1. Спеть гамму до диез минор гармонического вида, все уменьшенные интервалы. Спеть цепочку аккордов: t6 S53 D64 D34 t53 S6 II34 К64 D7 t53 2. Спеть параллельный мажор натурального вида, 7б с разрешением. 3. От звука «фа диез» спеть вверх D34, МVII7, вниз – ув.4 с разрешением во все возможные тональности 4. Фридкин Одноголосное сольфеджио № 624 – транспонировать на 3м вниз 5. Чтение с листа 6. Определение на слух 7. Творческое задание

Билет №2 1. Спеть гамму Си мажор гармонического вида, ув.2 и ум.7, ув53 с разрешением. 2. Спеть параллельный минор гармонического вида. Спеть цепочку аккордов: t6 II7 D34 t53 D56 t53 3. От звука «си бемоль» спеть вверх ув.2, D2, вниз – ум.5 с разрешением во все возможные тональности 4. Фридкин Одноголосное сольфеджио № 640 – транспонировать на 2б вверх 5. Чтение с листа 6. Определение на слух 7. Творческое задание

Билет №3 1. Спеть гамму Соль бемоль мажор натурального вида, II7 с обращениями и разрешением через перевод. 2. Спеть энгармонически равную мажорную гамму гармонического вида, все уменьшенные интервалы с разрешением. 3. От звука «фа» спеть вверх ув.4, вниз – ум.7, D2 с разрешением во все возможные тональности 4. Фридкин Одноголосное сольфеджио № 632 – транспонировать на 2м вниз. 5. Чтение с листа 6. Определение на слух 7. Творческое задание

Билет №4 1. Спеть гамму Ля бемоль мажор гармонического вида, все тритоны с разрешением. 2. Спеть параллельный минор гармонического вида. Спеть цепочку аккордов: t53 S64 II2 D56 t53 ув53 t6 D34 t53 3. От звука «си» спеть вверх – ум.4, D34, вниз – ув.4 с разрешением во все возможные тональности. 4. Фридкин Одноголосное сольфеджио № 617 – транспонировать на 2м вверх. 5. Чтение с листа 6. Определение на слух 7. Творческое задание

Билет №5 1. Спеть гамму До бемоль мажор гармонического вида, характерные интервалы с разрешением. 2. Спеть энгармонически равную мажорную гамму натурального вида. Спеть цепочку аккордов: T53 II2 D56 T53 S53 II56 D2 T6 3. От звука «соль» спеть вверх ум.5, ув.5, вниз – D2 с разрешением во все возможные тональности 4. Фридкин Одноголосное сольфеджио № 635 – спеть наизусть 5. Чтение с листа 6. Определение на слух 7. Творческое задание

Билет №6 1. Спеть гамму Си бемоль минор гармонического вида, все известные септаккорды с разрешением. 2. Спеть параллельный мажор натурального и гармонического вида, все уменьшенные интервалы с разрешением. 3. От звука «соль диез» спеть вверх ум.5, МVII7, вниз – ув.5 с разрешением во все возможные тональности 4. Фридкин Одноголосное сольфеджио № 642 – спеть наизусть 5. Чтение с листа 6. Определение на слух 7. Творческое задание

Билет №7 1. Спеть гамму ми бемоль минор гармонического вида, все увеличенные интервалы. 2. Спеть параллельный мажор натурального вида, D7 с обращениями и разрешением. 3. От звука «ре бемоль» спеть вверх ув.2, ув53, вниз – умVII7 с разрешением во все возможные тональности 4. Фридкин Одноголосное сольфеджио № 652 – транспонировать на 3м вниз. 5. Чтение с листа 6. Определение на слух 7. Творческое задание

Билет №8 1. Спеть гамму Ре бемоль мажор гармонического вида, тритоны в натуральном и гармоническом виде с разрешением. 2. Спеть энгармонически равную мажорную гамму вверх – натурального, вниз – гармонического вида, ув53 с разрешением. 3. От звука «ми бемоль» («ре диез») спеть вверх – ув53, ум.4, вниз – D34 с разрешением во все возможные тональности 4. Фридкин Одноголосное сольфеджио № 627 – спеть наизусть. 5. Чтение с листа 6. Определение на слух 7. Творческое задание

Билет №9 1. Спеть гамму соль диез минор натурального и гармонического вида, все уменьшенные аккорды с разрешением. 2. Спеть энгармонически равную минорную гамму гармонического вида, характерные интервалы с разрешением. 3. От звука «ля» спеть вверх ув.4, D2, вниз – D56 с разрешением во все возможные тональности 4. Фридкин Одноголосное сольфеджио № 592 – спеть наизусть 5. Чтение с листа 6. Определение на слух 7. Творческое задание

Билет №10 1. Спеть гамму До диез мажор натурального вида. Спеть цепочку аккордов: T53 S6 II34 D7 T53 S64 II2 D56 T53 2. Спеть одноименный минор гармонического вида, все характерные интервалы с разрешением. 3. От звука «до диез» спеть вверх D56, ум.4, вниз – ув.2 с разрешением во все возможные тональности 4. Фридкин Одноголосное сольфеджио № 616 – спеть наизусть. 5. Чтение с листа 6. Определение на слух 7. Творческое задание решить.

Михайло Вербицький народився 4 березня 1815 року у селі Явірник Руський, на Лемкiвщинi, де його батько Михайло був священиком. Коли Михайлові виповнилося 10 років, помер батько і ним та його молодшим братом Володиславом заопікувався їх далекий родич перемишльський владика Іван Снігурський, один з найяскравіших діячів Української греко-католицької церкви.

