1. Почему человек всегда существовал в окружении различных опасностей? Привести примеры этих опасностей , как они менялись со временем , какие виды опасностей появились с прогрессом человечества ? 4- 5 предложений.
2. Что объединяет изображенных на картинках ? И в чём отличие ? 2-3 предложения (НЕ писать про инстинкты и пирамиду Маслова - НЕ экология , биология) .
На 1 картинке стоят люди разных профессий, а на 2 картинке обезьяна ест банан на дереве в лесу (не смогла загрузить картинки)
Чи інше: "здоров’я – це ще не все, а все інше без нього – ніщо".
Сьогодні майже 90% дітей дошкільного віку, учнів і студентів мають відхилення у здоров’ї. Тільки за останні 5 років на 41% збільшилася кількість учнівської молоді, віднесеної за станом здоров’я до спеціальних медичних груп. На 60% зросла кількість неповнолітніх, які вживають наркотики, палять, п’ють.
Людина сьогодні звикла сподіватися не н захисні сили свого організму, а на могутність медицини. Академік Амосов стверджував: "Щоб бути здоровим, потрібні власні зусилля, постійні і значні. Замінити їх не можна нічим".
Так, що таке здоров’я?
Здоров’я – сукупність фізичних, духовних, соціальних якостей людини, що є основною її довголіття і необхідною умовою здійснення творчих планів, умовою високої працездатності, створення міцної сім’ї, народження і виховання дітей.
Здоров’я людини – цікаве й складне явище. Воно завжди привертало і буде привертати увагу не лише дослідників, але й кожної людини. Це поняття таке давнє, що на всіх мовах світу є слово" здоров’я".
Здоров’я – це висока працездатність, гарний настрій, упевненість у собі. Фізичне здоров’я дає гарне самопочуття, бадьорість, силу. Психічне здоров’я дарує спокій, чудовий настрій, доброту, веселість. Соціальне здоров’я забезпечує успішність у навчанні. Але ніщо з цього не дається задарма. Для того. щоб зберегти своє здоров’я, треба докладати неабияких зусиль.
Стан здоров’я людини залежить на 20% від спадковості, на 10% від рівня розвитку медицини, на 20% від стану довкілля, на 50% від життя. Тому справедливі є слова: "Ваше здоров’я у ваших ріках". Людина біологічно запрограмована на багато більше років життя, ніж відводить собі. Якщо нам не стільки ж? Ілля Мечников стверджував: "Людина, яка померла раніше 150 років вчинила над собою насильство".
І так ми, дійсно, чинимо нас собою насильство щоденно. Люди давно переконалися, що на здоров’я впливає безліч чинників, і найголовніший з них – це б життя.
б життя – це сукупність стійких форм життєдіяльності людини, які визначають її життєвий шлях. Це – сукупність її звичок. Якщо, людина з дитинства, з молодих років постійно й наполегливо дбає про своє здоров’я, вона в основу своєї життєдіяльності закладає такі стійкі корисні звички, навички, поведінку б мислення, сприйняття оточуючих і себе, які й визначають основний її напрямок – шлях здоров’я. Вона обирає здоровий б життя.
Здоровий б життя передбачає дотримання. Звичайного виконання певних правил, що забезпечують гармонійний розвиток, високу працездатність, духовну рівновагу та здоров’я людини. В основі здорового життя лежить індивідуальна система поведінки й звичок кожної окремої людини, що забезпечує їй потрібний рівень життєдіяльності й здорове довголіття. Здоровий б життя – це практичні дії, спрямовані на запобігання захворювань, зміцнення всіх систем організм й поліпшення загального самопочуття людини.
Головне – замислитися про наслідки своїх дій. Зрозуміло, що для того, аби бути здоровим, потрібно докласти певних зусиль і не набувати шкідливих звичок. Якщо є із якихось причин вони вже є, то треба ужити всіх заходів, аби їх позбутися.
В основі здорового життя лежать такі принципи:
раціональне харчування;
оптимальний руховий режим;
загартування організму;
особиста гігієна;
відсутність шкідливих звичок;
позитивні емоції;
інтелектуальний розвиток;
моральний і духовний розвиток;
формування розвиток вольових якостей.
Раціональне харчування має п’ять основних вимог:
Кількість їжі – це стільки, щоб вона забезпечила добові енерговитрати організму;
Якість їжі – правильне співвідношення жирів, білків, вуглеводів, вітамінів, мікроелементів, води відповідно до вікових періодів дитини;
Правильно організований режим прийому їжі;
Засвоєння їжі – створення приємної обстановки при прийомі їжі;
Щоб їжа не була шкідливою.
