Продолжите утверждения: Вокальная музыка – раздел музыки, в котором литературный текст…
Программная музыка – раздел музыки, в котором литературный текст…
Сценическая музыка – раздел музыки, в котором по литературному тексту…

Бувають професії, де мало тільки бажання, потрібен талант, схильність, і таким професіям навчити напевно не можна. Одна з таких - режисер. Звичайно, тебе навчать майстерності режисури, але ніхто не дасть гарантії, що ти станеш відомим і затребуваним режисером. Знаєте чому? Тому що тут талант потрібен, здібності, а це вже вроджене. У моїх очах режисер - це дивовижна людина, яка створює іншу реальність, змушує дивитися на світ своїми очима, бачить дивне в звичайному і допомагає побачити це глядачам.

Режисер дивовижна людина ще й тому, що має великий розмах діяльності. Він може бути письменником, актором, оператором, монтажером, художником і взагалі, на всі руки майстром, а ще тонким психологом і шукачем кращих сценаріїв. Чи не написати тут все вміння та знання, якими повинен володіти справжній режисер. Тому іноді здається, що режисер не дивовижна людина, а взагалі не людина. У режисера величезний світ, який він дарує глядачеві. Саме дарує, тому що, я вважаю, не буває справжнього мистецтва заради грошей, слави чи ще чогось, є лише мистецтво заради мистецтва.

Одного разу, в п'ятому класі мене дивним чином занесло в театральний гурток. Саме тоді я вирішила, ким хочу стати.

Я вибрала цю професію, тому що знаю: «Мені туди». Думок про інші професії вже просто немає. Що мене приваблює в режисурі? Величезне поле для творчості, це те місце, де можна викластися по повній, де все кипить і рухається. Хіба це не життя? Ти постійно чогось вчишся, пробуєш, злітаєш і падаєш. Це одна з найбільш ненудних професій, а мені це і потрібно. Режисер разом з тим і складна професія, але мене це тільки привертає, адже я не математик, щоб шукати легких шляхів. Нудно як-не-як, коли все одноманітне і виходить без особливих зусиль. Зате перемога, що дісталася насилу, набагато вище цінується і радості більше доставляє. Режисура, це як сенс життя, це ще один б висловитися, залишити в цьому світі щось від себе, адже негоже якось прожити життя в цьому світі і не залишити після себе нічогісінько корисного для інших. Це як прийти в гості без подарунка, або поїсти в ресторані і не заплатити.

Я не вважаю професію режисера краще якихось інших, тому що «мами різні потрібні, мами різні важливі». Але особисто для мене ця професія найкращий варіант, тому що я себе бачу в цій діяльності, тому що закохалася в режисуру і вже не можу відірватися, тому що загорілася цією ідеєю, і, судячи з усього, горіти ще буду довго.

1797 год, 31 января – Родился в Вене, в предместье Лихтенталь, в квартале Химмельпфортгрунд.

1803 – Начало занятий в школе отца.

1808 – Поступление в императорский конвикт.

1810 – Первые попытки творчества.

1812 – Смерть матери;

учение у Сальери.

1813 – Вторичная женитьба отца;

Первая симфония;

уход из конвикта.

1814 – Работа учителя в школе отца;

«Маргарита за прялкой».

1815 – «Лесной царь», «Розочка» и другие песни, 4 оперы, 2 мессы, «Трагическая» и до-мажорная симфонии, 2 фортепьянные сонаты.

1816 – Песня «Скиталец».

1817 – Уход из школы отца;

«Смерть и девушка», «Форель», «Ганимед» и другие песни.

1818 – Первая поездка в Желиз.

1819 – Поездка с Фоглем в Верхнюю Австрию;

«Форелленквинтет».

1820 – Премьеры «Близнецов» и «Волшебной арфы»;

выход в свет «Лесного царя» и «Маргариты за прялкой».

1821 – Первое публичное исполнение Фоглем «Лесного царя».

1822 – «Неоконченная» симфония, фортепьянная фантазия «Скиталец». Новелла «Мой сон»;

встреча с Вебером.

1823 – Болезнь;

первое представление «Розамунды»;

вокальный цикл «Прекрасная мельничиха».

1824 – Вторая поездка в Желиз.

1825 – Поездка с Фоглем по Верхней Австрии и в Зальцбург;

песни на тексты Вальтера Скотта;

«Гастайнская» (утерянная) симфония.

1826 – Струнный квартет «Смерть и девушка», фортепьянное трио-си-бемоль мажор.

1827 – Вокальный цикл «Зимний путь», фортепьянное трио ми-бемоль-мажор, музыкальные моменты;

смерть Бетховена;

поездка в Грац.

1828 – Авторский концерт. Большая до-мажорная симфония, фортепьянные экспромты, кантата «Победная песнь Мириам», струнный квинтет, последние песни – «Двойник», «Приют», «Голубиная почта» и другие;

работа над оперой «Граф фон Глейхен».

1828, 19 ноября   – Смерть.