21.На каком этапе исследования промышленного объекта разрабатываются мероприятия по повышению устойчивости и заблаговременной подготовке объектов к восстановлению после ЧС?
1)На первом
2)На втором
3)На третьем
22.Что является одним из факторов определяющих устойчивость работы объектов экономики?
1)Вид отрасли предприятия (организации)
2)Подготовленность персонала к работе в ЧС
3)Наличие необходимой документации в области ГО
23.В каких случаях применяется спиралевидная повязка?
1)При бинтовании головы
2)При бинтовании конечностей при большой площади поражения
3)При бинтовании суставов стоп, кистей
24.Назовите признаки венозного кровотечения:
1)На раневой поверхности выступают мелкие, точечные капельки крови.
2)Кровь темно-вишневого цвета, вытекает медленно, равномерной непрерывной струей.
3)Кровь ярко-красного цвета, выбрасывается сильной пульсирующей струей.
25.Как оказать первую при умеренном венозном кровотечении у пострадавшего?
1)Наложить давящую повязку.
2)Наложить жгут выше места повреждения.
3)Наложить жгут ниже места повреждения
26.На какой срок жгут накладывается зимой?
1)На 30 мин.
2)На 2 часа
3)На 15 мин.
27.Каково оптимальное положение пострадавшего при подозрении на перелом костей таза?
1)Полусидя
2)На спине
3)В позе лягушки

28.К какому классу пожаров относится горение метана?
1)Класс С
2)Класс D
3)Класс E
29.Огнетушители с какой маркировкой являются наиболее универсальными?
1)ОУ
2)ОП
3)ОВП
30.Каково предельное для человека значение температуры при пожаре?
1)50 oC
2)60 oC
3)70 oC
31.Каково предельное значение концентрации СО при пожаре?
1)0,1%
2)1%
3)6%
32.К какой категории по взрывопожарной и пожарной опасности относится помещение в котором обращаются негорючие вещества в раскаленном или расплавленном состоянии?
1)Б
2)В
3)Г
33.Какой величиной характеризуется поражающее действие ударной волны?
1)Величиной избыточного давления
2)Скоростью рас Мощностью боеприпаса
34.За какое время при взрыве боеприпаса мощностью 20 кт ударная волна проходит 3 км?
1)За 5 с
2)За 8 с
3)За 10 с
35.При каком избыточном давлении возможно получение тяжелых поражений в результате воздействия ударной волны?
1)40 — 60 кПа
2)Свыше 60 кПа
3)Свыше 100кПа
36.При воздушном взрыве боеприпаса мощностью 1 Мт и прозрачности атмосферы порядка 25 км ожоги третьей степени будут наблюдаться в радиусе… км от центра взрыва.
1)14,4 км
2)22,4 км
3)12,8 км
37.Третья степень лучевой болезни возникает при получении человеком дозы…
1)Свыше 200 Рентген
2)Свыше 300 Рентген
3)Свыше 800 Рентген
38.В два раза ослабляет интенсивность -лучей грунт толщиной…
1)140 мм
2)280 мм
3)300 мм
39.Чему будет равняться уровень радиации на внешней границе зоны умеренного заражения местности через 1 час после взрыва?
1)240 рад/ч
2)80 рад/ч
3)8 рад/ч
40.Приготовление пищи разрешается проводить на местности, где уровень радиации не превышает…
1)0,1 Р/ч
2)1 Р/ч
3)10 Р/ч

мониторинг чрезвычайной ситуации природного и техногенного характера - это комплекс наблюдений за состоянием окружающей среды (атмосферы, гидросферы, иных геосфер, почвенно-растительного покрова, животного мира, объектов техносферы) с целью контроля её состояния и охраны, а также опережающее отражение вероятности возникновения и развития чрезвычайной ситуации на основе анализа возможных причин её возникновения, её источника в и настоящем. Прогнозирование может носить долго кратко или оперативный характер. М. и п.ЧС включает в себя: мониторинг окружающей среды, опасных природных процессов и явлений и прогнозирование чрезвычайных ситуаций природного характера; мониторинг состояния безопасности зданий, сооружений, потенциально опасных объектов и прогнозирование техногенных чрезвычайных ситуаций.

Объяснение:

“Побутові небезпеки”

Щоб уникнути побутових травм, розроблені спеціальні інструкції та дії по їх уникненню. Для цього існують спеціальні науки та навчальні дисципліни, такі як комунальна гігієна, гігієна праці, охорона праці, інженерна психологія, ерго­номіка. В центрі уваги безпеки життєдіяль­ності є людина, а будь-яка людина протягом дня, а інколи навіть кількох годин чи хвилин знаходиться в різних елементах цього середовища. Так, проки­нувшись вранці, людина перебуває в умовах свого помешкання, її оточують < побутові прилади та системи: газова плита, радіоприймач, електробритва, фен, водопровід, каналізація. На вулиці, в транспорті, по дорозі на роботу її оточують вже зовсім інші елементи та умови побутового середовища. Пере­йшовши поріг прохідної, вона вже потрапляє в умови виробничого середовища. В магазині чи кінотеатрі, на футбольному майданчику чи в плавальному ба­сейні, навіть у міському парку чи в гостях у друзів нас оточують різні елемен­ти, які характеризуються різними параметрами.

По-третє, дуже часто ми навіть не можемо визначити, до якої категорії слід віднести те чи інше середовище, тому що є дуже багато видів діяльності, коли робота виконується в домашніх умовах. І якщо раніше до такої категорії працівників відносилась порівняно обмежена кількість людей, передусім творчих професій або кустарі-надомники, то зараз такий різновид праці значно зріс зав­дяки можливостям комп'ютерних інформаційних, технологій.

По-четверте, можна навести безліч прикладів, коли дві людини, перебува­ючи поруч, тобто в абсолютно однакових умовах середовища, вважаються такими, що належать до різних його видів, один — у побутовому, другий — у виробничому Наприклад, покупець і продавець магазину, пасажир та кондуктор тролейбуса, працівник, що виконує ремонтні роботи на вулиці, і пере­хожий, що проходив або зупинився поруч.

У звичайних умовах проживання параметри побутового середовища регламентуються відповідними санітарно-гігієнічними нормативними до­кументами, які встановлюються державними або місцевими органами влади та охорони здоров'я. Ці параметри підтримуються спеціальними комунальними службами і самими людьми, які проживають у регіоні. Параметри виробничого середовища регламентуються державними нор­мативними актами з охорони праці та нормативними актами з охорони праці окремих підприємств і відповідальність за їхнє дотримання покла­дається на власників підприємств або уповноважених ними осіб.

Як правило, ми не можемо назвати прикладів окремого існування кож­ного з названих вище компонентів життєвого середовища — природного, соціального або ж техногенного. Кожен з компонентів життєвого середовища людини взаємопов'язаний з іншими, і людина відчуває вже результат їх комплексної дії.

, з небажаними наслідками до максимально можливої їх кількості за конкретний Вище було показано, що ризик — це усвідомлена можливість небез­пеки, або ж ймовірність небезпеки; яка визначається як відношення кількості подійперіод часу.

За ступенем припустимості ризик буває знехтуваний, прийнятний, гранично допустимий, надмірний. Знехтуваний ризик має настільки малий рівень, що він перебу­ває в межах допустимих відхилень природного (фонового) рівня.

Прийнятним вважається такий рівень ризику, який суспільство може прийняти (дозволити), враховуючи техніко-економічні та соціальні можливості на даному етапі свого розвитку.

Гранично допустимий ризик — це максимальний ризик, який не повинен перевищуватись, незважаючи на очікуваний результат. Надвірний ризик характеризується виключно високим рівнем, який у переважній більшості випадків призводить до негативних наслідків.

На практиці досягти нульового рівня ризику, тобто абсолютної безпеки, неможливо.

Через це вимога абсолютної безпеки, що приваблює своєю гуманні­стю, може обернутися на трагедію для людей. Знехтуваний ризик у теперішній час також неможливо забезпечити з огляду на відсутність технічних та економічних передумов для цього. Тому сучасна концеп­ція безпеки життєдіяльності базується на досягненні прийнятного (до­пустимого) ризику.

Сутність концепції прийнятного (допустимого) ризику поля­гає у прагненні створити таку малу безпеку, яку сприймає суспільство у даний час.

Концепція прийнятного ризику може бути ефективно застосова­на для будь-якої сфери діяльності, галузі виробництва, підприємств, організацій, установ.

Велику частку серед побутових небезпек займають нещасні випадки через пияцтво. Алкоголізм завдає великої економічної, соціальної та моральної шкоди суспільству. Люди, які п'ють, частіше хворіють, до­пускають брак в роботі, через них стаються аварії і травми (20% побу­тового і 46% вуличного травматизму). Через провину п'яних водіїв все частіше трапляються дорожньо-транспортні пригоди (72,5%). Важким соціальним наслідком алкоголізму є його тісний зв'язок зі злочинні­стю — 96% правопорушень здійснюється особами в стані алкогольного сп'яніння.

Объяснение: