определить размер противогаза ГП-5 по горизонтальному обхвату головы ГП-5 0 размер до 630 мм 1 размер 635-655 мм 2 размер 660-680 мм 3 размер 685-705 мм 4 размер 710 мм и более.
Підлітковий вік - це період багатьох змін: фізіологічних, що відбуваються у тілі, психологічних - у думках, почуттях і потребах, а також у стосунках з іншими людьми (батьками, вчителями, друзями, протилежною статтю). Щоб стати дорослим, треба «вирости» не лише фізично, а й психологічно і соціально.
Організм дозріває фізіологічно, але до повної фізіологічної зрілості ще далеко, іде соціальне дорослішання, проте соціальна зрілість ще не настала. Саме тому підлітковий період є таким непростим, насиченим і суперечливим.
Хронологічно підлітковий вік визначається від 10-11 до 14-15 років.
Гормони росту й статеві гормони викликають у підлітка інтенсивний фізіологічний розвиток, спрямований на формування фізіологічної зрілості.
Розвиток людини
фізичний
статевий
розумовий
Нормальний фізичний розвиток - це зміна розмірів і форми тіла відповідно до віку.
Нормальний статевий розвиток - це своєчасне дозрівання статевої системи та інших фізіологічних систем людини, характеризуються здатністю до відтворення (дітонародження).
Нормальний розумовий розвиток - це відповідне вікове становлення структури і функцій головного мозку: розбірливе мовлення, розумові процеси (сприйняття, увага, емоції, пам'ять, аналіз і синтез інформації).
Фізичний розвиток є суто індивідуальним. Не хвилюйтеся, коли ви маєте невеликий зріст або маленьку вагу. Усе суто індивідуально і залежить від багатьох причин.
На темпи зростання і розвитку, крім спадковості, впливають інші чинники. Відомо, що у другій половині XX ст. був помічений процес прискорення темпів зростання і розвитку. Це явище здобуло назву «акселерація».
Акселерація - це прискорення фізичного розвитку дітей, яке гається останні 150 років. Вона включає різні анатомічні й фізіологічні прояви, зокрема й скорочення термінів статевого дозрівання. Серед причин, що зумовили акселерацію, називають соціально-економічні умови, вплив посиленого потоку інформації, перерозподіл генетичного матеріалу в популяціях людини, вплив сонячної активності та інше.
Є діти, які мають уповільнений розвиток. Від таких дітей, на жаль, відмовляються батьки. Вони погребують особливої уваги та догляду.
- Чинники, які позитивно виливають на фізіологічний, статевий і розумовий розвиток: спадковість, рівень здоров'я, збалансоване харчування, екологічно чисте довкілля, соціальні умови проживання та здоровий б життя тощо.
- Існують чинники, які особливо негативно впливають на ваш індивідуальний фізіологічний розвиток: нездоровий б життя і шкідливі звички.
Юність - досить тривалий і складний період життя людини. Це перехід від безтурботного дитинства до дорослого світу. Саме в юності продовжують формуватися ціннісні орієнтації, самоідентифікація, самовизначення, самосвідомість. Відбувається також бурхливий психосексуальний розвиток, пробуджуються романтичні почуття.
Уповільнюється фізичний розвиток: дівчата ростуть переважно до 16-17 років, а юнаки - до 17-18 років. Проте у хлопців особливо швидко зростає м'язова маса і сила. Удосконалюється також нервова система, яка стає стабільнішою та витривалішою. Поступово гальмівні процеси врівноважуються з процесами збудження.
Фізіологічна зрілість - це фізіологічне дозрівання всіх систем організму. Вимірюється показниками фізичного розвитку людини, фізичною підготовленістю її фізіологічних систем (рухової, кістково-м'язової, нервової), натренованістю, життєвою активністю й функціональною готовністю адекватно відповідати на впливи навколишнього середовища.
Соціальна зрілість - це вміння людини успішно пристосовуватися до спільного життя з іншими людьми.
Фізіологічна і статева зрілість людини настає наприкінці юнацького віку (17-18 років). Зростання і розвиток організму завершується, всі системи організму практично досягають своєї біологічної зрілості, що характеризується здатністю статевих органів до статевих стосунків і самовідтворення (здатність мати дитину).
Соціальна зрілість настає тоді, коли людина стає особистістю, яка здатна відповідати за свої вчинки, брати участь у виробничих взаєминах, дружити і кохати, піклуватися про близьких, рідних і друзів, дотримуватися правил і норм поведінки у колективі та суспільстві, а також створити сім'ю. Це також здатність не тільки діяти у власних інтересах, а й налагоджувати і погоджувати взаємини, конструктивно розв'язувати конфлікти.
Оцінювання індивідуального фізичного розвитку ще донедавна проводили індексним ндекс Брока): від довжини тіла віднімали число 100, отримували нормальну (щодо зросту) масу тіла. Наприклад, при зрості 165 кг (165 - 100) людина має вагу 65 кг.
Оцінювання індивідуального фізичного розвитку проводять за модифікованими шкалами співвідношення маси тіла відносно довжини тіла.
Рівень статевого дозрівання визначають за оцінкою статевої формули за віково-статсвими нормативами, а функціональні можливості - за до деномометрії та спірометрії (визначення життєвої ємкості легень) Діапазон «норми»:
В истории развития санитарно-эпидемиологической службы Амурской области сыграли роль тесное соседство с Маньчжурским государством, а также неравномерное заселение территории. Переселенцы заносили инфекционные болезни, которые часто принимали эпидемический характер. Санитарно-гигиенические и противоэпидемические функции на Дальнем Востоке возлагались на Врачебно-полицейский надзор, санитарно-исполнительную комиссию, которые возглавлял Вице-губернатор области. Вся медицинская сеть дробилась на ряд не связанных между собой организаций и была только лечебной. Ни одного профилактического учреждения в дальневосточном крае не было.
В связи с эпидемией оспы военным губернатором был сформирован Амурский областной оспенный комитет, который вынес специальное постановление об открытии в городе Благовещенске 10 апреля 1883 года «оспенного института». Это был оспенный телятник с 5 телятами, где готовилась оспенная вакцина, которой прививали детей, включая кочующие «инородческие племена и маньчжурское оседлое население», переселенцев и людей, имеющих с ними контакт. Оспенный телятник оказал большую профилактическую роль в борьбе с оспой не только на территории Амурской области, но и на территории Сахалина и Приморского края.
В 1885 году была открыта Амурская бактериологическая станция, которую возглавил Владимир Алексеевич Смолич. На станции готовили сибиреязвенную вакцину и средства дератизации для Амурской области, Приморского и Забайкальской краев. Из эпидемических болезней по числу больных и умерших обращают на себя внимание брюшной тиф и натуральная оспа, эпидемии которых ежегодно уносили жизни переселенцев и коренных жителей. Среди эпизоотий регистрируется чума (1867, 1870 - чума занесена из Маньчжурии), сибирская язва.
Весной 1886 года была обнаружена в городе оспа, и «для ограждения здравия и благоустройства и в предупреждение развитии эпидемических болезней» было выдано постановление военного губернатора Амурской области, согласно которому все жители области обязаны прививать своих детей от оспы. «Жители, не исполнившие этого постановления, будут подвергаться за это строгой законной ответственности» (Постановление военного губернатора Амурской области от 15 февраля 1888, № 55).
В 1887 году в своем отчете Императору военный губернатор Амурской области генерал-майор Аркадий Семенович Беневский пишет: «нет сил бороться с этим ежегодно повторяющимися народными бедствиями, а потому является настоятельно необходимым скорейшее осуществление мер, представленных на усмотрение высших Правительственных учреждений по преобразованию медицинской части в области».
В 1871 году в Благовещенске сформировано отделение Российского общества Красного Креста (РОКК), при нем было создана община сестер милосердия, при которой действовали трехнедельные курсы «для обучения санитарных слушателей и слушательниц по уходу за холерными больными и производству дезинфекций», ими руководил врач Владимир Александрович Павлов.
До 1890 года в крестьянских селениях не было медицинских учреждений, главный областной врач при необходимости осуществлял командировки в крестьянские селения для оказания чаще – в рамках оспопрививания населения. Санитарные и противоэпидемические меры проводились преимущественно при возникновении эпидемии. Если при этом и создавались специализированные учреждения, то после ликвидации эпидемии их расформировывали.
Серьёзным испытанием для медицинского персонала Приамурья стала эпидемия холеры, вспыхнувшая в 1902 году. Известно, что в июне 1902 года в Благовещенск из Маньчжурии прибыл пароход «Александр», матрос которого заболел и умер от холеры. Вскоре в городе было зарегистрировано 449 случаев заболевания. Как отмечалось в отчете местного управления Красного Креста, факторами столь быстрого его распространения стали «бедность и невежественность населения», неудовлетворительное санитарное состояние жилищ, плохое качество воды, наконец, «привычка к излишнему употреблению спиртного».
Підлітковий вік - це період багатьох змін: фізіологічних, що відбуваються у тілі, психологічних - у думках, почуттях і потребах, а також у стосунках з іншими людьми (батьками, вчителями, друзями, протилежною статтю). Щоб стати дорослим, треба «вирости» не лише фізично, а й психологічно і соціально.
Організм дозріває фізіологічно, але до повної фізіологічної зрілості ще далеко, іде соціальне дорослішання, проте соціальна зрілість ще не настала. Саме тому підлітковий період є таким непростим, насиченим і суперечливим.
Хронологічно підлітковий вік визначається від 10-11 до 14-15 років.
Гормони росту й статеві гормони викликають у підлітка інтенсивний фізіологічний розвиток, спрямований на формування фізіологічної зрілості.
Розвиток людини
фізичний
статевий
розумовий
Нормальний фізичний розвиток - це зміна розмірів і форми тіла відповідно до віку.
Нормальний статевий розвиток - це своєчасне дозрівання статевої системи та інших фізіологічних систем людини, характеризуються здатністю до відтворення (дітонародження).
Нормальний розумовий розвиток - це відповідне вікове становлення структури і функцій головного мозку: розбірливе мовлення, розумові процеси (сприйняття, увага, емоції, пам'ять, аналіз і синтез інформації).
Фізичний розвиток є суто індивідуальним. Не хвилюйтеся, коли ви маєте невеликий зріст або маленьку вагу. Усе суто індивідуально і залежить від багатьох причин.
На темпи зростання і розвитку, крім спадковості, впливають інші чинники. Відомо, що у другій половині XX ст. був помічений процес прискорення темпів зростання і розвитку. Це явище здобуло назву «акселерація».
Акселерація - це прискорення фізичного розвитку дітей, яке гається останні 150 років. Вона включає різні анатомічні й фізіологічні прояви, зокрема й скорочення термінів статевого дозрівання. Серед причин, що зумовили акселерацію, називають соціально-економічні умови, вплив посиленого потоку інформації, перерозподіл генетичного матеріалу в популяціях людини, вплив сонячної активності та інше.
Є діти, які мають уповільнений розвиток. Від таких дітей, на жаль, відмовляються батьки. Вони погребують особливої уваги та догляду.
- Чинники, які позитивно виливають на фізіологічний, статевий і розумовий розвиток: спадковість, рівень здоров'я, збалансоване харчування, екологічно чисте довкілля, соціальні умови проживання та здоровий б життя тощо.
- Існують чинники, які особливо негативно впливають на ваш індивідуальний фізіологічний розвиток: нездоровий б життя і шкідливі звички.
Юність - досить тривалий і складний період життя людини. Це перехід від безтурботного дитинства до дорослого світу. Саме в юності продовжують формуватися ціннісні орієнтації, самоідентифікація, самовизначення, самосвідомість. Відбувається також бурхливий психосексуальний розвиток, пробуджуються романтичні почуття.
Уповільнюється фізичний розвиток: дівчата ростуть переважно до 16-17 років, а юнаки - до 17-18 років. Проте у хлопців особливо швидко зростає м'язова маса і сила. Удосконалюється також нервова система, яка стає стабільнішою та витривалішою. Поступово гальмівні процеси врівноважуються з процесами збудження.
Фізіологічна зрілість - це фізіологічне дозрівання всіх систем організму. Вимірюється показниками фізичного розвитку людини, фізичною підготовленістю її фізіологічних систем (рухової, кістково-м'язової, нервової), натренованістю, життєвою активністю й функціональною готовністю адекватно відповідати на впливи навколишнього середовища.
Соціальна зрілість - це вміння людини успішно пристосовуватися до спільного життя з іншими людьми.
Фізіологічна і статева зрілість людини настає наприкінці юнацького віку (17-18 років). Зростання і розвиток організму завершується, всі системи організму практично досягають своєї біологічної зрілості, що характеризується здатністю статевих органів до статевих стосунків і самовідтворення (здатність мати дитину).
Соціальна зрілість настає тоді, коли людина стає особистістю, яка здатна відповідати за свої вчинки, брати участь у виробничих взаєминах, дружити і кохати, піклуватися про близьких, рідних і друзів, дотримуватися правил і норм поведінки у колективі та суспільстві, а також створити сім'ю. Це також здатність не тільки діяти у власних інтересах, а й налагоджувати і погоджувати взаємини, конструктивно розв'язувати конфлікти.
Оцінювання індивідуального фізичного розвитку ще донедавна проводили індексним ндекс Брока): від довжини тіла віднімали число 100, отримували нормальну (щодо зросту) масу тіла. Наприклад, при зрості 165 кг (165 - 100) людина має вагу 65 кг.
Оцінювання індивідуального фізичного розвитку проводять за модифікованими шкалами співвідношення маси тіла відносно довжини тіла.
Рівень статевого дозрівання визначають за оцінкою статевої формули за віково-статсвими нормативами, а функціональні можливості - за до деномометрії та спірометрії (визначення життєвої ємкості легень) Діапазон «норми»:
Объяснение:
В истории развития санитарно-эпидемиологической службы Амурской области сыграли роль тесное соседство с Маньчжурским государством, а также неравномерное заселение территории. Переселенцы заносили инфекционные болезни, которые часто принимали эпидемический характер. Санитарно-гигиенические и противоэпидемические функции на Дальнем Востоке возлагались на Врачебно-полицейский надзор, санитарно-исполнительную комиссию, которые возглавлял Вице-губернатор области. Вся медицинская сеть дробилась на ряд не связанных между собой организаций и была только лечебной. Ни одного профилактического учреждения в дальневосточном крае не было.
В связи с эпидемией оспы военным губернатором был сформирован Амурский областной оспенный комитет, который вынес специальное постановление об открытии в городе Благовещенске 10 апреля 1883 года «оспенного института». Это был оспенный телятник с 5 телятами, где готовилась оспенная вакцина, которой прививали детей, включая кочующие «инородческие племена и маньчжурское оседлое население», переселенцев и людей, имеющих с ними контакт. Оспенный телятник оказал большую профилактическую роль в борьбе с оспой не только на территории Амурской области, но и на территории Сахалина и Приморского края.
В 1885 году была открыта Амурская бактериологическая станция, которую возглавил Владимир Алексеевич Смолич. На станции готовили сибиреязвенную вакцину и средства дератизации для Амурской области, Приморского и Забайкальской краев. Из эпидемических болезней по числу больных и умерших обращают на себя внимание брюшной тиф и натуральная оспа, эпидемии которых ежегодно уносили жизни переселенцев и коренных жителей. Среди эпизоотий регистрируется чума (1867, 1870 - чума занесена из Маньчжурии), сибирская язва.
Весной 1886 года была обнаружена в городе оспа, и «для ограждения здравия и благоустройства и в предупреждение развитии эпидемических болезней» было выдано постановление военного губернатора Амурской области, согласно которому все жители области обязаны прививать своих детей от оспы. «Жители, не исполнившие этого постановления, будут подвергаться за это строгой законной ответственности» (Постановление военного губернатора Амурской области от 15 февраля 1888, № 55).
В 1887 году в своем отчете Императору военный губернатор Амурской области генерал-майор Аркадий Семенович Беневский пишет: «нет сил бороться с этим ежегодно повторяющимися народными бедствиями, а потому является настоятельно необходимым скорейшее осуществление мер, представленных на усмотрение высших Правительственных учреждений по преобразованию медицинской части в области».
В 1871 году в Благовещенске сформировано отделение Российского общества Красного Креста (РОКК), при нем было создана община сестер милосердия, при которой действовали трехнедельные курсы «для обучения санитарных слушателей и слушательниц по уходу за холерными больными и производству дезинфекций», ими руководил врач Владимир Александрович Павлов.
До 1890 года в крестьянских селениях не было медицинских учреждений, главный областной врач при необходимости осуществлял командировки в крестьянские селения для оказания чаще – в рамках оспопрививания населения. Санитарные и противоэпидемические меры проводились преимущественно при возникновении эпидемии. Если при этом и создавались специализированные учреждения, то после ликвидации эпидемии их расформировывали.
Серьёзным испытанием для медицинского персонала Приамурья стала эпидемия холеры, вспыхнувшая в 1902 году. Известно, что в июне 1902 года в Благовещенск из Маньчжурии прибыл пароход «Александр», матрос которого заболел и умер от холеры. Вскоре в городе было зарегистрировано 449 случаев заболевания. Как отмечалось в отчете местного управления Красного Креста, факторами столь быстрого его распространения стали «бедность и невежественность населения», неудовлетворительное санитарное состояние жилищ, плохое качество воды, наконец, «привычка к излишнему употреблению спиртного».