Тест по теме «Сфера духовной жизни». Обществознание. 8 класс
1. В области генетики наука подошла к важным открытиям». В высказывании понятие «наука» употребляется в значении
1. совокупность учреждений
2. особых деятельности
3) системы объективных знаний
4) производительной силы общества
2. Верны ли следующие суждения о культуре
А. Важным компонентом культуры является художественное творчество.
Б. К функциям культуры относятся сохранение и передача духовных ценностей следующим поколениям.
1) верно только А
2) верно только Б
3) верны оба суждения
4) оба суждения неверны
3. Владимир учится в 6 классе общеобразовательной школы. Он увлекается авиамоделированием. На каком уровне образования находится Владимир?
1) начальное общее образование
2) основное общее образование
3)среднее общее образование
4) среднее профессиональное образование
4. Верны ли следующие суждения об искусстве?
А. Одной из функций искусства является познание реального мира.
Б. Искусству присуще жанровое разнообразие.
1) верно только А
2) верно только Б
3) верны оба суждения
4) оба суждения неверны
5. Иван Петрович руководствуется в своей жизни правилом: не желай другому того, чего не хочешь себе. Это правило выражает
1) требование права
2) норму морали
3) научный закон
4) правило этикета
6. Что является отличительной чертой науки?
1) обращение к сверхъестественным силам
2) стремление к достижению объективной истины
3) воздействие на эмоции людей
4) образное отражение идей автора
7. Верны ли следующие суждения о религии?
А. Религиозные взгляды зародились вместе с появлением государства.
Б. Религия дает верующим утешение в горе сохранить силу духа в трудных ситуациях.
1) верно только А
2) верно только Б
3) верны оба суждения
4) оба суждения неверны
8. Какие из перечисленных понятий используются в первую очередь при описании сферы духовной культуры?
1) семья, нация
2) образы, идеи
3) цена, стоимость
4) прогресс, подъем
9. Моральные нормы как регуляторы общественных отношений
1) нацелены на раскрытие истины
2) поддерживаются силой общественного мнения
3) создаются и закрепляются государством
4) сложились с переходом к индустриальному обществу
10. Илья занимается в изостудии и драматическом кружке Центра детского творчества. К какому виду образования можно отнести эти занятия?
1) непрерывное образование
2) дополнительное образование
3) среднее общее образование
4) профессиональное образование
11. Установите соответствие между признаками и областями культуры: к каждому элементу первого столбца подберите соответствующий элемент из второго столбца.
Признак Область культуры
А) выдвижение и проверка гипотез 1) наука
Б) создание художественных образов 2) искусство
В) формирование чувства прекрасного
Г) эстетическое наслаждение
Особливе місце серед руських князівств посідав «пан Великий Новгород», як шанобливо називали його сучасники. Новгородські землі охоплювали величезну територію Північно-Західної Русі: від Балтійського моря на заході до Уральських гір на сході та від Білого моря і узбережжя Льодовитого океану на півночі до межиріччя Волги та Оки на півдні.
У цих землях клімат був холодніший, ніж у Подніпров'ї та Південно-Західній Русі, і ґрунти не такі родючі, тому населення цих земель, окрім рільництва, займалося тваринництвом, городництвом, полюванням, рибальством тощо.
З давніх часів у Новгороді склався своєрідний, відмінний від інших земель-князівств, суспільно-політичний устрій. Для Новгорода було звичним закликати, за князя на престол. Князівської династії у Новгороді не було. З 1095 р. до 1304 p., приблизно за 200 років, на новгородському престолі 58 разів змінювалася княжа влада. Князь був, передовсім, головою військової дружини, яку приводив із собою. Проте дружина князя була лише невеликою частиною новгородського війська, основну частину якого складало ополчення. Новгородці могли прогнати князя, якщо вважали, що він кепсько захищає їхні інтереси, але, бувало, що й князі намагалися порушувати давні права новгородців.
Вирішальну роль у визначенні стосунків між новгородцями та їхнім князем зіграли події 1136 p., коли новгородці визнали князя Всеволода Мстиславовича (онука Володимира Мономаха) неспроможним захищати місто і прогнали його. Відтоді у випадку за нового князя з ним укладали спеціальну угоду —ряд. За цим договором князеві заборонялося втручатися у справи міського управління, несправедливо карати, змінювати посадових оьитмтп исрттп сіб тощо.
Найвищим органом влади у Новгороді було віче — народні збори. На ньому обирали основних представників міської влади: посадника, тисяцького і владику (архієпископа). Боярство було найвищим станом новгородського суспільства. Саме багаті боярські родини тримали у своїх руках керівництво політичним життям міста. Бояри володіли землями, лісами, рибними угіддями, що давали їм хутра, мед, віск, рибу та інші продукти. Зовнішня і внутрішня торгівля була основним джерелом багатства Новгорода, а новгородські купці володіли великими складами, коморами, річковими та морськими суднами.
Отже, після подій 1136р. у Новгороді запанувала форма державного правління, що отримала назву аристократичної республіки, за якої реальна влада належала міській аристократії.
Объяснение:
1) ответ на первый вопрос, например: культурное пространство / культурные интересы и устремления людей и возможности их удовлетворения в стране, регионе, городе и пр. / культурные ценности и учреждения культуры — библиотеки, архивы, театры и т. д., находящиеся в определённом месте;
2) объяснение, например: наша культурная среда должна формироваться на основе ценностей, которые объединяют российское общество, — его традиций и истории;
3) ответ на второй вопрос, например: культура – это достижения человечества в материальной и духовной жизни, память об исторических событиях и традиции, сложившиеся в обществе, тоже являются духовными ценностями; появление нового в культуре связано с преемственностью; обращение к истории и традициям в воспитании людей, формировании личности; люди гордятся историческим наследием и чтят традиции.
Объяснение: