1.СОВМЕСТНО С Н.ТЛЕНДИЕВЫМ К .КОЖАМЬЯРОВ НАПИСАЛ КАКУЮ ОПЕРУ? 2.В КАКОМ ГОДУ К.КОЖАМЬЯРОВ НАПИСАЛ 1-ЧАСТНЫЙ КОНЦЕРТ ДЛЯ ТРУБЫ? 3. Для каких инструментов писал инструментальные концерты К Кожвмьяров.?
В декабре 1941 года, в самые трагические дни Великой Отечественной войны, Хачатурян в газетной статье сообщал о своих творческих планах: «В 1941 году по заказу Большого театра СССР, совместно с либреттистом Н. Д. Волковым и балетмейстером И. А. Моисеевым я приступаю к работе над балетом «Спартак». Это должен быть монументальный героический спектакль, который покажет советскому зрителю самого лучшего человека всей древней истории, каким, по выражению Маркса, является Спартак». Этот образ, давно привлекавший Хачатуряна, казался ему особенно актуальным в связи с ожесточенной борьбой, которую приходилось вести нашему народу. Об этом композитор также упоминал в одной из статей: «Некоторые были удивлены выбором мною этой темы, упрекали за уход в глубь истории. Но мне кажется, что тема Спартака и восстания рабов в древнем Риме имеет в наше время огромное значение и большое общественное звучание. Нужно, чтобы народы знали и вспоминали имена тех, кто еще на заре человеческой истории смело подымался против поработителей за свою свободу и независимость».
Либреттист Н. Волков (1894—1965) начал работу над «Спартаком» еще в 1933 году. Он пользовался консультациями художника Ф. Федоровского (1883—1955) и балетмейстера И. Моисеева (1906—2007), давно уже мечтавшего поставить этот спектакль. В работе над либретто Волков обращался к свидетельствам античных историков, в особенности к «Жизнеописаниям» Плутарха (50—120), были им использованы и сатиры Ювенала (ок. 60—140). Кроме того, либреттист опирался на статью Л. Фридлендера «Картины из бытовой жизни Рима» и книгу советского историка А. Мишулина «Спартаковское восстание», кое-что было почерпнуто из популярного романа Джованьоли «Спартак» (описание ристалищ) и исторической хроники М. Оливье «Спартак». «Архитектоника балета слагалась как трагедия о Спартаке, — писал Волков, — как рассказ о возвышении и гибели вождя, как история героя, чей ум, воля и высокие идеалы преодолели ограниченность своего времени и <...> стали бессмертными символами борьбы угнетенных классов и народов против угнетателей». Не удивительно, что предложенный сюжет получил одобрение властей. Однако работа над балетом была отложена на многие годы.
В 1950 году Хачатурян побывал в Италии, видел Колизей, Аппиеву дорогу. Возможно, именно с этими впечатлениями было связано возвращение к задуманному балету. Работа над музыкой продолжалась три с половиной года — последняя точка в партитуре была поставлена в начале февраля 1954-го. Премьера «Спартака» состоялась в Ленинградском театре оперы и балета имени Кирова (Мариинском) 27 декабря 1956 года в постановке одного из самых оригинальных балетмейстеров советского времени, продолжателя традиций Фокина, прославленного мастера хореографической миниатюры Л. Якобсона (1904—1975). В стремлении отойти от господствовавших в те годы на балетной сцене принципов «драмбалета» Якобсон перенес на сцену скульптурно-пластическую выразительность, увиденную им в экспрессии фигур сражающихся богов и титанов на знаменитом Пергамском алтаре, экспонировавшемся тогда в Эрмитаже.
Московская постановка «Спартака» заслуженно привлекла большое общественное внимание. Одно время она официально считалась лучшим советским балетом. Ныне, когда подобные утверждения вышли из моды, она остается своего рода визитной карточкой балета Большого театра. Редкие крупные зарубежные гастроли этой труппы обходятся без этого спектакля Юрия Григоровича.
1 Стос. до давньогрецької або давньоримської культури, мистецтва, суспільного ладу і т. ін. На тлі вечірнього неба пропливають чотири жінки з кошиками на голові, наче античні вази (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 406); — Я дуже задоволений, що моїм синам школа прищепила любов до античних авторів (Письменники зблизька, 1958, 59); У Північному Причорномор'ї розвивалася антична культура, що збагатила культуру місцевих племен, які донесли її кращі традиції аж до часів КиївсПрибутковий ордер — первинний документ, який застосовують для обліку матеріальних цінностей, що надходять від постачальників або після перероблення на склад підприємства, організації чи установи. Прибутковий ордер виписують в одному примірнику і використовують для кількісно-сумарного обліку матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство. Надходження готівки в касу оформляють прибутковим касовим ордером. Платникові готівки видається квитанція[3].
2 Меморіальний ордер — розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунку платника і внутрішньобанківських операцій.
3 Лицарство виникло у франків у зв'язку з переходом у VIII ст. від народного пішого війська до кінного війська васалів. Піддавшись впливу церкви та поезії, воно виробило моральний та естетичний ідеал воїна, а в епоху Хрестових походів, під впливом виниклих тоді духовно-лицарських орденів, замкнувся у спадкову аристократію, що усвідомлювало себе міжнародним військовим орденом. Посилення державної влади, перевага піхоти над кіннотою, винахід вогнепальної зброї та створення постійного війська до кінця Середньовіччя перетворили феодальне лицарство в політичний стан титулованої знаті.
4 Кульмінаційний момент бурхливого розвитку української культури готувався поступово упродовж попередніх століть завдяки формуванню основного класичного фонду українського фольклору в усьому розмаїтті йога жанрів, розвитку музичного виконавства та освіти, що зумовило зростання професіоналізму в різних галузях музичної культури. Вокально-хорова та інструментальна музика були невід'ємними складовими тогочасної театральної культури - шкільної драми і вертепу. У театрі, професійній музиці яскраво виявився стиль бароко, а наприкінці XVIII ст. - класицизм.
5
Карл Філіпп Емануель Бах
Березовський Максим Созонтович
Людвіг ван Бетховен
Луїджі Боккеріні
Бортнянський Дмитро Степанович
6
Точно етимологія терміну «бароко» не визначена й досьогодні, але найпопулярніша версія — від португальського «perrola barroca», тобто «перлина неправильної форми», що дуже влучно характеризує стиль. Під бароко розумілося щось примхливе, часом навіть до дивацтва, чудернацтва. Найбільше розповсюдилося в Італії у XVI та XVII століттях. Назва була придумана естетами XVIII ст. як глузлива, далі успадкована художньою критикою XVII ст., що вважала цей напрямок кризою стилю, занепадом краси та гарного смаку. Але з часом термін «бароко» втратив негативний підтекст і став використовуватися для визначення цього художнього напрямку, якому притаманні вибагливість, химерність, ошатність, складні динамічні форми
7
Представниками цього стилю є Пітер Пауль Рубенс, Антон ван Дейк (Фландрія), в живописі: Кортона, Караваджо, в архітектурі Лоренцо Берніні (Італія), Бартоломей Растреллі (Росія), в літературі: Педро Кальдерон (Іспанія), Агріпа д'Обіньє (Франція), Михайло Ломоносов (Росія), в музиці період бароко тривав з 1600 до 1750 рр ...
8
Майже головним словом доби рококо було слово «примха» (каприз). У мистецтві визначається легкими, нервовими, ніжними та химерними формами («грайливе» рококо). Він виявився насамперед у розплануванні і декорації інтер'єру (палаців, церков, костьолів). В добу рококо скульптура (переважно поліхромна) стала істотною частиною архітектурної композиції, а орнамент (зокрема у різьбі) набрав форм мушлі («rocaille»). У добу рококо широко розвинулося мистецьке ремесло — ткацтво, ювелірство, порцеляна, меблі, гобелени
9
Для класицизму характерна орієнтація на античну літературу, яка проголошувалася ідеальною, класичною, гідною наслідування. Теоретичним підґрунтям класицизму була антична теорія поетики і насамперед «Поетика» Арістотеля, теоретичні засади якого втілювала французька «Плеяда» (XVII ст.). У виробленні своїх загальнотеоретичних програм, особливо в галузі жанру і стилю, класицизм спирався і на філософію раціоналізму.