У 1828 році при перемишльській катедрі владика Іван Снігурський заснував хор, а згодом і музичну школу, в яких співав і навчався Михайло. Уже на Великдень наступного 1829 року цей хор з великим успіхом дебютував в урочистому богослуженні, де Вербицький разом з Іваном Лаврівським виступили як солісти. Побачивши такий блискучий результат, Іван Снігурський за з Чехії кваліфікованого диригента і композитора Алоїза Нанке: у Нанке Михайло Вербицький отримав ґрунтовну музичну освіту, зокрема, з композиції. Безперечно, важливе значення для формування Вербицького як композитора мав репертуар хору, в якому були як твори віденських класиків Й. Гайдна, В.А. Моцарта, так і музика композиторів "золотої доби" української музики — М. Березовського та Д. Бортнянського.

Саме духовні концерти Бортнянського найбільше вплинули на музику Західної України і світогляд Вербицького зокрема. Адже тоді, коли в церквах панувало одноголосся (самолівка) та простеньке двоголосся (єрусалимка), творчість Бортнянського представила високопрофесійне багатоголосся.

Згодом Михайло Вербицький вступає до Львівської духовної семінарії. Заняття музикою не перериваються: керує хором семінарії, опановує гру на гітарі, яка супроводжувала його протягом усього життя. Численні твори, перекладені або створені ним для гітари, здобули широку популярність у галицькому домашньому музикуванні. До нашого часу зберігся створене ним "Поученіє Хітари", яке стало першим подібним посібником в Україні.

У другій половині сорокових років Михайло Вербицький звертається до релігійної музики — і в цей період пише повну Літургію на мішаний хор (1847), яка і сьогодні звучить у багатьох церквах Західної України. Окрім Літургії, він створює знамените "Ангел вопіяше" та інші церковні композиції.

Коли наприкінці сорокових років налагоджується активне театральне життя, Вербицький одразу ж заходився писати музичні номери до українських театральних вистав. П'єси, що ставились на театральних сценах Львова і Галичини, здебільшого були перекладами як з української драматургії та літератури, так і з польської, французької та австрійсько-німецької драматургії. Музика у цих п'єсах відігравала дуже важливу роль, оскільки вносила у вистави яскравий емоційний елемент, а також наближувала чужомовні сюжети до українського колориту. Тому навіть досить посередні п'єси саме завдяки музиці Вербицького здобували велику популярність. Вербицький написав музику до понад 20 вистав. У цей час Вербицький створив музику до таких вистав як "Верховинці", "Козак і охотник", "Проциха", "Жовнір-чарівник" тощо.

Однак політичні події повернулися так, що 1848-49 роки стали початком і завершенням першого етапу відродження українського театру, тож протягом декількох років Вербицький не писав музики до п'єс. У 60-х роках композитор знову звертається до жанру співогри, бо у Львові був відкритий театр "Руської Бесіди". Для цього театру Вербицький пише побутову мелодраму "Підгіряни", одну з найпопулярніших п'єс композитора, згодом "Сільські пленіпотенти", "Простачку", "В людях ангел, не жена, вдома з мужем сатана" тощо.

Складні життєві обставини відтягнули висвячення на священика, — і щойно 1850 року він отримує єрейські свячення. Кілька років йому доводилося переїжджати з однієї сільської парохії на іншу, аж поки 1856 року він не осів у селі Млинах на Яворівщині, де прожив решту свого життя. Та матеріальні нестатки і тут не покидали його.

Дата створення гімну "Ще не вмерла Україна" залишається покищо дискусійною. Тривалий час вважалося, що твір був створений 1862—1863 року, але без відповідних наукових аргументів. Текст П. Чубинського у Галичині вперше був опублікований у грудневому числі часопису "Мета", який фактично вийшов близько 15 січня 1864 року. І тому, ймовірно, це власне і наштовхнуло о. Михайла, або ж йому було замовлено перемишльською "Громадою" написати патріотичну пісню. Хоча, можливо, що Вербицький скористався наддніпрянською публікацією тексту. Відразу після створення пісня "Ще не вмерла Україна" набула великої популярності серед свідомої молоді Галичини.

В останні роки життя композитор займався педагогічною діяльністю, писав статті, творив музику. Серед його учнів були отці-композитори Віктор Матюк і Порфирій Бажанський. Помер Михайло Вербицький 1870 року в Млинах, проживши лише 55 років.

Объяснение:

1. Музыка зрителю углубиться в мысли, понять посыл который ему представляют и почувствовать  те же чувства, те же эмоции которые хотел передать композитор.

2. Тапёр — XIX—XX века музыкант, пианист, сопровождавший своим исполнением танцы на вечерах, балах, впоследствии — немые фильмы.

3. Кантата «Александр Невский» написана на тексты поэта Владимира Луговского и самого композитора. Она предназначена для меццо-сопрано, смешанного хора и оркестра. Кантата возникла из музыки к одноименному фильму, который был поставлен в 1938 году выдающимся советским кинорежиссёром Сергеем Эйзенштейном.

4. «Весёлые ребя́та» — первая музыкальная кинокомедия, снятая в 1934 году в СССР. Фильм считается классикой советской комедии. Первая из серии музыкальных комедий режиссёра Григория Александрова и композитора Исаака Дунаевского.

Объяснение: