ответьте на во а) Каковы наиболее типичные черты естественного права? Назовите не менее 3-х.

б) Каковы достоинства этого подхода? (не менее 3-х)

в) Чем естественно-правовой подход привлекателен с практической точки зрения? Приведите не менее 2-х фактов.

г) Почему естественное право – это духовная основа демократических преобразований? Укажите не менее 3-х причин.

д) Почему только права человека могут определить границу свободы человека? Дайте объяснение, приведя не менее 3-х аргументов.

Стереотип представляет собой сформированную оценку чего-то или кого-то, которая отражается на поведении.  

Эта оценка может быть сформирована самим человеком или обществом, в котором человек живет.

Например, Липпман как первый исследователь стереотипа видел его как принятый в определенной общности образец восприятия/интерпретации информации в рамках распознавания и основанный на социальном опыте.  

Считается, что наш мозг видит что-то, что возможно уже когда-то видел и говорит «о, это мне знакомо! Это есть то и то, делает так и так» и отправляется заниматься следующей информацией, оставив стереотип вам.  

Стереотип не является положительным или только отрицательным явлениям, потому что имеет и плюсы, и минусы:

• Обработка информации происходит легче

• Стереотип все-таки отражает некоторые объективные качества какого-то явления или субъекта

•  Стереотип адекватно видеть какие-то признаки и черты

• Стереотип экономит усилия мозга

• Стереотип позволят человеку ориентироваться в мире, устанавливая разметку при навешивания» стереотипов

• Сокращенный путь восприятия

• Стереотип проецирует ценности в мир

• Стереотип защищает нас

• Первое мнение о чем-либо бывает очень ошибочным и часто именно стереотип виной этому

• Стереотип рождает предрассудки

• Стереотип может утвердиться в обыденное сознание людей очень сильно, и попытки слома устаревшего стереотипа могут быть восприняты обществом как попытка сломать основы государства

• Половые стереотипы ограничивают свободу целых гендеров

• Стереотипы повторяют и часто только усиливают ошибочные суждения

• Часто стереотипы основаны на искаженной информаиции

Дон Кіхот – чоловік, котрий зачитується лицарськими романами, після чого сам починає жити їми. Здавалось би, що тут немає нічого дивного, і це нормально для людини, котра цікавиться цим жанром. Але проблема Кіхота була в тім, що він жив у цих романах.

Реальність відійшла на другий план, Кіхот починає вважати себе середньовічним лицарем. Герой, крім гарного імені, ще й мав зброєносця, котрим був його друг Санчо Панса. Також, у нього був кінь і дама серця – Дульсінея, котру він також вигадав. Як у справжнього лицаря, він мав зброю, котру виробляв з того, що було вдома.

Як відомо, лицар характеризується мужністю, відчуттям справедливості. Усі подвиги Дон Кіхота були кумедними – вітряк був велетнем, домівка була замком, тощо. Якщо придивитись до Дона Кіхота, можна побачити, що у нього дуже розвинені найкращі людські якості, котрі він втратив у спробах стати справжнім лицарем. Його вроджена справедливість та бажання покращити інших людей стають комічними. Нажаль, його спроби не завжди мають результати саме тому, зо він встратив ту саму реальність.

Усі вчинки Дон Кіхота не мають нічого спільного з бажанням мати багатство, славу. Коли читач знайомиться з героєм, він починає поважати Кіхота, тому що він бореться зі злом, бажаючи зробити світ кращим, але єдина проблема у тому, що Дон Кіхот бачить зло там, де його зовсім немає. Читач хоч і розуміє весь абсурд його діянь, співчуває і вболіває за Дон Кіхота, хоча і розуміє, що це все являється його фантазією, котра ніколи не стане явою. Так чи інакше, образ лицаря по-своєму трагічний, але дуже симпатичний читачам.

Незважаючи на своє божевільне захоплення, Дон Кіхот проявляє надзвичайну обізнаність у різноманітних життєвих питаннях, і стає наставником для Санчо Панса. У міркуваннях про політику, свободу, войну і мир, виховання він повстає як гуманіст. Можна сказати з великою впевненістю: Дон Кіхот був дуже розумною людиною, і його захопленість романами зіграла з ним злий жарт. На радість читачеві, Дон Кіхот все ж таки зрозуміє, що він живе у вигаданній реальності, і світ стає перед ним таким, яким він є насправді, але оточуючі знущаються над ним і створюють видимість скривленної реальності.

Дон Кіхот закінчує свої мандрування тоді, коли його мрія стає реальністю, і він знаходить собі справжню пригоду. Той лицар, котрого зустрів Дон Кіхот був насправді бакалавром, і з легкістю переміг нашого Лицаря Сумного Образу. Кіхот повернувся додому, відрікся усіх своїх діянь та признав, що він загрався і це лише його фантазія.