По моему мнению, содержание музыкального произведения открывается слушателю не сразу. При первом прослушивании мы обращаем внимание на мелодию. НО! Для того, чтобы понять, что хотел передать своим музыкальным произведением композитор, понять его замысел, нужно обратить внимание на такие вещи, как биография композитора или время, в которое он жил. Ведь в произведениях не только музыкальных, но и литературных и многих других зачастую отражены или какие-то личные переживания автора, эпизоды его жизни, или события, происходившие в его время. Так, в творчестве многих композиторов отражено недовольство жизнью обычного народа, его протесты и настроения. Приведу пример. Всеми известная "Лунная соната" Л. ван Бетховена. Поколение за поколением слушатели восхищаются лиричностью и музыкальностью этого произведения, но не все знают, с чем это связано. Между тем, стоит ознакомиться с биографией композитора, сразу становится понятно, что начинал сочинять произведение Бетховен, будучи сильно влюбленным в Джульетту Гвиччарди, а заканчивал его в ярости и обиде за то, что его возлюбленная предпочла другого, что, собственно, и отражено в последней части "Сонаты". Сделаем небольшой вывод. Содержание музыкального произведения открывается лишь после многократного прослушивания. Но наиболее точно понять содержание можно при ознакомлении с жизненным путем автора, так как часто музыкальные произведения являются отражением эпизодов жизни автора и его переживаний.
Пентатоніка (від грецьких слів «pente» –«п'ять» і «tonos» – «звук») — звукова система, лад що має 5 звуків різної висоти у межах октави. Пентатоніка у тій чи іншій формі широко представлена як у сучасній, так і у народній музиці. Вона характерна для традиційної музики країн Далекого Сходу (Китаю, В’єтнаму, Японії, Кореї), Африки, Індії, індіанців, а також для багатьох європейських народів, наприклад зустрічається у ірландській фолк-музиці, звідки вона перейшла до американського кантрі. Сліди пентатоніки зустрічаються і у деяких українських піснях. Також звукоряд цього типу широко використовується у сучасній рок, поп та блюзовій музиці. Наприклад, блюзовий звукоряд утворюється додаванням до мінорної пентатоніки пониженого п'ятого ступеня (bV), який іноді називають "блюзовим тоном". У важкому році близько половини гітарних рифів і соло граються за гамою пентатоніки[2]
Приведу пример. Всеми известная "Лунная соната" Л. ван Бетховена. Поколение за поколением слушатели восхищаются лиричностью и музыкальностью этого произведения, но не все знают, с чем это связано. Между тем, стоит ознакомиться с биографией композитора, сразу становится понятно, что начинал сочинять произведение Бетховен, будучи сильно влюбленным в Джульетту Гвиччарди, а заканчивал его в ярости и обиде за то, что его возлюбленная предпочла другого, что, собственно, и отражено в последней части "Сонаты".
Сделаем небольшой вывод. Содержание музыкального произведения открывается лишь после многократного прослушивания. Но наиболее точно понять содержание можно при ознакомлении с жизненным путем автора, так как часто музыкальные произведения являются отражением эпизодов жизни автора и его переживаний.
Відповідь:
Пентатоніка (від грецьких слів «pente» –«п'ять» і «tonos» – «звук») — звукова система, лад що має 5 звуків різної висоти у межах октави. Пентатоніка у тій чи іншій формі широко представлена як у сучасній, так і у народній музиці. Вона характерна для традиційної музики країн Далекого Сходу (Китаю, В’єтнаму, Японії, Кореї), Африки, Індії, індіанців, а також для багатьох європейських народів, наприклад зустрічається у ірландській фолк-музиці, звідки вона перейшла до американського кантрі. Сліди пентатоніки зустрічаються і у деяких українських піснях. Також звукоряд цього типу широко використовується у сучасній рок, поп та блюзовій музиці. Наприклад, блюзовий звукоряд утворюється додаванням до мінорної пентатоніки пониженого п'ятого ступеня (bV), який іноді називають "блюзовим тоном". У важкому році близько половини гітарних рифів і соло граються за гамою пентатоніки[2]