На півночі України біля кордону з Білоруссю розташований Поліський природний заповідник, створений в 1968 році з метою збереження характерних для Полісся соснових лісів і боліт. Дістатися сюди на автомобілі з Києва можна менш ніж за 4 години. У селі Селезівка розташована центральна садиба заповідника, де є візит-центр і невеликий музей природи. Біля садиби починається маркована екостежкою (3 км), на якій встановлені інформаційні таблички. Ліс гарний, різноманітний. Наявність величезної кількості боліт зробило цей район малодоступним для людини і непридатним для сільського господарства. Це врятувало від винищення різних жівотних.Но найцікавіше в навколишніх лісах для широкого кола туристів - це гриби і ягоди. Навесні і влітку - ягідний сезон, восени, відповідно, грібной.В заповіднику з часів Київської Русі збереглася унікальна форма бджільництва - бортництво. Багато місцевих жителів роблять спеціальні вулики і розвішують їх в лісі. Сім'ї бджіл знаходять їх і поселяються.
Как я уже говорила,дети попадают в детские дома...(щас будет 1 аргумент)Случается,что бедных сироток забирают оттуда,у них появляются новые родители.Но как вы думаете ли дать чужие "дяди" и "тёти" ту огромнейшую любовь к своему чаду,которые дают настоящие отце и мать?Безусловно,нет! Но все же,дети,которых забрали из детских домов,более счастливы,нежели те,которые остаются в этом "холодном доме",где нет отца,где нет мамы.Это сочинение невозможно писать без слез...(ща 2 аргумент) А как же дети,которые остаются до своего совершеннолетия в детских домах?Как мне жаль их! Эти дети не видят ничего,кроме холода и какого-то нейтрального отношения к ним.Нам ведь известно,что в детских домах детей воспринимают как некую вещь,за которым надо приглядеть,так сказать,"по должности" и уйти домой...Эти дети не видят ни истинной заботы,ни любви...А что их ожидает в будущем?Мир,готовый сожрать всех и вся,злые и надменные люди... Я думаю,что я по-истине счастливый человек,потому что я родилась в здоровой полноценной семье!у меня есть мама,папа,родные,которых я очень сильно люблю и которые любят меня!А это ли не счастье?
ответ:Поліський природний заповідник
На півночі України біля кордону з Білоруссю розташований Поліський природний заповідник, створений в 1968 році з метою збереження характерних для Полісся соснових лісів і боліт. Дістатися сюди на автомобілі з Києва можна менш ніж за 4 години. У селі Селезівка розташована центральна садиба заповідника, де є візит-центр і невеликий музей природи. Біля садиби починається маркована екостежкою (3 км), на якій встановлені інформаційні таблички. Ліс гарний, різноманітний. Наявність величезної кількості боліт зробило цей район малодоступним для людини і непридатним для сільського господарства. Це врятувало від винищення різних жівотних.Но найцікавіше в навколишніх лісах для широкого кола туристів - це гриби і ягоди. Навесні і влітку - ягідний сезон, восени, відповідно, грібной.В заповіднику з часів Київської Русі збереглася унікальна форма бджільництва - бортництво. Багато місцевих жителів роблять спеціальні вулики і розвішують їх в лісі. Сім'ї бджіл знаходять їх і поселяються.
Объяснение:
Я думаю,что я по-истине счастливый человек,потому что я родилась в здоровой полноценной семье!у меня есть мама,папа,родные,которых я очень сильно люблю и которые любят меня!А это ли не счастье?