1. 1786 - Женитьба Фигаро (Le nozze di Figaro). Опера Вольфганга Амадея Моцарта "Женитьба Фигаро". Несмотря на распространенность мнения, что на создание «Женитьбы Фигаро» по мотивам одноименной пьесы Бомарше Моцарта вдохновил успех «Севильского цирюльника» Паизиелло, это не является правдой в полной мере.
2. Опера известного композитора Вольфганга Амадея Моцарта «Свадьба Фигаро», краткое содержание которой расскажет об одном дне из жизни главных героев, написана по мотивам пьесы Бомарше «Безумный день или Женитьба Фигаро»
3. Пьер Огюстен Карон де Бомарше
4. ответить не могу(
5. ГРАФ АЛЬМАВИВА (баритон) ФИГАРО, его камердинер (баритон) ГРАФИНЯ АЛЬМАВИВА (Розина) (сопрано) СЮЗАННА, ее горничная и невеста Фигаро (сопрано) Д-Р БАРТОЛО (бас) МАРЦЕЛИНА, его ключница (сопрано) КЕРУБИНО, паж (меццо-сопрано) ДОН БАЗИЛИО, учитель пения (тенор) АНТОНИО, садовник (бас) БАРБАРИНА, его дочь (сопрано) ДОН КУРЦИО, судья (тенор).
6. Кот из"Приключений Буратино"
7. Небольшая лирическая оперная ария. Произошла от каваты. С конца XVIII века часто - выходная ария в опере.
8. АРИЯ, -и, ж. Партия для голоса (в опере, оперетте, оратории иликантате), а также самостоятельная вокальная или инструментальная пьеса.
Місце для показу “Папороті” французи обрали прекрасне — престижний зал Гранд-опера, — згадує композитор. — Передбачалося 25 вистав! Про це мені особисто повідомив представник французької сторони. Після показу української фольк-опери в Гранд-опера планували подальші великі гастролі Францією. Усе це надихало французів — Гоголь, хор Верьовки, український фольклор. До того ж і французів, і інших іменитих імпресаріо завжди захоплювали унікальні українські природні грудні голоси. Це те, що найчастіше можна почути в нашій Центральній Україні, це специфічна манера співу.
Якщо пам’ятаєте, відому пісню “Степом, степом” грудним голосом колись прекрасно співала солістка Черкаського народного хору Ольга Павловська. У Ніни Матвієнко, нашої легендарної співачки, дещо інша й по-своєму унікальна манера… На жаль, така висока культура народного співу практично зникає — голоси залишаються, а от традиції немає.
Хор імені Григорія Верьовки був задіяний у фольк-опері. У чому була йогосила? У тому, що Верьовка колекціонував унікальні народні голоси, збирав їх по різних селах”.
Свого часу журнал “Музика” писав, що причина заборони фольк-опери Станковича — у “бажанні табуювати будь-який прояв етнічної самобутності”. Сам композитор виразно пам’ятає ту ситуацію. Правда, уточнює, що далеко не всі заборони йшли з центру, багато каральних ідеологічних спецоперацій ініціювалося тут, на місцях.
Чи особисто Суслов, тодішній головний ідеолог СРСР, заборонив оперу?
Таке не виключено, однак і місцевих цензорів вистачало. Вони й “порадили” Євгену Станковичу й керівнику хору імені Григорія Верьовки Анатолію Авдієвському утриматися від підписання документів, які передбачали юридичні зобов’язання перед французькою стороною щодо прокату фольк-опери за кордоном.
Але чому саме Гоголь, чому саме його творчість надихнула Станковича на “Папороть”?
Композитор каже: “Гоголь — унікальний письменник, який належить і Україні, і всьому світу. Його “Вечори на хуторі біля Диканьки” розкривають характер, душу, фольклор українців. Творчість Гоголя завжди передбачає якісь паралельні світи. Тобто, повторюся, він творець унікальної міфології, яка зрозуміла і всьому світу, і рідна для нас.
Під час роботи над “Цвітом папороті” я постійно був на репетиціях у Палаці “Україна”. Це була і моя пряма робота, і щастя співтворчості з чудовими музикантами.
Природно, я за цю роботу і гроші отримав — причому чималі. Так що народження фольк-опери в 1970-ті мені пам’ятне від першої до останньої ноти.
Диригентом тоді був видатний Федір Глущенко (родом з Кубані). Спочатку він не знав української мови, а згодом опанував її прекрасно. Чи малася на увазі вже тоді якась містика довкола фольк-опери “Коли цвіте папороть”? Усе можливо. Це ж Гоголь!”
Львівську музичну виставу композитор Євген Станкович оцінить тільки в день прем’єри. Він довіряє режисерові, диригентові, художникові, виконавцям.
Станкович каже: “Свого часу я був надламаний цією роботою і не вірив, що її коли-небудь вдасться заново реалізувати. І якби не ентузіасти у Львові, хтозна, коли б ця “Папороть” знову розцвіла на українській сцені! У 1970-ті було одне, а зараз все по-іншому: нинішній сучасний музичний театр — це нові технології і новий погляд на прадавнє язичництво. Так що сподіваюся на успіх”.
