Одне з важливих завдань сучасної школи – виховати фізично, морально, соціально, духовно здорову людину. Адже стан здоров’я населення України свідчить про існування реальної загрози вимирання нації. Справедливими є слова: "Гроші втратив – нічого не втратив, час втратив – багато втратив, здоров’я втратив – все втратив".
Чи інше: "здоров’я – це ще не все, а все інше без нього – ніщо".
Сьогодні майже 90% дітей дошкільного віку, учнів і студентів мають відхилення у здоров’ї. Тільки за останні 5 років на 41% збільшилася кількість учнівської молоді, віднесеної за станом здоров’я до спеціальних медичних груп. На 60% зросла кількість неповнолітніх, які вживають наркотики, палять, п’ють.
Людина сьогодні звикла сподіватися не н захисні сили свого організму, а на могутність медицини. Академік Амосов стверджував: "Щоб бути здоровим, потрібні власні зусилля, постійні і значні. Замінити їх не можна нічим".
Так, що таке здоров’я?
Здоров’я – сукупність фізичних, духовних, соціальних якостей людини, що є основною її довголіття і необхідною умовою здійснення творчих планів, умовою високої працездатності, створення міцної сім’ї, народження і виховання дітей.
Здоров’я людини – цікаве й складне явище. Воно завжди привертало і буде привертати увагу не лише дослідників, але й кожної людини. Це поняття таке давнє, що на всіх мовах світу є слово" здоров’я".
Здоров’я – це висока працездатність, гарний настрій, упевненість у собі. Фізичне здоров’я дає гарне самопочуття, бадьорість, силу. Психічне здоров’я дарує спокій, чудовий настрій, доброту, веселість. Соціальне здоров’я забезпечує успішність у навчанні. Але ніщо з цього не дається задарма. Для того. щоб зберегти своє здоров’я, треба докладати неабияких зусиль.
Стан здоров’я людини залежить на 20% від спадковості, на 10% від рівня розвитку медицини, на 20% від стану довкілля, на 50% від життя. Тому справедливі є слова: "Ваше здоров’я у ваших ріках". Людина біологічно запрограмована на багато більше років життя, ніж відводить собі. Якщо нам не стільки ж? Ілля Мечников стверджував: "Людина, яка померла раніше 150 років вчинила над собою насильство".
І так ми, дійсно, чинимо нас собою насильство щоденно. Люди давно переконалися, що на здоров’я впливає безліч чинників, і найголовніший з них – це б життя.
б життя – це сукупність стійких форм життєдіяльності людини, які визначають її життєвий шлях. Це – сукупність її звичок. Якщо, людина з дитинства, з молодих років постійно й наполегливо дбає про своє здоров’я, вона в основу своєї життєдіяльності закладає такі стійкі корисні звички, навички, поведінку б мислення, сприйняття оточуючих і себе, які й визначають основний її напрямок – шлях здоров’я. Вона обирає здоровий б життя.
Здоровий б життя передбачає дотримання. Звичайного виконання певних правил, що забезпечують гармонійний розвиток, високу працездатність, духовну рівновагу та здоров’я людини. В основі здорового життя лежить індивідуальна система поведінки й звичок кожної окремої людини, що забезпечує їй потрібний рівень життєдіяльності й здорове довголіття. Здоровий б життя – це практичні дії, спрямовані на запобігання захворювань, зміцнення всіх систем організм й поліпшення загального самопочуття людини.
Головне – замислитися про наслідки своїх дій. Зрозуміло, що для того, аби бути здоровим, потрібно докласти певних зусиль і не набувати шкідливих звичок. Якщо є із якихось причин вони вже є, то треба ужити всіх заходів, аби їх позбутися.
В основі здорового життя лежать такі принципи:
раціональне харчування; оптимальний руховий режим; загартування організму; особиста гігієна; відсутність шкідливих звичок; позитивні емоції; інтелектуальний розвиток; моральний і духовний розвиток; формування розвиток вольових якостей. Раціональне харчування має п’ять основних вимог:
Кількість їжі – це стільки, щоб вона забезпечила добові енерговитрати організму; Якість їжі – правильне співвідношення жирів, білків, вуглеводів, вітамінів, мікроелементів, води відповідно до вікових періодів дитини; Правильно організований режим прийому їжі; Засвоєння їжі – створення приємної обстановки при прийомі їжі; Щоб їжа не була шкідливою. За даними, людина за 1 рік повинна:
Звідси бачимо, що в нашому раціоні переважає картопля і хліб. За своєї недбалості, недоїдаємо овочі і фрукти, які маємо вдома. Чому нема щоденно на нашому столі моркви, капусти, горіхів, столового буряка, яблук, перцю, цибулі, часнику. Адже морква – це пам’ять, розум дітей. Вона покращує обмінні процес мозку. Сприяє підвищенню працездатності.
