ответ:Михаи́л Ива́нович Гли́нка (20 мая [1 июня] 1804, с. Ново Смоленская губерния — 3 [15] февраля 1857, Берлин) — русский композитор. Сочинения Глинки оказали влияние на крупнейших русских композиторов — А. С. Даргомыжского, М. П. Мусоргского, Н. А. Римского-Корсакова, А. П. Бородина, П. И. Чайковского и других. По выражению В. В. Стасова, «оба [Пушкин и Глинка] создали новый русский язык — один в поэзии, другой в музыке»[2].Оперы
«Жизнь за царя» («Иван Сусанин») (1836)
«Руслан и Людмила» (1837—1842)
Симфонические произведения
Симфония на две русские темы (1834, окончена и оркестрована Виссарионом Шебалиным)
Музыка к трагедии Нестора Кукольника «Князь Холмский» (1842)
Испанская увертюра № 1 «Блестящее каприччио на тему Арагонской хоты» (1845)
Моде́ст Петро́вич Му́соргский[5][6] (9 [21] марта 1839, с. Карево, Псковская губерния — 16 [28] марта 1881, Санкт-Петербург) — русский композитор, член «Могучей кучки». Работал в различных жанрах: в его творческом наследии — оперы, оркестровые пьесы, циклы вокальной и фортепианной музыки, романсы и песни, хоры.Письма к В. В. Стасову. СПб.: Издание редакции «Русской музыкальной газеты», 1911. — 166 с.
Письма и документы. Собрал и приготовил к печати А. Н. Римский-Корсаков при участии В. Д. Комаровой-Стасовой. Москва-Ленинград, 1932 (230 писем, с подробными комментариями; автобиографическая записка; хронограф жизни Мусоргского; все адресованные Мусоргскому письма).
Александр Сергеевич Даргомы́жский (2 (14) февраля 1813, село Троицкое, Белёвский уезд, Тульская губерния — 5 (17) января 1869, Санкт-Петербург) — русский композитор, чьё творчество оказало существенное влияние на развитие русского музыкального искусства XIX века. Один из наиболее заметных композиторов периода между творчеством Михаила Глинки и "Могучей кучки". Даргомыжский считается основоположником реалистического направления в русской музыке, последователями которого явились многие композиторы последующих поколений.[7]В течение долгих лет имя Даргомыжского связывалось исключительно с оперой «Каменный гость» как с произведением, оказавшим большое влияние на развитие русской оперы. Опера написана в новаторском по тем временам стиле: в ней нет ни арий, ни ансамблей (не считая двух небольших вставных романсов Лауры), она целиком построена на «мелодических речитативах»[23] и декламации, положенной на музыку.
Україна має різноманітні масові заходи, що спрямовані на популяризацію сучасної музики. Ось декілька прикладів таких заходів:
Фестивалі сучасної музики: Україна є господарем багатьох фестивалів, присвячених сучасній музиці. Наприклад, "ZaxidFest", "UPark Festival", "Atlas Weekend", "RespublicaFest" та багато інших. Ці фестивалі збирають велику кількість відомих виконавців та пропонують різноманітні жанри музики.
Концерти великих зірок: Україна часто стає місцем проведення концертів відомих виконавців з усього світу. Ці заходи дозволяють українській аудиторії ознайомитися з новими тенденціями в сучасній музиці та виступами відомих артистів.
Музичні телевізійні шоу: Такі шоу, як "Голос країни" та "Х-фактор", допомагають молодим талантам пройти шлях від відкриття до визнання. Ці програми привертають увагу глядачів до сучасної музики та виконавців, які розвиваються у цьому напрямку.
Музичні конференції та виставки: Україна також проводить різні конференції та виставки, спрямовані на популяризацію сучасної музики. Наприклад, "Music Showcase Ukraine" - це подія, де виступають музичні групи, менеджери та представники музичної індустрії збираються для спілкування та обміну досвідом.
ответ:Михаи́л Ива́нович Гли́нка (20 мая [1 июня] 1804, с. Ново Смоленская губерния — 3 [15] февраля 1857, Берлин) — русский композитор. Сочинения Глинки оказали влияние на крупнейших русских композиторов — А. С. Даргомыжского, М. П. Мусоргского, Н. А. Римского-Корсакова, А. П. Бородина, П. И. Чайковского и других. По выражению В. В. Стасова, «оба [Пушкин и Глинка] создали новый русский язык — один в поэзии, другой в музыке»[2].Оперы
«Жизнь за царя» («Иван Сусанин») (1836)
«Руслан и Людмила» (1837—1842)
Симфонические произведения
Симфония на две русские темы (1834, окончена и оркестрована Виссарионом Шебалиным)
Музыка к трагедии Нестора Кукольника «Князь Холмский» (1842)
Испанская увертюра № 1 «Блестящее каприччио на тему Арагонской хоты» (1845)
Моде́ст Петро́вич Му́соргский[5][6] (9 [21] марта 1839, с. Карево, Псковская губерния — 16 [28] марта 1881, Санкт-Петербург) — русский композитор, член «Могучей кучки». Работал в различных жанрах: в его творческом наследии — оперы, оркестровые пьесы, циклы вокальной и фортепианной музыки, романсы и песни, хоры.Письма к В. В. Стасову. СПб.: Издание редакции «Русской музыкальной газеты», 1911. — 166 с.
Письма и документы. Собрал и приготовил к печати А. Н. Римский-Корсаков при участии В. Д. Комаровой-Стасовой. Москва-Ленинград, 1932 (230 писем, с подробными комментариями; автобиографическая записка; хронограф жизни Мусоргского; все адресованные Мусоргскому письма).
Александр Сергеевич Даргомы́жский (2 (14) февраля 1813, село Троицкое, Белёвский уезд, Тульская губерния — 5 (17) января 1869, Санкт-Петербург) — русский композитор, чьё творчество оказало существенное влияние на развитие русского музыкального искусства XIX века. Один из наиболее заметных композиторов периода между творчеством Михаила Глинки и "Могучей кучки". Даргомыжский считается основоположником реалистического направления в русской музыке, последователями которого явились многие композиторы последующих поколений.[7]В течение долгих лет имя Даргомыжского связывалось исключительно с оперой «Каменный гость» как с произведением, оказавшим большое влияние на развитие русской оперы. Опера написана в новаторском по тем временам стиле: в ней нет ни арий, ни ансамблей (не считая двух небольших вставных романсов Лауры), она целиком построена на «мелодических речитативах»[23] и декламации, положенной на музыку.
Україна має різноманітні масові заходи, що спрямовані на популяризацію сучасної музики. Ось декілька прикладів таких заходів:
Фестивалі сучасної музики: Україна є господарем багатьох фестивалів, присвячених сучасній музиці. Наприклад, "ZaxidFest", "UPark Festival", "Atlas Weekend", "RespublicaFest" та багато інших. Ці фестивалі збирають велику кількість відомих виконавців та пропонують різноманітні жанри музики.
Концерти великих зірок: Україна часто стає місцем проведення концертів відомих виконавців з усього світу. Ці заходи дозволяють українській аудиторії ознайомитися з новими тенденціями в сучасній музиці та виступами відомих артистів.
Музичні телевізійні шоу: Такі шоу, як "Голос країни" та "Х-фактор", допомагають молодим талантам пройти шлях від відкриття до визнання. Ці програми привертають увагу глядачів до сучасної музики та виконавців, які розвиваються у цьому напрямку.
Музичні конференції та виставки: Україна також проводить різні конференції та виставки, спрямовані на популяризацію сучасної музики. Наприклад, "Music Showcase Ukraine" - це подія, де виступають музичні групи, менеджери та представники музичної індустрії збираються для спілкування та обміну досвідом.