У житті тітки Поллі та інших жителів містечка сталися дивовижні зміни. Цим потрібно завдячувати Поліанні, яка вміла жити, радіти життю, була оптимісткою, кожному дарувала частинку свого доброго серця. 1. Тітці Поллі довелося змінювати звичний стиль життя. 2. Тітчине розуміння обов’язку видається дивним і Полінні, і іншим жителям маєтку Гаррінгтонів. 4. Режим дня, який запропонувала тітка, на думку Поліанни, «зовсім не лишає часу на те, щоб просто жити». 5. Життя Поліанна сприймає, як гру в радість, намагається навчити цього усіх жителів містечка. Радість дівчинка намагається знайти за будь-яких обставин, навіть за таких, які видаються зовсім безнадійними (н., смерть батька, кімната на горищі тощо). Іншим людям вона теж допомагає знайти привід для радості. 6. Поліанна виявилася дуже старанною ученицею, але окрім навчання вона мала ще багато обов’язків: навідувати Джона Пендлтона, місіс Сноу, спілкуватися із лікарем Чілтоном тощо. 7. Нещастя, що сталося з Поліанною, не поселило в дівчинці зневіру, через те, що їй постійно приходили листи, від вдячних людей, яким вона до відвідували жителі містечка, тому що кожного із них вона навчила радіти життю і насолоджуватися ним. 8. Любов до Поліанни змусила тітку Поллі та лікаря Чілтона забути про образи, зрозуміти цінність своїх стосунків до дівчинці одужати.
Основные причины возникновения чс: • внутренние: сложность технологий, недостаточная квалификация персонала, проектно-конструкторские недоработки, и моральный износ оборудования, низкая трудовая и технологическая дисциплина; • внешние: стихийные бедствия, неожиданное прекращение подачи электроэнергии, газа, технологических продуктов, терроризм, войны. чс могут произойти при следующих обстоятельствах: • наличие источника риска (давление, взрывчатые вещества, радиоактивные вещества); • действие факторов риска (выброс газа, взрыв, возгорание); • нахождение в очагах поражения людей, сельскохозяйственных животных и угодий. анализ причин и хода развития чс различного характера выявил их общую черту — стадийность. можно выделить пять стадий (периодов) развития чс: • накопление отрицательных эффектов, приводящих к аварии; • период развития катастрофы; • экстремальный период, при котором выделяется основная доля энергии; • период затухания; • период ликвидации последствий. в рф действует много крупных производств, потенциально опасных для населения и окружающей среды, а уровень технологий, контроля и дисциплины на них в результате стремительного падения производства снизился до критической черты. кризис только усугубил ситуацию, а к проблеме безопасности присоединились экологические. анализ чрезвычайных ситуаций, имевших место в россии за последние годы, позволил выделить причины аварийности и травматизма: • человеческий фактор — 50,1%; • оборудование, техника — 18,1%; • технология выполнения работ — 7,8%; • условия внешней среды — 16,6%; • прочие факторы — 7,4%. в табл. 5.2 показано распределение факторов аварийности и травматизма. как видно из данных табл. 5.2, в настоящее время заметно возрос удельный вес аварий, происходящих из-за неправильных действий обслуживающего технического персонала (более 50%). часто это связано с недостаточностью профессионализма, а также неумением принимать оптимальные решения в сложной критической обстановке в условиях дефицита времени. аварии и катастрофы в рф нередко являются следствием ведомственно-технократической стратегии, приводящей к сооружению объектов с заведомо отсталой технологией, и средств на обеспечение необходимой безопасности. довольно часто такая стратегия предопределяет строительство предприятий в местах, уязвимых в социально- отношении (например, близость населенных пунктов, особая хрупкость экосистем). в итоге рф ежегодно тратит на ликвидацию последствий различного рода чс 1-2% валового продукта. в будущем эта доля может вырасти до 4-5%, что превысит такие статьи расходов, как здравоохранение и охрана окружающей среды, вместе взятые.
1. Тітці Поллі довелося змінювати звичний стиль життя. 2. Тітчине розуміння обов’язку видається дивним і Полінні, і іншим жителям маєтку Гаррінгтонів. 4. Режим дня, який запропонувала тітка, на думку Поліанни, «зовсім не лишає часу на те, щоб просто жити». 5. Життя Поліанна сприймає, як гру в радість, намагається навчити цього усіх жителів містечка. Радість дівчинка намагається знайти за будь-яких обставин, навіть за таких, які видаються зовсім безнадійними (н., смерть батька, кімната на горищі тощо). Іншим людям вона теж допомагає знайти привід для радості. 6. Поліанна виявилася дуже старанною ученицею, але окрім навчання вона мала ще багато обов’язків: навідувати Джона Пендлтона, місіс Сноу, спілкуватися із лікарем Чілтоном тощо. 7. Нещастя, що сталося з Поліанною, не поселило в дівчинці зневіру, через те, що їй постійно приходили листи, від вдячних людей, яким вона до відвідували жителі містечка, тому що кожного із них вона навчила радіти життю і насолоджуватися ним. 8. Любов до Поліанни змусила тітку Поллі та лікаря Чілтона забути про образи, зрозуміти цінність своїх стосунків до дівчинці одужати.