Увертюра (фр. ouverture, від лат. apertura — відкриття, початок) — інструментальний вступ до театрального спектаклю, частіше музичного (опери, балету, оперети), але іноді і до драматичного, а також до вокально-інструментальних творів — кантат і ораторій або до інструментальних п'єс сюїтного типу.
Інтродукція (музика) — .Невеликий вступ, що передує основній частині музичного твору; Різновид оперної увертюри: незавершений оркестровий розділ на початку опери, що безпосередньо вводить до її дії або прологу.
На протяжении многих веков колокола сопровождали своим звоном жизнь народа. Они размеряли течение дней, возвещая время трудиться и время отдыхать, время бодрствовать и время спать, время веселью и время скорби. Они оповещали о грозящем стихийном бедствии и о приближении врага, они созывали мужчин для борьбы с неприятелем и встречали торжественным звоном победителей, собирали граждан для обсуждения важных дел и призывали народ к восстаниям в годы тирании. Звук вечевого колокола был сигналом к народным собраниям в древнерусских феодальных республиках Новгороде и Пскове,— недаром А. Н. Герцен назвал «Колоколом» свой журнал, посвященный борьбе с самодержавием.
Увертюра (фр. ouverture, від лат. apertura — відкриття, початок) — інструментальний вступ до театрального спектаклю, частіше музичного (опери, балету, оперети), але іноді і до драматичного, а також до вокально-інструментальних творів — кантат і ораторій або до інструментальних п'єс сюїтного типу.
Інтродукція (музика) — .Невеликий вступ, що передує основній частині музичного твору; Різновид оперної увертюри: незавершений оркестровий розділ на початку опери, що безпосередньо вводить до її дії або прологу.
Объяснение:
На протяжении многих веков колокола сопровождали своим звоном жизнь народа. Они размеряли течение дней, возвещая время трудиться и время отдыхать, время бодрствовать и время спать, время веселью и время скорби. Они оповещали о грозящем стихийном бедствии и о приближении врага, они созывали мужчин для борьбы с неприятелем и встречали торжественным звоном победителей, собирали граждан для обсуждения важных дел и призывали народ к восстаниям в годы тирании. Звук вечевого колокола был сигналом к народным собраниям в древнерусских феодальных республиках Новгороде и Пскове,— недаром А. Н. Герцен назвал «Колоколом» свой журнал, посвященный борьбе с самодержавием.
Объяснение: