я навчаюсь в звичайній школі, яка мені стала рідною за всі ці 9 років. проте, я дещо хотіла б у ній змінити. по-перше, я б хотіла, щоб у моїй школі в кожному класі були комп'ютери ,багато новітніх технологій, щоб проводилось більше розважальних вечорів і була сучасна техніка: мікрофони, апаратура і т. д. також, хотілося б щоб відмінили роботу, а все потрібне ми б виконували в класі на уроках також, я думаю, що в 10-11 клас учням потрібно вивчати не всі предмети, а лише ті, які будуть потрібні їм при вступі та з яких вони складатимуть зно. думаю, результати тестування були б набагато кращими, адже, коли ти вивчаєш багато дисциплін, то просто не встигаєш гарно підготуватися до незалежного оцінювання. хотілося б, щоб за відмінне навчання кожного семестру учням видавали якісь призи, за олімпіади теж а, взагалі, в мене гарна школа. і мені й так дуже добре в ній.
In der letzten Zeit habe ich oft Abschied genommen. Am Projekt „Grenzreise“, das wir dieses Jahr machten, haben auch tschechische Jugendliche teilgenommen. Wir haben uns gegenseitig besucht. Eine Woche waren wir dort, dann waren sie eine Woche bei uns. Wir waren alle total gespannt, was für Leute uns in Svitavy erwarteten. Es war ganz leicht, sich kennen zu lernen, da beide Gruppen an derselben Sache arbeiteten und so immer ein Punkt war, an dem wir uns näher kommen konnten. So sind am Ende der ersten Woche schon Freundschaften entstanden. Ja, doch dann kam der Abschied. Auch in der Woche, als die „Svitavianer“ in Stendal waren, merkten wir gar nicht, wie schnell die Zeit verging. Unser Aktionskalender war so voll, dass wir uns nie langweilten. Alle, die ich kennen lernte, haben mich ein wenig geprägt, so dass sie für immer in mir sind. Beim Abschied habe ich nicht geweint wie viele andere. Als meine Freundin mich später fragte: „Kati, hattest du noch nie bei einem Abschied geweint?“, habe ich mir Sorgen gemacht, dass ich vielleicht gefühllos bin, aber das bin ich nicht. Man konnte Abschied nicht in einem Augenblick festhalten. Es war ein ganzer Zeitraum, den man später vor seinem Auge ablaufen liess.
ответ:
я навчаюсь в звичайній школі, яка мені стала рідною за всі ці 9 років. проте, я дещо хотіла б у ній змінити. по-перше, я б хотіла, щоб у моїй школі в кожному класі були комп'ютери ,багато новітніх технологій, щоб проводилось більше розважальних вечорів і була сучасна техніка: мікрофони, апаратура і т. д. також, хотілося б щоб відмінили роботу, а все потрібне ми б виконували в класі на уроках також, я думаю, що в 10-11 клас учням потрібно вивчати не всі предмети, а лише ті, які будуть потрібні їм при вступі та з яких вони складатимуть зно. думаю, результати тестування були б набагато кращими, адже, коли ти вивчаєш багато дисциплін, то просто не встигаєш гарно підготуватися до незалежного оцінювання. хотілося б, щоб за відмінне навчання кожного семестру учням видавали якісь призи, за олімпіади теж а, взагалі, в мене гарна школа. і мені й так дуже добре в ній.
So sind am Ende der ersten Woche schon Freundschaften entstanden. Ja, doch dann kam der Abschied. Auch in der Woche, als die „Svitavianer“ in Stendal waren, merkten wir gar nicht, wie schnell die Zeit verging. Unser Aktionskalender war so voll, dass wir uns nie langweilten. Alle, die ich kennen lernte, haben mich ein wenig geprägt, so dass sie für immer in mir sind.
Beim Abschied habe ich nicht geweint wie viele andere. Als meine Freundin mich später fragte: „Kati, hattest du noch nie bei einem Abschied geweint?“, habe ich mir Sorgen gemacht, dass ich vielleicht gefühllos bin, aber das bin ich nicht. Man konnte Abschied nicht in einem Augenblick festhalten. Es war ein ganzer Zeitraum, den man später vor seinem Auge ablaufen liess.