Человеческий фактор, к сожалению, играет большую роль в возникновении пожаров в частных жилых домах, квартирах, дачных домиках и, конечно, на различных предприятиях и организациях.
Все эти факты подтверждаются статистическими данными, однако большинство пожаров происходит из-за обыкновенной глупости и излишней самоуверенности в собственной неуязвимости. Так, от несоблюдения требований пожарной безопасности в жилом доме люди страдают не только сами, но и подвергают опасности своих близких и окружающих. В результате — получают травмы и увечья люди, уничтожается имущество, а порой и сам человек гибнет в огне.
А ведь в целях предотвращения пожаров и загораний необходимо всего лишь соблюдать понятные и довольно простые правила пожарной безопасности в жилом доме и хозяйственных пристройках:
- не оставлять без присмотра работающие газовые и электроприборы,
— не перегружать электросети большим количеством одновременно включенных потребителей,
— соблюдать нормы по хранению запаса топлива (не более 20 л) и масла (не более 5 литров) в гаражах,
— не хранить в гаражах вещи, не относящиеся непосредственно к обслуживанию автомобилей (мебель, предметы домашнего обихода), выполненные из горючих материалов,
— не хранить в гаражах или частных домах кислородные и газовые ,
— не бросать где попало зажженные окурки и спички,
— не пользоваться открытым огнем в местах скопления сгораемых материалов, чуланах, кладовых, сараях,
— следить за состоянием электропроводки – она должна быть исправной, не почерневшей, без оголенных проводов и без соединительных скруток (не поленитесь, сходите в магазин и приобретите удобные современные болтовые соединения).
Ганс Крі́стіан А́ндерсен (дан. Hans Christian Andersen; [ˈhanˀs ˈkʁæsdjan ˈɑnɐsn̩]; 2 квітня 1805, Оденсе — 4 серпня 1875, Копенгаген) — данський письменник, казкар, автор відомих у всьому світі казок «Непохитний олов'яний солдатик», «Гидке каченя», «Снігова королева», «Дюймовочка» та інших. Казки Андерсена перекладені більш ніж 150 мовами світу, вони стали основою для численних екранізацій, мультфільмів, театральних постановок, балетів тощо.
Ганс Крістіан Андерсен народився в Оденсе — місті на данському острові Фюн. Його батько, Ганс Андерсен (1782—1816) — був бідним шевцем, мати Ганна Марі Андерсдаттер (1775—1833) — прачкою (вона походила з бідної сім'ї, в дитинстві мусила жебракувати, її поховали на кладовищі для бідних).
У Данії існує легенда про королівське походження Андерсена, бо в ранній біографії він писав, що в дитинстві грався з принцом Фрітсом, згодом — королем Фредеріком VII, і у нього не було друзів серед вуличних хлопчаків — лише принц. Дружба Андерсена з принцом Фрітсом, згідно з фантазією Андерсена, тривала і в дорослому віці, до самої смерті Фрітса. За винятком родичів, нібито лише Андерсен був допущений до труни покійного. Причиною цієї фантазії були розповіді батька Ганса Крістіана про те, що він нібито є родичем короля.
Хоча батьки Ганса були постійно зайняті важкою працею, щоб забезпечити існування сім'ї, вони оточили єдиного сина великою любов'ю та турботою. У нього завжди були цікаві іграшки, які майстрував йому батько. Він і прищепив майбутньому літератору любов до книг: вечорами читав вголос Біблію, історичні романи, новели та оповідання[4]. Та й від своєї матері Ганс почув чимало народних переказів і пісень. Надмірна опіка у ранньому дитинстві спричинила до того, що він був доволі замкнутим хлопчиком, зазвичай сидів у кутку і займався своєю улюбленою грою — ляльковим театром. Це захоплення він зберіг і в юності. З дитинства майбутній письменник виявляв схильність до мріяння і письменництва, часто влаштовував імпровізовані домашні спектаклі, що викликали сміх і нерозуміння-знущання сусідських дітей. Ймовірно, що така мрійливість передалася Гансу по батьковій лінії, адже його діда Андерса Хансена, різьбяра по дереву, також вважали в місті диваком, тому що він вирізав дивні фігурки напівлюдей-напівтварин з крилами.
Все эти факты подтверждаются статистическими данными, однако большинство пожаров происходит из-за обыкновенной глупости и излишней самоуверенности в собственной неуязвимости. Так, от несоблюдения требований пожарной безопасности в жилом доме люди страдают не только сами, но и подвергают опасности своих близких и окружающих. В результате — получают травмы и увечья люди, уничтожается имущество, а порой и сам человек гибнет в огне.
А ведь в целях предотвращения пожаров и загораний необходимо всего лишь соблюдать понятные и довольно простые правила пожарной безопасности в жилом доме и хозяйственных пристройках:
- не оставлять без присмотра работающие газовые и электроприборы,
— не перегружать электросети большим количеством одновременно включенных потребителей,
— соблюдать нормы по хранению запаса топлива (не более 20 л) и масла (не более 5 литров) в гаражах,
— не хранить в гаражах вещи, не относящиеся непосредственно к обслуживанию автомобилей (мебель, предметы домашнего обихода), выполненные из горючих материалов,
— не хранить в гаражах или частных домах кислородные и газовые ,
— не бросать где попало зажженные окурки и спички,
— не пользоваться открытым огнем в местах скопления сгораемых материалов, чуланах, кладовых, сараях,
— следить за состоянием электропроводки – она должна быть исправной, не почерневшей, без оголенных проводов и без соединительных скруток (не поленитесь, сходите в магазин и приобретите удобные современные болтовые соединения).
Ганс Крі́стіан А́ндерсен (дан. Hans Christian Andersen; [ˈhanˀs ˈkʁæsdjan ˈɑnɐsn̩]; 2 квітня 1805, Оденсе — 4 серпня 1875, Копенгаген) — данський письменник, казкар, автор відомих у всьому світі казок «Непохитний олов'яний солдатик», «Гидке каченя», «Снігова королева», «Дюймовочка» та інших. Казки Андерсена перекладені більш ніж 150 мовами світу, вони стали основою для численних екранізацій, мультфільмів, театральних постановок, балетів тощо.
Ганс Крістіан Андерсен народився в Оденсе — місті на данському острові Фюн. Його батько, Ганс Андерсен (1782—1816) — був бідним шевцем, мати Ганна Марі Андерсдаттер (1775—1833) — прачкою (вона походила з бідної сім'ї, в дитинстві мусила жебракувати, її поховали на кладовищі для бідних).
У Данії існує легенда про королівське походження Андерсена, бо в ранній біографії він писав, що в дитинстві грався з принцом Фрітсом, згодом — королем Фредеріком VII, і у нього не було друзів серед вуличних хлопчаків — лише принц. Дружба Андерсена з принцом Фрітсом, згідно з фантазією Андерсена, тривала і в дорослому віці, до самої смерті Фрітса. За винятком родичів, нібито лише Андерсен був допущений до труни покійного. Причиною цієї фантазії були розповіді батька Ганса Крістіана про те, що він нібито є родичем короля.
Хоча батьки Ганса були постійно зайняті важкою працею, щоб забезпечити існування сім'ї, вони оточили єдиного сина великою любов'ю та турботою. У нього завжди були цікаві іграшки, які майстрував йому батько. Він і прищепив майбутньому літератору любов до книг: вечорами читав вголос Біблію, історичні романи, новели та оповідання[4]. Та й від своєї матері Ганс почув чимало народних переказів і пісень. Надмірна опіка у ранньому дитинстві спричинила до того, що він був доволі замкнутим хлопчиком, зазвичай сидів у кутку і займався своєю улюбленою грою — ляльковим театром. Це захоплення він зберіг і в юності. З дитинства майбутній письменник виявляв схильність до мріяння і письменництва, часто влаштовував імпровізовані домашні спектаклі, що викликали сміх і нерозуміння-знущання сусідських дітей. Ймовірно, що така мрійливість передалася Гансу по батьковій лінії, адже його діда Андерса Хансена, різьбяра по дереву, також вважали в місті диваком, тому що він вирізав дивні фігурки напівлюдей-напівтварин з крилами.