1. 1786 - Женитьба Фигаро (Le nozze di Figaro). Опера Вольфганга Амадея Моцарта "Женитьба Фигаро". Несмотря на распространенность мнения, что на создание «Женитьбы Фигаро» по мотивам одноименной пьесы Бомарше Моцарта вдохновил успех «Севильского цирюльника» Паизиелло, это не является правдой в полной мере.
2. Опера известного композитора Вольфганга Амадея Моцарта «Свадьба Фигаро», краткое содержание которой расскажет об одном дне из жизни главных героев, написана по мотивам пьесы Бомарше «Безумный день или Женитьба Фигаро»
3. Пьер Огюстен Карон де Бомарше
4. ответить не могу(5. ГРАФ АЛЬМАВИВА (баритон) ФИГАРО, его камердинер (баритон) ГРАФИНЯ АЛЬМАВИВА (Розина) (сопрано) СЮЗАННА, ее горничная и невеста Фигаро (сопрано) Д-Р БАРТОЛО (бас) МАРЦЕЛИНА, его ключница (сопрано) КЕРУБИНО, паж (меццо-сопрано) ДОН БАЗИЛИО, учитель пения (тенор) АНТОНИО, садовник (бас) БАРБАРИНА, его дочь (сопрано) ДОН КУРЦИО, судья (тенор).
6. Кот из"Приключений Буратино"
7. Небольшая лирическая оперная ария. Произошла от каваты. С конца XVIII века часто - выходная ария в опере.
8. АРИЯ, -и, ж. Партия для голоса (в опере, оперетте, оратории иликантате), а также самостоятельная вокальная или инструментальная пьеса.
Місце для показу “Папороті” французи обрали прекрасне — престижний зал Гранд-опера, — згадує композитор. — Передбачалося 25 вистав! Про це мені особисто повідомив представник французької сторони. Після показу української фольк-опери в Гранд-опера планували подальші великі гастролі Францією. Усе це надихало французів — Гоголь, хор Верьовки, український фольклор. До того ж і французів, і інших іменитих імпресаріо завжди захоплювали унікальні українські природні грудні голоси. Це те, що найчастіше можна почути в нашій Центральній Україні, це специфічна манера співу.
Якщо пам’ятаєте, відому пісню “Степом, степом” грудним голосом колись прекрасно співала солістка Черкаського народного хору Ольга Павловська. У Ніни Матвієнко, нашої легендарної співачки, дещо інша й по-своєму унікальна манера… На жаль, така висока культура народного співу практично зникає — голоси залишаються, а от традиції немає.
Хор імені Григорія Верьовки був задіяний у фольк-опері. У чому була йогосила? У тому, що Верьовка колекціонував унікальні народні голоси, збирав їх по різних селах”.
Свого часу журнал “Музика” писав, що причина заборони фольк-опери Станковича — у “бажанні табуювати будь-який прояв етнічної самобутності”. Сам композитор виразно пам’ятає ту ситуацію. Правда, уточнює, що далеко не всі заборони йшли з центру, багато каральних ідеологічних спецоперацій ініціювалося тут, на місцях.
Чи особисто Суслов, тодішній головний ідеолог СРСР, заборонив оперу?
Таке не виключено, однак і місцевих цензорів вистачало. Вони й “порадили” Євгену Станковичу й керівнику хору імені Григорія Верьовки Анатолію Авдієвському утриматися від підписання документів, які передбачали юридичні зобов’язання перед французькою стороною щодо прокату фольк-опери за кордоном.
Але чому саме Гоголь, чому саме його творчість надихнула Станковича на “Папороть”?
Композитор каже: “Гоголь — унікальний письменник, який належить і Україні, і всьому світу. Його “Вечори на хуторі біля Диканьки” розкривають характер, душу, фольклор українців. Творчість Гоголя завжди передбачає якісь паралельні світи. Тобто, повторюся, він творець унікальної міфології, яка зрозуміла і всьому світу, і рідна для нас.
Під час роботи над “Цвітом папороті” я постійно був на репетиціях у Палаці “Україна”. Це була і моя пряма робота, і щастя співтворчості з чудовими музикантами.
Природно, я за цю роботу і гроші отримав — причому чималі. Так що народження фольк-опери в 1970-ті мені пам’ятне від першої до останньої ноти.
Диригентом тоді був видатний Федір Глущенко (родом з Кубані). Спочатку він не знав української мови, а згодом опанував її прекрасно. Чи малася на увазі вже тоді якась містика довкола фольк-опери “Коли цвіте папороть”? Усе можливо. Це ж Гоголь!”
Львівську музичну виставу композитор Євген Станкович оцінить тільки в день прем’єри. Він довіряє режисерові, диригентові, художникові, виконавцям.
Станкович каже: “Свого часу я був надламаний цією роботою і не вірив, що її коли-небудь вдасться заново реалізувати. І якби не ентузіасти у Львові, хтозна, коли б ця “Папороть” знову розцвіла на українській сцені! У 1970-ті було одне, а зараз все по-іншому: нинішній сучасний музичний театр — це нові технології і новий погляд на прадавнє язичництво. Так що сподіваюся на успіх”.
Объяснение:
ты понял ...