- отримувати інформацію про надзвичайні ситуації або небезпечні події, що виникли або можуть виникнути, у тому числі у формі, доступній для осіб з вадами зору та слуху;
- бути забезпеченими засобами колективного та індивідуального захисту та використовувати їх.
- звертатись до органів влади, в тому числі місцевої, щодо захисту від надзвичайних ситуацій;
- долучатися до запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у складі добровільних формувань цивільного захисту;
- у випадку залучення до ліквідації за трудовим договором отримувати за це зарплату;
- отримувати соцзахист та компенсацію шкоди життю, здоров'ю та майну, яку завдала надзвичайна ситуація або боротьба з нею;
- отримувати медичну до соціально-психологічну підтримку та медико-психологічну реабілітацію у разі отримання фізичних і психологічних травм.
- дотримуватись правил поведінки, безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях.
Стресс – неспецифическая (общая) реакция организма на воздействие (физическое или психологическое), нарушающая его гомеостаз, а также соответствующее состояние
нервной системы организма. В медицине, физиологии, психологии выделяют
положительную (эустресс) и отрицательную (дистресс) формы стресса. По характеру воздействия выделяют нервно-психический (психологический) и физический стрессы (тепловой, световой, звуковой и др.).
Впервые термин «стресс» в физиологию и психологию ввел Уолтер Кэннон в своих классических работах по универсальной реакции «бороться или бежать» (англ. fight-or-flight response).
В 1936 году знаменитый исследователь стресса канадский физиолог Ганс
Селье опубликовал свою первую работу по общему адаптационному синдрому,
но длительное время избегал употребления термина «стресс», поскольку тот использовался во многом для обозначения «нервно-психического» напряжения
(синдром «бороться или бежать»). Только в 1946 году Г. Селье начал систематически использовать термин «стресс» для общего адаптационного напряжения.
«Стресс есть неспецифический ответ организма на любое предъявление
ему требования. Неспецифические требования, предъявляемые воздействием
как таковым, – это и есть сущность стресса». Универсальность сопровождающей стресс «триады физиологических изменений» – уменьшение тимуса, увеличение коры надпочечников и появление кровоизлияний и даже язв в слизистой желудочно-кишечного тракта – позволила Г. Селье высказать гипотезу об
общем адаптационном синдроме (ОАС), получившим впоследствии название
✔ответ ✔
●:
Права й обов'язки населення
- отримувати інформацію про надзвичайні ситуації або небезпечні події, що виникли або можуть виникнути, у тому числі у формі, доступній для осіб з вадами зору та слуху;
- бути забезпеченими засобами колективного та індивідуального захисту та використовувати їх.
- звертатись до органів влади, в тому числі місцевої, щодо захисту від надзвичайних ситуацій;
- долучатися до запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у складі добровільних формувань цивільного захисту;
- у випадку залучення до ліквідації за трудовим договором отримувати за це зарплату;
- отримувати соцзахист та компенсацію шкоди життю, здоров'ю та майну, яку завдала надзвичайна ситуація або боротьба з нею;
- отримувати медичну до соціально-психологічну підтримку та медико-психологічну реабілітацію у разі отримання фізичних і психологічних травм.
- дотримуватись правил поведінки, безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях.
- дотримуватися режимів захисту від пандемії.
Стресс – неспецифическая (общая) реакция организма на воздействие (физическое или психологическое), нарушающая его гомеостаз, а также соответствующее состояние
нервной системы организма. В медицине, физиологии, психологии выделяют
положительную (эустресс) и отрицательную (дистресс) формы стресса. По характеру воздействия выделяют нервно-психический (психологический) и физический стрессы (тепловой, световой, звуковой и др.).
Впервые термин «стресс» в физиологию и психологию ввел Уолтер Кэннон в своих классических работах по универсальной реакции «бороться или бежать» (англ. fight-or-flight response).
В 1936 году знаменитый исследователь стресса канадский физиолог Ганс
Селье опубликовал свою первую работу по общему адаптационному синдрому,
но длительное время избегал употребления термина «стресс», поскольку тот использовался во многом для обозначения «нервно-психического» напряжения
(синдром «бороться или бежать»). Только в 1946 году Г. Селье начал систематически использовать термин «стресс» для общего адаптационного напряжения.
«Стресс есть неспецифический ответ организма на любое предъявление
ему требования. Неспецифические требования, предъявляемые воздействием
как таковым, – это и есть сущность стресса». Универсальность сопровождающей стресс «триады физиологических изменений» – уменьшение тимуса, увеличение коры надпочечников и появление кровоизлияний и даже язв в слизистой желудочно-кишечного тракта – позволила Г. Селье высказать гипотезу об
общем адаптационном синдроме (ОАС), получившим впоследствии название
Объяснение:надеюсь )