Под правонарушением принято понимать виновное, противоправное деяние вменяемого лица, причиняющего вред другим лицам и обществу, влекущее юридическую ответственность. Правонарушение характеризуется строго определёнными признаками, отличающими его от нарушений неправовых норм (норм морали, обычаев, норм общественных организаций). Правонарушение является действием или бездействием. Не является деянием событие. Событие не контролируется сознанием человека либо не зависит от его деятельности (землетрясение, наводнение, эпидемия и т. п.).
Действие противоправно, если оно противоречит указанному в норме обязательному масштабу поведения. Бездействие противоправно, если закон предписывает, как необходимо действовать в соответствующих ситуациях. Правонарушение может составить только акт поведения, внешне выраженный правонарушителем. Нельзя считать правонарушением не проявленные через поступки внутренний образ, мысли, чувства. Противоправный характер действий: противоречие предписаниям права. Противоправность объективна в том смысле, что означает нарушение норм объективного права. Категория противоправности также субъективна, поскольку применима лишь к сознательным волевым поступкам человека.
Невозможно рассуждать о морали и праве, не касаясь во о так называемой свободе воли, о вменяемости человека. Признавая это, невозможно говорить как о праве в целом, так и о противоправности, игнорируя факты воли, сознания, вменяемости, дее С точки зрения права существует лишь субъективно-объективное противоправное деяние, но не объективно противоправное.
(По А. В. Мелехину)

1. Составьте план текста. Для этого выделите основные смысловые фрагменты текста и озаглавьте каждый из них.
2. От каких неправовых нарушений отличается правонарушение? С опорой на текст и обществоведческие знания назовите два любых признака правонарушения.
3. Приведите три любых примера правонарушений из разных отраслей права. Сначала напишите отрасль права, а затем приведите пример.
4. Почему бездействие относится к правонарушениям? Приведите два аргумента (объяснения) в подтверждение собственного мнения.

Дуже часто політиками, журналістами, експертами та фахівцями, зрештою просто громадянами, які цікавляться політикою, вживається термін "маніпуляція свідомістю", "політична маніпуляція" тощо.

Нерідко в поняття маніпуляції свідомо чи не свідомо вкладається зміст, який не сприяє розумінню даного феномену і його сутності, тому завданням, яке поставив автор при написанні даної статті, є розгляд елементів маніпуляцій свідомістю виборців на конкретних прикладах під час останніх президентських виборчих перегонів.

В статті навмисне опущені дискусії про етичність чи неетичність маніпуляцій. Зупинюсь лише на їх технології та ефективності.

Що таке "маніпуляція свідомістю під час виборчих кампаній"? Коротко, це - система засобів ідеологічного і духовно-психологічного впливу на свідомість виборців, за умов приховування справжніх цілей і думок, з метою отримання підтримки певної політичної сили, що не лише спонукає особу віддати свій голос за потрібного кандидата чи партію, а й примушує її хотіти це зробити.

Обман, будучи одним із важливих прийомів у всій технології маніпуляції, сам по собі скласти маніпулятивний вплив не може. Неправдива інформація, впливаючи на поведінку людини, анітрохи не зачіпає її дух, її наміри та установки. Влучне визначення цьому дав Доценко: "Хтось запитує в нас дорогу на Мінськ, а ми його спрямовуємо хибно на Пінськ. Це - лише обман. Маніпуляція матиме місце у тому разі, якщо той, інший, збирався йти в Мінськ, а ми зробили так, щоб він захотів піти в Пінськ".

Маніпуляція свідомістю під час виборчих кампаній набуває все більшої ваги і практичного застосування. Яскравим прикладом можуть служити вибори 2004 року.

Виборча кампанія 2004 року має багато особливостей і, безперечно, є цікавою в контексті розгляду маніпуляцій свідомістю. Хоча б тому, що два основні кандидати мали можливості та достатні ресурси для здійснення маніпуляційних операцій.

Якщо у попередніх виборчих кампаніях в Україні маніпуляції масовою свідомістю здійснювались владою, завдяки засобам масової комунікації, доступ до яких у представників опозиції був обмежений.

На цих виборах можна говорити, що маніпуляційні технології використовувались обома командами кандидатів-лідерів президентської гонки. Тому й зупинимо свою увагу на діях цих команд.

Слід звернути увагу на елементи, які стосувалися створення негативного ставлення до конкурента, що, на думку автора, мало більший вплив на виборців ніж формування позитивного іміджу власного кандидата. Велика кількість виборців, якщо не більшість, голосувала не за, а проти певного кандидата, особливо у другому турі та його переголосуванні.

Розглянемо основні ефективні принципи і методи маніпуляції свідомістю під час виборчої кампанії 2004 року.

Принцип "додати одіозності"

Зовсім не обов'язково шукати або видумувати про конкурента щось негативне. Конкурент під час виборів і сам "підставляється". Вдало цей принцип використовувся штабом Ющенка, зокрема скандал про судимості Януковича, історія в Івано-Франківську із падінням Януковича від удару яйцем, орфографічні помилки владного кандидата, заміна слів після фрази "тому що" на біг-бордах.

Штаб Януковича використовував епізод бійки біля ЦВК за участю Ющенка та його соратників.

Як суміжний прийом політтехнологами розглядається "ведмежа послуга", тобто провокаційна підтримка конкурента соціальними групами, що однозначно викликають відторгнення в більшої частини електорату.

Команда Януковича використовувала, зокрема, рекламний ролик про підтримку Ющенка організацією ОУН Козака, в якому йшлося про те, що націоналісти разом із Ющенком заборонять вживання російської мови та марш по Хрещатику членів організації УНА Коваленка (нібито на підтримку Ющенка) під фашистською символікою та скандування: "Ющенко

4)

Общество состоит из многих людей, объединяющихся в группы. Объединение групп и связи между ними образуют социальную структуру в обществе. Одним из типов социальной структуры является и демографическая структура общества.Демографическая структура общества характеризует население по полу и возрасту. К показателям демографии относятся показатели численности населения,плотности, темпов роста, половозрастной структуры, миграционной подвижности. Исходя из данных показателей, происходит разделение общества на разные демографические группы. Движение народонаселения зависит от развития производительных сил,уровня дохода, места человека в жизни общества.