10
Філософський напрям романтизму, сформувавшись майже одночасно в Англії і Німеччині в другій половині 80-х років XVIII ст.,
сделай лучшим
Объяснение:
В декабре 1941 года, в самые трагические дни Великой Отечественной войны, Хачатурян в газетной статье сообщал о своих творческих планах: «В 1941 году по заказу Большого театра СССР, совместно с либреттистом Н. Д. Волковым и балетмейстером И. А. Моисеевым я приступаю к работе над балетом «Спартак». Это должен быть монументальный героический спектакль, который покажет советскому зрителю самого лучшего человека всей древней истории, каким, по выражению Маркса, является Спартак». Этот образ, давно привлекавший Хачатуряна, казался ему особенно актуальным в связи с ожесточенной борьбой, которую приходилось вести нашему народу. Об этом композитор также упоминал в одной из статей: «Некоторые были удивлены выбором мною этой темы, упрекали за уход в глубь истории. Но мне кажется, что тема Спартака и восстания рабов в древнем Риме имеет в наше время огромное значение и большое общественное звучание. Нужно, чтобы народы знали и вспоминали имена тех, кто еще на заре человеческой истории смело подымался против поработителей за свою свободу и независимость».
Либреттист Н. Волков (1894—1965) начал работу над «Спартаком» еще в 1933 году. Он пользовался консультациями художника Ф. Федоровского (1883—1955) и балетмейстера И. Моисеева (1906—2007), давно уже мечтавшего поставить этот спектакль. В работе над либретто Волков обращался к свидетельствам античных историков, в особенности к «Жизнеописаниям» Плутарха (50—120), были им использованы и сатиры Ювенала (ок. 60—140). Кроме того, либреттист опирался на статью Л. Фридлендера «Картины из бытовой жизни Рима» и книгу советского историка А. Мишулина «Спартаковское восстание», кое-что было почерпнуто из популярного романа Джованьоли «Спартак» (описание ристалищ) и исторической хроники М. Оливье «Спартак». «Архитектоника балета слагалась как трагедия о Спартаке, — писал Волков, — как рассказ о возвышении и гибели вождя, как история героя, чей ум, воля и высокие идеалы преодолели ограниченность своего времени и <...> стали бессмертными символами борьбы угнетенных классов и народов против угнетателей». Не удивительно, что предложенный сюжет получил одобрение властей. Однако работа над балетом была отложена на многие годы.
В 1950 году Хачатурян побывал в Италии, видел Колизей, Аппиеву дорогу. Возможно, именно с этими впечатлениями было связано возвращение к задуманному балету. Работа над музыкой продолжалась три с половиной года — последняя точка в партитуре была поставлена в начале февраля 1954-го. Премьера «Спартака» состоялась в Ленинградском театре оперы и балета имени Кирова (Мариинском) 27 декабря 1956 года в постановке одного из самых оригинальных балетмейстеров советского времени, продолжателя традиций Фокина, прославленного мастера хореографической миниатюры Л. Якобсона (1904—1975). В стремлении отойти от господствовавших в те годы на балетной сцене принципов «драмбалета» Якобсон перенес на сцену скульптурно-пластическую выразительность, увиденную им в экспрессии фигур сражающихся богов и титанов на знаменитом Пергамском алтаре, экспонировавшемся тогда в Эрмитаже.
Московская постановка «Спартака» заслуженно привлекла большое общественное внимание. Одно время она официально считалась лучшим советским балетом. Ныне, когда подобные утверждения вышли из моды, она остается своего рода визитной карточкой балета Большого театра. Редкие крупные зарубежные гастроли этой труппы обходятся без этого спектакля Юрия Григоровича.
