Держава сутнісно змінюється трьома шляхами: або тому, що державний лад оновлюється, реформується, або тому, що вона розкладається, або тому що воно докорінно перетвориться в ході соціальної революції, коли змінюються вже самі принципи даної держави.Політика як мистецтво можливого. У будь-якому суспільстві на певному етапі його розвитку неминуче виникають політичні відносини, складаються і функціонують політичні організації, партії, формуються політичні ідеї і теорії. Політика - це особлива сфера діяльності. Сенс слова “політика” краще за все виражає його етимологія: грец. politike - мистецтво управління державою. Політика, таким чином, представляє собою участь у справах держави, у визначенні напрямку його функціонування, у визначенні форм, завдань та змісту діяльності держави. Метою політики є збереження або створення найбільш прийнятних для певних соціальних шарів або класів, а також суспільства в цілому умов в здійснення влади. Політична влада - це тонке мистецтво державного управління. Вона являє собою сукупність елементів, що є офіційно визнаними виконавцями політичної влади. Сюди входять державний апарат, політичні партії та рухи, профспілки, різні громадські організації (церква в нашому суспільстві відокремлена від держави і тому не входить в політичну організацію). Все це суть не що інше, як головні складові елементи розгалуженого і міцно спаяного системного цілого, механізм, за до якого здійснюється політична влада в суспільстві.Оскільки політика - це мистецтво управління, остільки, щоб бути мистецтвом у вищому сенсі цього слова, вона повинна спиратися на досягнення науки відповідати найвищим критеріям моральності, оскільки саме політична діяльність є найбільш відповідальною з усіх видів соціальної діяльності.У структурі політичної діяльності в узагальненому вигляді проглядаються три основних моменти. По-перше, вміння ставити найближчі (тактичні) та перспективні (стратегічні) реальні цілі та вирішувати завдання, з огляду на співвідношення соціальних сил, всі можливості суспільства на конкретному етапі його розвитку. По-друге, вироблення ефективних методів, засобів, форм організації соціальних сил для досягнення поставлених цілей.Нарешті, по-третє, відповідний підбір і розстановка кадрів, здатних вирішувати поставлені перед ними завдання.Завдання будь-якої державної влади полягає в тому, щоб на шляхах самостійного переконання і стратегічної цілеспрямованості забезпечити виховання в народі законослухняності. Влада, підкоряючись принципам правопорядку, повинна вміти вбачати стратегічні політичні і соціально-економічні цілі та компетентно творити право і порядок, связуя себе з правосвідомістю народу, з піднесенням мотивації діловитості і духовності свого народу.
