Ғылым адамзат қоғамының ерте дәуірінен, а ң танымдық және өндірістік қажеттілігінің арасы ажырамай тұрған кезеңнен бастау алады. Ежелгі Шығыста (Бабыл, Мысыр, Үндістан, Қытай) болашақ ғылымға негіз болған білімнің алғашқы нышандары қалыптасты. Оның алғышарты ретінде мифологияны атауға болады. Онда алғаш қоршаған орта туралы бүтін, тұтас, жан-жақты танымдық жүйе қалыптастыруға ұмтылыс болды. Бірақ танымның бұл формасы өзінің діни-антро сипатына байланысты нағыз ғылымнан алшақ жатқан еді.Ғылымды қалыптастыру – мифологиялық жүйені сынау мен бұзуды талап етті.Орта ғасырларда ғылымның дамуына Шығыс, араб елдері Орта Азия ғалымдары (әл-Фараби, Әбу Әли ибн Сина, Ибн Рушд, Бируни, Махмұт Қашқари, Жүйнеки, т.б.)
аварія з викидом (розливом) радіоактивних речовин - аварія на радіаційно небезпечному об’єкті, яка спричинила викид (розлив) радіактивних речовин за межі встановлених захисних бар’єрів, і (чи) потужність дози іонізуючого випромінювання перевищує встановлені норми і загрожує довкіллю.
радіаційне забруднення - забруднення поверхні землі, атмосфери, води, продуктів харчування, харчової сировини, кормів та різних предметів радіоактивними речовинами у кількості, що перевищує рівень, встановлений стандартами, нормами і правилами радіаційної безпеки.
виникнення аварій (катастроф) на транспорті, підприємствах та енергетичних установках з викидом радіоактивних речовин становить сарйозну небезпеку.
забруднення навколишнього середовища, небезпека для всього живого, що опинилося на забрудненій місцевості (загибель людей, тварин, знищення посівів та і крім того, внаслідок можливого атомного вибуху виникнення сильних руйнувань на значній території.
пропонуємо заходи, необхідні кожній людині, яка може опинитися у районі можливої аварії з викидом (розливом) радіоактивних речовин.
досвід ліквідації аварії на аес показав високу ефективність цих заходів.хімічна небезпека.
аварії (катастрофи) на підприємствах, транспорті та продуктопроводах можуть викидом (виливом) в атмосферу і на прилеглу територію сильнодіючих отруйних речовин (сдор), таких як хлор, аміак, синильна кислота, фосген, сірчаний ангідрид та інші. це являє серйозну небезпеку для населення, заражене повітря уражає органи дихання, а також очі, шкіру та інші органи.
фактори небезпеки викиду (розливу) хімічно небезпечних речовин: забруднення навколишнього середовища, небезпека для всього живого, що опинилося на забрудненій місцевості (загибель людей, тварин, знищення посівів та і крім того, внаслідок можливого хімічного вибуху виникнення сильних руйнувань на значній території.
Ғылым адамзат қоғамының ерте дәуірінен, а ң танымдық және өндірістік қажеттілігінің арасы ажырамай тұрған кезеңнен бастау алады. Ежелгі Шығыста (Бабыл, Мысыр, Үндістан, Қытай) болашақ ғылымға негіз болған білімнің алғашқы нышандары қалыптасты. Оның алғышарты ретінде мифологияны атауға болады. Онда алғаш қоршаған орта туралы бүтін, тұтас, жан-жақты танымдық жүйе қалыптастыруға ұмтылыс болды. Бірақ танымның бұл формасы өзінің діни-антро сипатына байланысты нағыз ғылымнан алшақ жатқан еді.Ғылымды қалыптастыру – мифологиялық жүйені сынау мен бұзуды талап етті.Орта ғасырларда ғылымның дамуына Шығыс, араб елдері Орта Азия ғалымдары (әл-Фараби, Әбу Әли ибн Сина, Ибн Рушд, Бируни, Махмұт Қашқари, Жүйнеки, т.б.)
радіаційна небезпека
аварія з викидом (розливом) радіоактивних речовин - аварія на радіаційно небезпечному об’єкті, яка спричинила викид (розлив) радіактивних речовин за межі встановлених захисних бар’єрів, і (чи) потужність дози іонізуючого випромінювання перевищує встановлені норми і загрожує довкіллю.
радіаційне забруднення - забруднення поверхні землі, атмосфери, води, продуктів харчування, харчової сировини, кормів та різних предметів радіоактивними речовинами у кількості, що перевищує рівень, встановлений стандартами, нормами і правилами радіаційної безпеки.
виникнення аварій (катастроф) на транспорті, підприємствах та енергетичних установках з викидом радіоактивних речовин становить сарйозну небезпеку.
фактори небезпеки викиду (розливу) радіоактивних речовин:
забруднення навколишнього середовища, небезпека для всього живого, що опинилося на забрудненій місцевості (загибель людей, тварин, знищення посівів та і крім того, внаслідок можливого атомного вибуху виникнення сильних руйнувань на значній території.
пропонуємо заходи, необхідні кожній людині, яка може опинитися у районі можливої аварії з викидом (розливом) радіоактивних речовин.
досвід ліквідації аварії на аес показав високу ефективність цих заходів.хімічна небезпека.
аварії (катастрофи) на підприємствах, транспорті та продуктопроводах можуть викидом (виливом) в атмосферу і на прилеглу територію сильнодіючих отруйних речовин (сдор), таких як хлор, аміак, синильна кислота, фосген, сірчаний ангідрид та інші. це являє серйозну небезпеку для населення, заражене повітря уражає органи дихання, а також очі, шкіру та інші органи.
фактори небезпеки викиду (розливу) хімічно небезпечних речовин: забруднення навколишнього середовища, небезпека для всього живого, що опинилося на забрудненій місцевості (загибель людей, тварин, знищення посівів та і крім того, внаслідок можливого хімічного вибуху виникнення сильних руйнувань на значній території.