Тест: 1.Переклад музичного твору, написаного для певного інструмента (голосу, співака чи ансамблю), для його виконання в іншому складі інструментів (голосів).
А.Імпровізація
Б.Аранжування
В.Варіація
2.Італійський скрипаль –віртуоз, композитор 19 століття
А.Ф. Ліст
Б.Р. Шуман
В.Н.Паганіні
3.Виконавець, який досконало володіє технікою свого мистецтва.
А. Маестро
Б.Віртуоз
В. Артист
4.Революційні зміни в прийомі гри на фортепіано здійснив угорський піаніст -віртуоз
А. Е.Гріг
Б.Ф.Шопен
В. Ф. Ліст
5.Рекордсмен «Книги рекордів Гінеса» як найкращий у світі гітарист-віртуоз, композитор, аранжувальник
А. В. Зінчук
Б.В. Вакарчук
В.Е. Преслі
6.М. Скорик народився
А. Львів
Б. Харків
В. Київ
7.Інструментальна п’єса віртуозного характеру, виконання якої потребує від музиканта артистизму, бездоганної техніки
А.Соната
Б.Каприс
В.Прелюдія
8.Музичний твір довільної побудови, в основі якого закладено декілька народних тем.
А.Рапсодія
Б.Прелюдія
В.Балада
9. Аранжування в Музиці - це:
А). Жанр Музики.
Б). Виконання Музики.
В). Пристосування, переклад музичного твору
10. Найвідомішими композиторами-аранжувальниками 19 століття вважають:
А). Жан-Батист Арбан та Зекінья де Абреу.
Б). Ніколло Паганіні та Ференц Ліст.
В). Астор П`яццолла та Хосеїто Фернандес
11. Музичний інструментальний супровід до пісні, до танцю - це:
А). Обробка.
Б). Аранжування.
В). Акомпанемент.
12. Перший музичний інструмент - це:
А). Сиринга (Флейта Пана).
Б). Барабан.
В). Людський голос.
Г). Арфа.
Слова Аполлона Майкова
Спи, дитя мое, усни!
В няньки сон к себе мани:
В няньки я тебе взяла
Ветер, солнце и орла.
Улетел орел домой;
Солнце скрылось под водой;
Ветер после трех ночей
Мчится к матери своей.
Ветра спрашивает мать:
"Где изволил пропадать?
Али звезды воевал?
Али волны всё гонял?"
"Не гонял я волн морских,
Звезд не трогал золотых, -
Я дитя оберегал,
Колыбелечку качал!"
1860
«Стихотворения А. Н. Майкова», СПБ. 1872 г., ч. 2
Русские песни. Сост. проф. Ив. Н. Розанов. М., Гослитиздат, 1952
Из цикла «Новогреческие песни». Музыка Петра Чайковского (1873), В. И. Ребикова (вокальная сцена, 1892), Н. М. Ладухина (1895), Антона Аренского (1902), А. Г. Чеснокова (1907) и других (более 20) композиторов. Стихотворения Аполлона Майкова «Мать и дети», «Колыбельная», «Весна», «Сенокос» входили в «Родное слово» К. Д. Ушинского – самую популярную книгу после азбуки, выдержавшую более 90 изданий. Не меньшей популярностью пользовались и детские песни на эти стихи, входившие в репертуар всех детских хоров.
Этюдам Шопена, без которых не обходится практически ни один международный фортепианный конкурс, предшествовала длительная история этого жанра, связанная с развитием инструментального исполнительства.
В своем первоначальном, прикладном значении, этюд не претендовал на особую художественную ценность, будучи пьесой инструктивно-тренировочного характера. Созданная для развития исполнительской техники, такая пьеса ставила конкретные исполнительские задачи.
В XIX веке в связи с освоением сравнительно молодой фортепианной техники (со времени выступлений Моцарта – одного из первых, кто музицировал не только на клавесине, но и на фортепиано менее полувека) жанр фортепианного этюда был широко востребован. В год, когда была создана вторая тетрадь шопеновских этюдов, Шуман писал: «У многих обучающихся поникли бы крылья, если бы они увидели всю массу накопившихся до настоящего времени этюдных сочинений». Это были этюды Клементи, Черни, Крамера, Гуммеля, Риса, Кесслера, Мошелеса, Калькбреннера и многих других концертирующих пианистов–виртуозов XIX века.