацією по зонах: для пів-дених районів потреба в жирах становить 27—28 °/о, для північних— 38—40. фосфатиди — біологічно високоактивні речовини. вони присутні в усіх клітинах організму і впливають на процеси клітинного обміну. з фосфатидів у продуктах харчування найширше представлений лецитин. він не є незамінною поживною речовиною, але має важливе значення у харчуванні. лецитин сприяє перетравлюванню, всмоктуванню і правильному обміну жирів, посилює виділення жовчі, сполучаючись з білком, утворює мембрани клітин, нормалізує обмін холестерину, а також чинить ліпотропну дію: зменшує нагромадження жирів у печінці, сприяючи їх перенесенню у кров. на лецитин багаті яйця, печінка, ікра, м'ясо кролика, паста «океан», жирні оселедці, нерафінована олія. вуглеводи є основною частиною харчового раціону. фізіологічне значення вуглеводів в основному визначається їх енергетичними властивостями. вони—головне джерело енергії організму. при всіх видах фізичної праці спостерігається підвищена потреба у вуглеводах. з їжею надходять прості і складні вуглеводи, легкозасвоювані і незасвоювані вуглеводи. основними простими є глюкоза, галактоза, фруктоза, сахароза, лактоза та мальтоза. складні вуглеводи—крохмаль, глікоген, клітковина, пектин. потреба у вуглеводах становить 350— 500 г на добу. надмірне споживання вуглеводів — поширена причина порушення обміну речовин, що сприяє розвитку ряду захворювань. при раціональному харчуванні до зо %   вуглеводів їжі здатні переходити в жири. в разі ж надміру вуглеводів, особливо легкозасвоюваних, цей процент вищий.

Год от года на нашей планете становится всё меньше и меньше диких животных. население планеты постоянно увеличивается, а, следовательно, сокращается среда обитания животных. неправильно считать, что численность животных уменьшается из-за охоты. без рациональной охоты, которая регулирует численность птиц и зверей, сомнительно, что сегодня существовали бы олени, косули, сайгаки. человек косвенно влияет на исчезновение многих видов животных, невольно отнимая у них естественные места обитания, уничтожая их кормовые участки. немаловажную роль в сокращении численности животных играет вырубка лесов, осушение болот, вспашка степей, освоение пустынь, загрязнение рек промышленными , загрязнение атмосферы. все эти процессы истребляют животных, не меньше, а может даже и больше, чем охота на них. сейчас особенно важно сохранить любой вид животных, ведь природа не зря создавала эти виды в течение многих миллионов лет. фауна земли - это не случайное скопление разных видов животных, а единая согласно действующая система, выпадение любого, казалось бы незначительного звена, влечёт самые серьёзные изменения всей системы. поэтому сохранение как можно большего числа видов животных является важной . каждый вид неповторим и интересен, необходим природе и человеку. защиты и бережного отношения заслуживают все представители животного мира, особенно это относится к редким, исчезающим , они являются наиболее уязвимой частью органического мира, их потеря вполне реальна и может произойти в короткий срок. именно по этой причине сохранение редких и вымирающих видов животных, а также растений рассматривается в нашей стране, как первостепенная . для того чтобы сохранить и приумножить богатство животного мира, человеку необходимо сделать многое. в рф действует закон об охране и использовании животного мира. законом регламентируется комплекс вопросов, которые связаны с охраной диких животных, рациональным использованием животного мира, в частности охотой, рыболовством и другими. редкие и исчезающие виды животных и растений занесены в красную книгу россии, аналогичные красные книги имеются и во многих других государствах, а учёт редких и исчезающих видов в мировом масштабе ведёт красная книга международного союза охраны природы, созданного ещё в 1948 году. в нашей стране придаётся большое значение мерам по охране и обогащению природы. меры по охране диких животных предпринимались ещё в советское время, ощутимый результат этих мер можно видеть сейчас. численность оленей, лосей кабанов, а также других традиционно охотничьих видов животных увеличилась почти повсеместно. такие ценные промысловые виды, как, например, соболь и сайгак, бывшие когда-то на грани вымирания, в настоящее время размножились настолько, что стали объектом постоянного промысла. к успеху и меры по восстановлению численности зубров и куланов. работа по охране животного и растительного мира продолжается, и дел в этой работе ещё много, так как численность многих видов зверей в некоторых местностях уменьшается. особенно это касается ценных пушных зверей: европейской норки, горностая, барсука, сурка, выдры, выхухоля. мало осталось амурских тигров, леопардов, горалов и многих других ценных животных. источник:     © saveplanet.su сохраним планету