За даними, людина за 1 рік повинна:
спожити
споживає
Овочів
161
71
Картоплі
90
120
Фруктів
82
57
Хліба
98
121
М’яса
81
54
Риби
18
9
Молока
433
332
Яєць
350
292
Олії
10-11
7
Звідси бачимо, що в нашому раціоні переважає картопля і хліб. За своєї недбалості, недоїдаємо овочі і фрукти, які маємо вдома. Чому нема щоденно на нашому столі моркви, капусти, горіхів, столового буряка, яблук, перцю, цибулі, часнику. Адже морква – це пам’ять, розум дітей. Вона покращує обмінні процес мозку. Сприяє підвищенню працездатності.
Покращує розумові здібності дітей капуста, чорниці, цибуля, горіхи, кмин. Горіхи впливають не тільки на розумові процеси, але і підвищують імунітет до захворювань. Щоденно треба з’їдати 4-5 і
Метрологические условия
континентальный с малоснежной зимой и теплым с обильными осадками летом.
Характер погоды и метеорологический режим в зимний период определяется влиянием азиатского антициклона, летом – общим падением давления и активизацией циклонической деятельности. Среднегодовая температура воздуха составляет около -2,1 – -2,9°С. Зима холодная малоснежная. Самый холодный месяц – январь, а самый тёплый – июль. Устойчивый снежный покров образуется, как правило, в начале–середине ноября и к концу зимы достигает высоты 0,3–0,4 м.
Среднесуточная температура в январе -21,5 – -22,9°С (абсолютный минимум -50°С). Число дней со снежным покровом составляет в среднем около 150 – 60 дней.
В конце февраля или начале марта бывают непродолжительные оттепели с повышением температуры до +4°С. Продолжительность безморозного периода около 100 дней.
По утрам в долинах рек и вблизи водохранилища наблюдаются густые туманы. Средняя продолжительность туманов составляет около 5,8 часов. Более половины туманов отмечается в холодный период.
Лето тёплое с преобладанием ясной погоды. Среднесуточная температура в июле +15,7 – +17,7°С (абсолютный максимум +35°С). Осадков в течение года выпадает немного (430 – 600 мм), причём основная часть - в виде дождей; месяц больших осадков – июль.
Годовая величина осадков за год составляет в среднем 474 мм, а в отдельные годы колеблется от 330 до 620 мм.
Геологическое условия
Иркутск расположен в долине Ангары в приустьевой части ее притоков Иркута и Ушаковки, в пределах Иркутско-Черемховской равнины, являющейся частью Средне-Сибирского плоскогорья (абс. отм. 420-600 м). В структурно-тектоническом отношении территория находится в пределах Иркутской мезозойской впадины, заполненной отложениями юрской угленосной формации.
биологические условия
На территории г. Иркутска выделено несколько десятков типов почв, от горных тундровых до черноземных. Наиболее пригодными для сельского хозяйства являются черноземные, лугово-черноземные и аллювиально-луговые почвы, приуроченные к лесостепным районам. Таежные почвы имеют меньшую плодородность и повышенную кислотность. На данный момент наиболее плодородные почвы вовлечены в сельскохозяйственную деятельность. Серые лесные почвы используются под посевы зерновых культур.
Кадастровая оценка земель сельхозназначения – низкая.
В процессе эксплуатации почвенного покрова, который, начиная с перестроечного периода, не поддерживается на должном уровне мелиоративными работами, развились процессы его деградации, сократились площади наиболее ценных почв, уменьшился уровень плодородия всего почвенного покрова (водная, ветровая, овражная эрозия, потеря гумуса и уменьшение мощности его слоя, засоление и пр.).
Растительность тесно взаимодействует с абиотическими компонентами: водой, почвой, воздухом и участвует в поддержании равновесия всей геосистемы.
В структуре элементов природного комплекса растительность выполняет такие важные специфические для нее функции как санитарно-гигиенические, декоративно-планировочную и рекреационную, в итоге формируя экологическую среду для благоприятного проживания населения. Основным рекреационным компонентом растительности является лес, который представлен «зеленой зоной города», а в черте города – так называемыми «городскими лесами». Кроме лесов, обеспеченность жителей озелененными территориями дополняется компонентами «внутригородской системы озеленения». В целом, эти три составляющие формируют, так называемый «зеленый фонд города» или другого поселения людей.
К сожалению, на протяжении длительного периода не проводились исследовательские работы по изучению и оценке состояния растительности.
Гидрологические условия
В пределах территории города Иркутска и его ближайшего окружения (радиус 10 км) протекают две крупные реки – Ангара и ее левый приток Иркут, а также расположен приплотинный участок Иркутского водохранилища.
В р. Иркут в пределах границ города и его окружения впадают его правобережные притоки – реки Олха и Кая, в реку Ангару с левого берега – Вересовка и Мегет, с правого берега – Ушаковка.