Государство представляет собой единую систему организации политической власти в стране.
Зачем вообще задаваться этим вопросом? Кому какое дело до того, зачем государство обществу, ну есть оно и есть. А вот и не так. Знать об отношениях государства и общества необходимо потому, что:
· Чтобы не чувствовать себя среди других людей неуютно и незащищено
· Чтобы знать свои права и обязанности
· Чтобы меньше было помех в работе и творчестве
· Чтобы в стране была хорошая власть
· Чтобы знать, как общаться с другими людьми
· Чтобы спокойно и комфортно было жить в коллективе.
Государство существовало не всегда. Раньше жизнь людей регулировали обычаи и традиции. Со временем возникла необходимость в более серьезной поддержке правил поведения и защите от внешних врагов. Так появилось государство. Человечество долгий путь развития, прежде чем поставить государство на службу обществу. Только в последние трети 20 века в ряде стран стала воплощаться идея правового государства.
Теории происхождения государства:
1. Бог создал государство
2. Продолжение отцовской власти старейшин
3. В результате завоевания сильными слабых
4. Государство продукт соглашения между обществом и властью
5. Государство продукт социально-экономического развития.
Зачем обществу государство:
· Осуществляет власть
· Защищает границы
· Собирает налоги для содержания армии и поддержки нуждающихся
· Издает законы
· Организует нужную для своего населения работу
· Обеспечение комфортного проживания своих граждан
• символіко-алегоричний тип відображення дійсності, верховенство архітектури в системі мистецтв;
• культове призначення мистецтва;
• релігійна тематика (співвіднесення з вічністю, з «вищими» ірраціональними силами);
• інтерес до людських почуттів, повернення до індивідуальності;
• каркасна система побудови соборів, розкішний декор споруд, скульптурне оздоблення;
• величні та витопчепі інтер’єри, шкурні орнаменти, кам’яне мереживо різьби, стрілчаті склепіння, кольорові вітражі у вигляді стрілчатих арок.
Готика (від назви германського племені готів), готичний стиль — художній стиль європейського пізнього середньовіччя між серединами XII і XVI століть, який найяскравіше виявився в архітектурі та характеризувався легкими гострокінцевими будівлями, стрімко спрямованими вгору, численним оздобленням скульптурами, вітражами, витонченим різбленням з каменю.
АРХІТЕКТУРА ГОТИЧНОГО СТИЛЮ
Особливості готичної архітектури: міські архітектурні ансамблі (культові і світські будинки, замки, укріплення, мости, колодязі). Міська площа оббудована спорудами з аркадами, тор-гівельні та складські приміщення містяться на нижніх поверхах, вузькі фасади дво- або триповерхових будинків з високими фронтонами; оточення міст — могутні стіни з прикрашеними в'їзними вежами. Замки королів і феодалів — це складні комплекси фортечних, палацових і культових споруд.
Характерні риси: гостроверхі споруди зі стрілчастими склепіннями, великою кількістю кам’яного різьблення і скульптурних прикрас. Собор став вищим зразком синтезу архітектури, скульптури і живопису з багатобарвним сяйвом вітражів, що робили сильпий емоційний вплив на віруючих. Грандіозні готичні собори вирізнялися висотою, місткістю, ошатністю, видовищним і багатим декором.
Государство представляет собой единую систему организации политической власти в стране.
Зачем вообще задаваться этим вопросом? Кому какое дело до того, зачем государство обществу, ну есть оно и есть. А вот и не так. Знать об отношениях государства и общества необходимо потому, что:
· Чтобы не чувствовать себя среди других людей неуютно и незащищено
· Чтобы знать свои права и обязанности
· Чтобы меньше было помех в работе и творчестве
· Чтобы в стране была хорошая власть
· Чтобы знать, как общаться с другими людьми
· Чтобы спокойно и комфортно было жить в коллективе.
Государство существовало не всегда. Раньше жизнь людей регулировали обычаи и традиции. Со временем возникла необходимость в более серьезной поддержке правил поведения и защите от внешних врагов. Так появилось государство. Человечество долгий путь развития, прежде чем поставить государство на службу обществу. Только в последние трети 20 века в ряде стран стала воплощаться идея правового государства.
Теории происхождения государства:
1. Бог создал государство
2. Продолжение отцовской власти старейшин
3. В результате завоевания сильными слабых
4. Государство продукт соглашения между обществом и властью
5. Государство продукт социально-экономического развития.
Зачем обществу государство:
· Осуществляет власть
· Защищает границы
· Собирает налоги для содержания армии и поддержки нуждающихся
· Издает законы
· Организует нужную для своего населения работу
· Обеспечение комфортного проживания своих граждан
· Социальная политика
· Экономическая политика
· Защищает права и свободы человека
· Производит общественные блага
ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ГОТИЧНОГО СТИЛЮ
• символіко-алегоричний тип відображення дійсності, верховенство архітектури в системі мистецтв;
• культове призначення мистецтва;
• релігійна тематика (співвіднесення з вічністю, з «вищими» ірраціональними силами);
• інтерес до людських почуттів, повернення до індивідуальності;
• каркасна система побудови соборів, розкішний декор споруд, скульптурне оздоблення;
• величні та витопчепі інтер’єри, шкурні орнаменти, кам’яне мереживо різьби, стрілчаті склепіння, кольорові вітражі у вигляді стрілчатих арок.
Готика (від назви германського племені готів), готичний стиль — художній стиль європейського пізнього середньовіччя між серединами XII і XVI століть, який найяскравіше виявився в архітектурі та характеризувався легкими гострокінцевими будівлями, стрімко спрямованими вгору, численним оздобленням скульптурами, вітражами, витонченим різбленням з каменю.
АРХІТЕКТУРА ГОТИЧНОГО СТИЛЮ
Особливості готичної архітектури: міські архітектурні ансамблі (культові і світські будинки, замки, укріплення, мости, колодязі). Міська площа оббудована спорудами з аркадами, тор-гівельні та складські приміщення містяться на нижніх поверхах, вузькі фасади дво- або триповерхових будинків з високими фронтонами; оточення міст — могутні стіни з прикрашеними в'їзними вежами. Замки королів і феодалів — це складні комплекси фортечних, палацових і культових споруд.
Характерні риси: гостроверхі споруди зі стрілчастими склепіннями, великою кількістю кам’яного різьблення і скульптурних прикрас. Собор став вищим зразком синтезу архітектури, скульптури і живопису з багатобарвним сяйвом вітражів, що робили сильпий емоційний вплив на віруючих. Грандіозні готичні собори вирізнялися висотою, місткістю, ошатністю, видовищним і багатим декором.