Петро Ілліч Чайковський (25 квітня [7 травня] 1840, Воткінськ, Вятська губернія, Російська імперія — 25 жовтня [6 листопада] 1893, Санкт-Петербург) — російський композитор, диригент, педагог, музично-громадський діяч, музичний журналіст; доктор музики.
Вважається одним з найвидатніших композиторів в історії музики[5]. Автор понад 80 творів, у тому числі десяти опер і трьох балетів. Його концерти та інші твори для фортепіано, сім симфоній (шість пронумерованих і симфонія «Манфред»), чотири сюїти, програмна симфонічна музика, балети «Лебедине озеро», «Спляча красуня», «Лускунчик», понад 100 романсів представляють надзвичайно цінний внесок у світову музичну
Этот мрачного вида человек, игрок и дебошир совершенно преображался, взяв в руки скрипку. Даже тем, кто считал, что его слава лучшего скрипача в мире раздута, приходилось смириться, когда им доводилось услышать его игру. Для людей, в музыке не разбиравшихся, он устраивал настоящие представления с звукоподражанием – "жужжал", "мычал" и "разговаривал" струнами. Его творческий путь оборвался стремительно и трагично. Из-за туберкулеза Паганини пришлось вернуться в Италию, а приступы кашля не давали ему разговаривать. В родную Геную он вернулся глубоко больным человеком. Ужасно страдая от тяжелейших приступов, Никколо прожил еще три года.
Вважається одним з найвидатніших композиторів в історії музики[5]. Автор понад 80 творів, у тому числі десяти опер і трьох балетів. Його концерти та інші твори для фортепіано, сім симфоній (шість пронумерованих і симфонія «Манфред»), чотири сюїти, програмна симфонічна музика, балети «Лебедине озеро», «Спляча красуня», «Лускунчик», понад 100 романсів представляють надзвичайно цінний внесок у світову музичну