Відповідь:
Пояснення:
1 Стос. до давньогрецької або давньоримської культури, мистецтва, суспільного ладу і т. ін. На тлі вечірнього неба пропливають чотири жінки з кошиками на голові, наче античні вази (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 406); — Я дуже задоволений, що моїм синам школа прищепила любов до античних авторів (Письменники зблизька, 1958, 59); У Північному Причорномор'ї розвивалася антична культура, що збагатила культуру місцевих племен, які донесли її кращі традиції аж до часів КиївсПрибутковий ордер — первинний документ, який застосовують для обліку матеріальних цінностей, що надходять від постачальників або після перероблення на склад підприємства, організації чи установи. Прибутковий ордер виписують в одному примірнику і використовують для кількісно-сумарного обліку матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство. Надходження готівки в касу оформляють прибутковим касовим ордером. Платникові готівки видається квитанція[3].
2 Меморіальний ордер — розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунку платника і внутрішньобанківських операцій.
3 Лицарство виникло у франків у зв'язку з переходом у VIII ст. від народного пішого війська до кінного війська васалів. Піддавшись впливу церкви та поезії, воно виробило моральний та естетичний ідеал воїна, а в епоху Хрестових походів, під впливом виниклих тоді духовно-лицарських орденів, замкнувся у спадкову аристократію, що усвідомлювало себе міжнародним військовим орденом. Посилення державної влади, перевага піхоти над кіннотою, винахід вогнепальної зброї та створення постійного війська до кінця Середньовіччя перетворили феодальне лицарство в політичний стан титулованої знаті.
4 Кульмінаційний момент бурхливого розвитку української культури готувався поступово упродовж попередніх століть завдяки формуванню основного класичного фонду українського фольклору в усьому розмаїтті йога жанрів, розвитку музичного виконавства та освіти, що зумовило зростання професіоналізму в різних галузях музичної культури. Вокально-хорова та інструментальна музика були невід'ємними складовими тогочасної театральної культури - шкільної драми і вертепу. У театрі, професійній музиці яскраво виявився стиль бароко, а наприкінці XVIII ст. - класицизм.
5
Карл Філіпп Емануель Бах
Березовський Максим Созонтович
Людвіг ван Бетховен
Луїджі Боккеріні
Бортнянський Дмитро Степанович
6
Точно етимологія терміну «бароко» не визначена й досьогодні, але найпопулярніша версія — від португальського «perrola barroca», тобто «перлина неправильної форми», що дуже влучно характеризує стиль. Під бароко розумілося щось примхливе, часом навіть до дивацтва, чудернацтва. Найбільше розповсюдилося в Італії у XVI та XVII століттях. Назва була придумана естетами XVIII ст. як глузлива, далі успадкована художньою критикою XVII ст., що вважала цей напрямок кризою стилю, занепадом краси та гарного смаку. Але з часом термін «бароко» втратив негативний підтекст і став використовуватися для визначення цього художнього напрямку, якому притаманні вибагливість, химерність, ошатність, складні динамічні форми
7
Представниками цього стилю є Пітер Пауль Рубенс, Антон ван Дейк (Фландрія), в живописі: Кортона, Караваджо, в архітектурі Лоренцо Берніні (Італія), Бартоломей Растреллі (Росія), в літературі: Педро Кальдерон (Іспанія), Агріпа д'Обіньє (Франція), Михайло Ломоносов (Росія), в музиці період бароко тривав з 1600 до 1750 рр ...
8
Майже головним словом доби рококо було слово «примха» (каприз). У мистецтві визначається легкими, нервовими, ніжними та химерними формами («грайливе» рококо). Він виявився насамперед у розплануванні і декорації інтер'єру (палаців, церков, костьолів). В добу рококо скульптура (переважно поліхромна) стала істотною частиною архітектурної композиції, а орнамент (зокрема у різьбі) набрав форм мушлі («rocaille»). У добу рококо широко розвинулося мистецьке ремесло — ткацтво, ювелірство, порцеляна, меблі, гобелени
9
Для класицизму характерна орієнтація на античну літературу, яка проголошувалася ідеальною, класичною, гідною наслідування. Теоретичним підґрунтям класицизму була антична теорія поетики і насамперед «Поетика» Арістотеля, теоретичні засади якого втілювала французька «Плеяда» (XVII ст.). У виробленні своїх загальнотеоретичних програм, особливо в галузі жанру і стилю, класицизм спирався і на філософію раціоналізму.
10
Філософський напрям романтизму, сформувавшись майже одночасно в Англії і Німеччині в другій половині 80-х років XVIII ст.,