Покращує розумові здібності дітей капуста, чорниці, цибуля, горіхи, кмин. Горіхи впливають не тільки на розумові процеси, але і підвищують імунітет до захворювань. Щоденно треба з’їдати 4-5 і
Если кратко:О здоровом образе жизни общества всегда думало государство. Степень такой заботы скорее разная, равно как и разная степень членов общества к такому стремлению.
Проблема сохранения и укрепления здоровья творчески развитой личности была заложена еще многовековой историей человечества. На протяжении всего развития человека занимала мысль об обеспечении крепкого здоровья, радостного ощущения жизни, поэтому он стремился к разгадке тайны здоровья и вечной молодости.
Укрепление здоровья, совершенствование гигиенической культуры и формирование потребности в физических и духовных основах здорового образа жизни с раннего детства явились основой системы философских, педагогических взглядов А.Кунанбаева, Ы.Алтынсарина. Так, великий Абай в «Словах назидания» воспевает такие нравственные качества как ум, трудолюбие, нравственная чистота помыслов, необходимость ведения нравственного и физического самосовершенствования подрастающего поколения.
Здоровье во все времена считалось высшей ценностью, основой активной творческой жизни, счастья, радости и благополучия человека. В современном обществе оно становится еще и условием выживания. Здоровье человека – важнейший социальный индикатор общественного развития, своеобразное зеркало социально-экономического благосостояния страны, оно является одной из главнейших проблем современной науки, т.к. здоровье населения определяет состояние общества и государства, в целом.
Так, согласно формулировке Всемирной организации здравоохранения, «здоровье – это состояние полного, физического, душевного и социального благополучия, а не только отсутствие болезней и физических недостатков», т.е. здоровье в этом определении рассматривается как противопоставление болезни. По определению, данному в медицинской энциклопедии, «это естественное состояние организма, являющееся выражением его совершенной саморегуляции, гармонического взаимодействия всех органов и систем, динамического уравновешивания с окружающей средой».
Так, здоровый образ жизни – это социально-практическая деятельность обучающегося по сохранению, укреплению, развитию физического и психического здоровья. Она представляет собой совокупность достижений в сохранении здоровья людей и отражает уровень валеологических знаний, умений, навыков и опыта в освоении норм, принципов, традиций здорового образа жизни.
Чи інше: "здоров’я – це ще не все, а все інше без нього – ніщо".
Сьогодні майже 90% дітей дошкільного віку, учнів і студентів мають відхилення у здоров’ї. Тільки за останні 5 років на 41% збільшилася кількість учнівської молоді, віднесеної за станом здоров’я до спеціальних медичних груп. На 60% зросла кількість неповнолітніх, які вживають наркотики, палять, п’ють.
Людина сьогодні звикла сподіватися не н захисні сили свого організму, а на могутність медицини. Академік Амосов стверджував: "Щоб бути здоровим, потрібні власні зусилля, постійні і значні. Замінити їх не можна нічим".
Так, що таке здоров’я?
Здоров’я – сукупність фізичних, духовних, соціальних якостей людини, що є основною її довголіття і необхідною умовою здійснення творчих планів, умовою високої працездатності, створення міцної сім’ї, народження і виховання дітей.
Здоров’я людини – цікаве й складне явище. Воно завжди привертало і буде привертати увагу не лише дослідників, але й кожної людини. Це поняття таке давнє, що на всіх мовах світу є слово" здоров’я".
Здоров’я – це висока працездатність, гарний настрій, упевненість у собі. Фізичне здоров’я дає гарне самопочуття, бадьорість, силу. Психічне здоров’я дарує спокій, чудовий настрій, доброту, веселість. Соціальне здоров’я забезпечує успішність у навчанні. Але ніщо з цього не дається задарма. Для того. щоб зберегти своє здоров’я, треба докладати неабияких зусиль.
Стан здоров’я людини залежить на 20% від спадковості, на 10% від рівня розвитку медицини, на 20% від стану довкілля, на 50% від життя. Тому справедливі є слова: "Ваше здоров’я у ваших ріках". Людина біологічно запрограмована на багато більше років життя, ніж відводить собі. Якщо нам не стільки ж? Ілля Мечников стверджував: "Людина, яка померла раніше 150 років вчинила над собою насильство".
І так ми, дійсно, чинимо нас собою насильство щоденно. Люди давно переконалися, що на здоров’я впливає безліч чинників, і найголовніший з них – це б життя.
б життя – це сукупність стійких форм життєдіяльності людини, які визначають її життєвий шлях. Це – сукупність її звичок. Якщо, людина з дитинства, з молодих років постійно й наполегливо дбає про своє здоров’я, вона в основу своєї життєдіяльності закладає такі стійкі корисні звички, навички, поведінку б мислення, сприйняття оточуючих і себе, які й визначають основний її напрямок – шлях здоров’я. Вона обирає здоровий б життя.
Здоровий б життя передбачає дотримання. Звичайного виконання певних правил, що забезпечують гармонійний розвиток, високу працездатність, духовну рівновагу та здоров’я людини. В основі здорового життя лежить індивідуальна система поведінки й звичок кожної окремої людини, що забезпечує їй потрібний рівень життєдіяльності й здорове довголіття. Здоровий б життя – це практичні дії, спрямовані на запобігання захворювань, зміцнення всіх систем організм й поліпшення загального самопочуття людини.
Головне – замислитися про наслідки своїх дій. Зрозуміло, що для того, аби бути здоровим, потрібно докласти певних зусиль і не набувати шкідливих звичок. Якщо є із якихось причин вони вже є, то треба ужити всіх заходів, аби їх позбутися.
В основі здорового життя лежать такі принципи:
раціональне харчування;
оптимальний руховий режим;
загартування організму;
особиста гігієна;
відсутність шкідливих звичок;
позитивні емоції;
інтелектуальний розвиток;
моральний і духовний розвиток;
формування розвиток вольових якостей.
Раціональне харчування має п’ять основних вимог:
Кількість їжі – це стільки, щоб вона забезпечила добові енерговитрати організму;
Якість їжі – правильне співвідношення жирів, білків, вуглеводів, вітамінів, мікроелементів, води відповідно до вікових періодів дитини;
Правильно організований режим прийому їжі;
Засвоєння їжі – створення приємної обстановки при прийомі їжі;
Щоб їжа не була шкідливою.
За даними, людина за 1 рік повинна:
спожити
споживає
Овочів
161
71
Картоплі
90
120
Фруктів
82
57
Хліба
98
121
М’яса
81
54
Риби
18
9
Молока
433
332
Яєць
350
292
Олії
10-11
7
Звідси бачимо, що в нашому раціоні переважає картопля і хліб. За своєї недбалості, недоїдаємо овочі і фрукти, які маємо вдома. Чому нема щоденно на нашому столі моркви, капусти, горіхів, столового буряка, яблук, перцю, цибулі, часнику. Адже морква – це пам’ять, розум дітей. Вона покращує обмінні процес мозку. Сприяє підвищенню працездатності.
Покращує розумові здібності дітей капуста, чорниці, цибуля, горіхи, кмин. Горіхи впливають не тільки на розумові процеси, але і підвищують імунітет до захворювань. Щоденно треба з’їдати 4-5 і
Если кратко:О здоровом образе жизни общества всегда думало государство. Степень такой заботы скорее разная, равно как и разная степень членов общества к такому стремлению.
Проблема сохранения и укрепления здоровья творчески развитой личности была заложена еще многовековой историей человечества. На протяжении всего развития человека занимала мысль об обеспечении крепкого здоровья, радостного ощущения жизни, поэтому он стремился к разгадке тайны здоровья и вечной молодости.
Укрепление здоровья, совершенствование гигиенической культуры и формирование потребности в физических и духовных основах здорового образа жизни с раннего детства явились основой системы философских, педагогических взглядов А.Кунанбаева, Ы.Алтынсарина. Так, великий Абай в «Словах назидания» воспевает такие нравственные качества как ум, трудолюбие, нравственная чистота помыслов, необходимость ведения нравственного и физического самосовершенствования подрастающего поколения.
Здоровье во все времена считалось высшей ценностью, основой активной творческой жизни, счастья, радости и благополучия человека. В современном обществе оно становится еще и условием выживания. Здоровье человека – важнейший социальный индикатор общественного развития, своеобразное зеркало социально-экономического благосостояния страны, оно является одной из главнейших проблем современной науки, т.к. здоровье населения определяет состояние общества и государства, в целом.
Так, согласно формулировке Всемирной организации здравоохранения, «здоровье – это состояние полного, физического, душевного и социального благополучия, а не только отсутствие болезней и физических недостатков», т.е. здоровье в этом определении рассматривается как противопоставление болезни. По определению, данному в медицинской энциклопедии, «это естественное состояние организма, являющееся выражением его совершенной саморегуляции, гармонического взаимодействия всех органов и систем, динамического уравновешивания с окружающей средой».
Так, здоровый образ жизни – это социально-практическая деятельность обучающегося по сохранению, укреплению, развитию физического и психического здоровья. Она представляет собой совокупность достижений в сохранении здоровья людей и отражает уровень валеологических знаний, умений, навыков и опыта в освоении норм, принципов, традиций здорового образа жизни.