16. Статична електрика – це:
а) заряд струму у двопровідній мережі;
б) заряд струму, що накопичується на речах, електроустаткуванні;
в) заряд струму, що виробляється електроустановками.

17. Неоднакова величина струму впливає по різному на організм людини. Пороговий невідпускаючий струм, це:
а) найменше значення струму, який викликає почуття подразнення (0,6 – 1,5 мА при змінному струму частотою 50 Гц);
б) найменше значення струму, що викликає непереборні судорожні скорочення м`язів руки, в якій затиснений провідник ( 10-15 мА при змінному струму частотою 50 Гц);
в) найменше значення електричного струму, що викликає фібриляцію серця (80 -100мА за змінного струму частотою 50 Гц).

18. Вплив електричного струму на організм людини, який викликає порушення складу органічної рідини та розклад крові називається:
а) електролітичним; б) термічним; в) біологічним.

19. Напруга 127, 220 В використовується:
а) для освітлення і ручного інструменту у промисловості і побуті;
б) для ручного електроінструменту при роботі в небезпечних зонах та для індивідуального освітлення;
в) для промислового устаткування.

20. Електричний удар – це:
а) ушкодження тканин електричним струмом;
б) удар, що спричинив клінічну смерть;
в) збудження електричним струмом живих тканин у вигляді скорочення м`язів.

21. На роботах з якими умовами праці працівникам безкоштовно видаються по встановленим нормам спеціальний одяг, взуття й інші засоби індивідуального захисту, а також миючі й знешкоджуючі засоби?
а) на роботах зі шкідливими й небезпечними умовами праці;
б) на роботах, пов’язаних із забрудненням;
в) на роботах, виконуваних у несприятливих температурних умовах;
г) всі відповіді правильні.

22. Для підлітків (дівчат) віком 16-17 років граничні норми переміщення важких речей становить:
а) 12,6 кг; б) 6,3кг; г) 10 кг.

23. До якої групи шкідливих факторів відносяться такі показники, як: вібрація, шум, різні види випромінювання, освітленість?
а) хімічні фактори;
б) природні фактори;
в) фізичні фактори.

24. Зміна повітря в приміщенні з метою нормалізації його за параметрами мікроклімату, це:
а) теплообмін повітря;
б) вентиляція;
в) фільтрація.

25. Хаотична сукупність різних за силою і частотою звуків, що заважають сприйняттю корисних сигналів, це:
а) вібрація;
б) шум;
в) частота.

26. Джут потерпілому можна накладати щонайбільше на такий термін часу:
а) 1,5 год.;
б) 1год.;
в) 2 год.

27. Ознаками теплового удару, є:
а) загальна слабкість, запаморочення, нудота, прискоренні пульс і дихання, підвищена температура;
б) почервоніння обличчя, нудота, спрага, слабкий пульс, судоми;
в) блідість, холодний піт, короткочасна втрата свідомості,прискорене дихання.

28. На яку відстань від місця падіння (замикання) проводу на землю необхідно винести потерпілого?
а) не менше ніж 5м;
б) не менше ніж 8м;
в) не менше ніж 10м.

29. У чому полягає перша до при забиттях?
а) тепла ванночка чи компрес;
б) холодна ванночка чи компрес;
в) холодна ванночка чи компрес, туга пов`язка;
г) холодна ванночка чи компрес, фіксуюча пов`язка.

30. Що є першочерговим заходом до при укусі змії (проти отруйна сиворотка відсутня)?

а) накласти джут на укушену кінцівку;
б) відсмоктати отруту з ранки (наприклад гумовою грушею);
в) припекти місце укусу;
г) зробити додаткові розрізи на ранці для виходу отрути разом з кров`ю.

Безопасность жизнедеятельности» в качестве учебной дисциплины в вузах РФ была введена в 1990 г. с целью выработки идеологии безопасности, формирования безопасного мышления и поведения. Новая дисциплина объединила существовавшие ранее курсы «Охрана труда» (ОТ), «Экология» и «Гражданская оборона» (ГО). БЖД обеспечивает общую грамотность в области безопасности, является научно-методическим фундаментом для всех специальных дисциплин безопасности (безопасность труда, радиационная безопасность, электробезопасность, пожарная безопасность и др.). Как учебная дисциплина Безопасность жизнедеятельности дает знания, навыки и умения обеспечения собственной безопасности и выживания в неблагоприятных или угрожающих условиях.

Дисциплина имеет комплексный, междисциплинарный характер, т.к. рассматривает социальные, медико-биологические, экологические, технологические, правовые и международные аспекты. Теоретическую основу БЖД составляют достижения таких наук о человеке и его деятельности, как физиология труда, психология, социология труда, инженерная психология, охрана труда, экология, эргономика, экономика, юриспруденция и многих других.

Изучение безопасности жизнедеятельности позволяет:

· во-первых, систематизировать научное знание обо всех потенциальных опасностях;

· во-вторых, расширить представления о реакциях организма человека на воздействие негативных факторов окружающей среды с учетом его физиологических и психологических особенностей;

· в-третьих, овладеть знаниями и практическими навыками защиты человека и среды обитания от негативных воздействий.

Безопасность жизнедеятельности (БЖД) - область научных знаний, охватывающих теорию и практику защиты человека от опасных и вредных факторов во всех сферах человеческой деятельности, сохранение безопасности и здоровья в среде обитания. БЖД является составной частью системы государственных, социальных и оборонных мероприятий, проводимых в целях защиты населения и хозяйства страны от последствий аварий, катастроф, стихийных бедствий, средств поражения противника.

Целью освоения дисциплины является формирование профессиональной культуры безопасности, под которой понимается готовность и личности использовать в профессиональной деятельности приобретенную совокупность знаний, умений и навыков для обеспечения безопасности в сфере профессиональной деятельности, характера мышления и ценностных ориентаций, при которых вопросы безопасности рассматриваются в качестве приоритетаБЖД изучает среду обитания человека, то есть условия его существования.

Объект изучения – комплекс явлений и процессов в системе «человек – среда обитания», негативно воздействующих на человека и природную среду.

В жизненном цикле человека состояние системы “человек – среда обитания” многовариантно. Наиболее характерными являются системы:

· человек – природная среда (биосфера);

· человек – машина – среда рабочей зоны;

· человек – городская среда;

· человек – бытовая среда и др.

Во всех вариантах системы “человек – среда обитания” постоянным компонентом является человек, а среда обитания определяется его выбором.

Ураган в широком смысле слова — это сильный ветер со скоростью свыше 30 м/с. Ураган (в тропиках Тихого океана — тайфун) в Северном полушарии Земли всегда дует против часовой стрелки, а в Южном — по часовой.Буря — это ветер, скорость которого меньше скорости урагана. Однако она довольно велика и достигает 15-20 м/с. Убытки и разрушения от бурь существенно меньше, чем от ураганов. Иногда сильную бурю называют штормом. Смерч (торнадо) — это восходящий вихрь, состоящий из чрезвычайно быстро вращающегося воздуха, смешанного с частицами влаги, песка, пыли и других взвесей. Он представляет собой быстро вращающуюся воздушную воронку, свисающую из облака и ниспадающую к земле в виде хобота. Это наименьшая но размерам и наибольшая по скорости вращения форма вихревого движения воздуха.