Объяснение:
юдина не тільки пізнає дійсність в процесах сприймання, пам’яті,
мислення, уяви, але разом з тим так чи інакше ставиться до різних фактів
життя, переживає ті чи інші почуття по відношенню до них. Одні явища
дійсності радують її, інші засмучують, одні викликають захоплення, інші –
бентежать тощо. Радість, смуток, захоплення, гнів та ін. – все це різні види
суб’єктивного відношення людини до дійсності, переживання того, що на
неї діє.
ПОЧУТТЯ – це переживання людиною свого ставлення до того, що
вона пізнає, робить, до інших людей і до самої себе.
Емоції та почуття органічно взаємопов’язані, але за змістом і
формою переживання вони не тотожні. Емоція — це загальна активна форма
переживання організмом своєї життєдіяльності.
Функції емоцій: сигнальна, регулювальна, комунікативна.
За до емоцій людина довідається, наскільки значимі
пізнавані нею предмети або явища для задоволення її потреб. Чим більше
значення мають пізнавані об’єкти, тим більш глибокі переживання людини.
Таким чином, емоції виконують сигнальну функцію.
Крім того, стійкі переживання певним чином змінюють поведінку
людини, направляють і підтримують її, що дозволяє говорити про
регулювальну функцію емоцій.
Виділяють також комунікативну функцію емоцій. Зовнішні прояви
емоцій у міміці, пантоміміці дозволяють інформувати інших людей про своє
ставлення до предметів і явищ дійсності.
Фізіологічні основи почуттів.
Коли людина переживає почуття в корі великих півкуль виникає
збудження, яке розповсюджується і на підкоркові центри. У відділах мозку,
які лежать нижче кори великих півкуль, знаходяться різні центри
фізіологічної діяльності організму: дихальної, серцево-судинної, системи
травлення та ін. Тому збудження підкоркових центрів викликає посилену
діяльність ряду внутрішніх органів. В зв’язку з цим переживання почуттів
супроводжується зміною ритму дихання, серцевої діяльності, змінюється
кровопостачання окремих частин організму.
Кора великих півкуль в нормальних умовах здійснює гальмуючий
вплив на підкоркові центри і таким чином стримуються зовнішні прояви
емоцій. Якщо кора мозку приходить в стан надмірного збудження при дії
подразників великої сили, при перевтомі, при сп’янінні, то збуджуються і
центри, які лежать нижче кори, внаслідок чого зникає звична стриманість.
Важливі дані для розуміння природи емоцій були також отримані
при вивченні функціональної асиметрії мозку. Зокрема, виявилося, що ліва
півкуля більшою мірою пов’язана з виникненням і підтриманням
позитивних емоцій, а права – з негативними емоціями.
Объяснение:
юдина не тільки пізнає дійсність в процесах сприймання, пам’яті,
мислення, уяви, але разом з тим так чи інакше ставиться до різних фактів
життя, переживає ті чи інші почуття по відношенню до них. Одні явища
дійсності радують її, інші засмучують, одні викликають захоплення, інші –
бентежать тощо. Радість, смуток, захоплення, гнів та ін. – все це різні види
суб’єктивного відношення людини до дійсності, переживання того, що на
неї діє.
ПОЧУТТЯ – це переживання людиною свого ставлення до того, що
вона пізнає, робить, до інших людей і до самої себе.
Емоції та почуття органічно взаємопов’язані, але за змістом і
формою переживання вони не тотожні. Емоція — це загальна активна форма
переживання організмом своєї життєдіяльності.
Функції емоцій: сигнальна, регулювальна, комунікативна.
За до емоцій людина довідається, наскільки значимі
пізнавані нею предмети або явища для задоволення її потреб. Чим більше
значення мають пізнавані об’єкти, тим більш глибокі переживання людини.
Таким чином, емоції виконують сигнальну функцію.
Крім того, стійкі переживання певним чином змінюють поведінку
людини, направляють і підтримують її, що дозволяє говорити про
регулювальну функцію емоцій.
Виділяють також комунікативну функцію емоцій. Зовнішні прояви
емоцій у міміці, пантоміміці дозволяють інформувати інших людей про своє
ставлення до предметів і явищ дійсності.
Фізіологічні основи почуттів.
Коли людина переживає почуття в корі великих півкуль виникає
збудження, яке розповсюджується і на підкоркові центри. У відділах мозку,
які лежать нижче кори великих півкуль, знаходяться різні центри
фізіологічної діяльності організму: дихальної, серцево-судинної, системи
травлення та ін. Тому збудження підкоркових центрів викликає посилену
діяльність ряду внутрішніх органів. В зв’язку з цим переживання почуттів
супроводжується зміною ритму дихання, серцевої діяльності, змінюється
кровопостачання окремих частин організму.
Кора великих півкуль в нормальних умовах здійснює гальмуючий
вплив на підкоркові центри і таким чином стримуються зовнішні прояви
емоцій. Якщо кора мозку приходить в стан надмірного збудження при дії
подразників великої сили, при перевтомі, при сп’янінні, то збуджуються і
центри, які лежать нижче кори, внаслідок чого зникає звична стриманість.
Важливі дані для розуміння природи емоцій були також отримані
при вивченні функціональної асиметрії мозку. Зокрема, виявилося, що ліва
півкуля більшою мірою пов’язана з виникненням і підтриманням
позитивних емоцій, а права – з негативними емоціями.
юдина не тільки пізнає дійсність в процесах сприймання, пам’яті,
мислення, уяви, але разом з тим так чи інакше ставиться до різних фактів
життя, переживає ті чи інші почуття по відношенню до них. Одні явища
дійсності радують її, інші засмучують, одні викликають захоплення, інші –
бентежать тощо. Радість, смуток, захоплення, гнів та ін. – все це різні види
суб’єктивного відношення людини до дійсності, переживання того, що на
неї діє.
ПОЧУТТЯ – це переживання людиною свого ставлення до того, що
вона пізнає, робить, до інших людей і до самої себе.
Емоції та почуття органічно взаємопов’язані, але за змістом і
формою переживання вони не тотожні. Емоція — це загальна активна форма
переживання організмом своєї життєдіяльності.
Функції емоцій: сигнальна, регулювальна, комунікативна.
За до емоцій людина довідається, наскільки значимі
пізнавані нею предмети або явища для задоволення її потреб. Чим більше
значення мають пізнавані об’єкти, тим більш глибокі переживання людини.
Таким чином, емоції виконують сигнальну функцію.
Крім того, стійкі переживання певним чином змінюють поведінку
людини, направляють і підтримують її, що дозволяє говорити про
регулювальну функцію емоцій.
Виділяють також комунікативну функцію емоцій. Зовнішні прояви
емоцій у міміці, пантоміміці дозволяють інформувати інших людей про своє
ставлення до предметів і явищ дійсності.
Фізіологічні основи почуттів.
Коли людина переживає почуття в корі великих півкуль виникає
збудження, яке розповсюджується і на підкоркові центри. У відділах мозку,
які лежать нижче кори великих півкуль, знаходяться різні центри
фізіологічної діяльності організму: дихальної, серцево-судинної, системи
травлення та ін. Тому збудження підкоркових центрів викликає посилену
діяльність ряду внутрішніх органів. В зв’язку з цим переживання почуттів
супроводжується зміною ритму дихання, серцевої діяльності, змінюється
кровопостачання окремих частин організму.
Кора великих півкуль в нормальних умовах здійснює гальмуючий
вплив на підкоркові центри і таким чином стримуються зовнішні прояви
емоцій. Якщо кора мозку приходить в стан надмірного збудження при дії
подразників великої сили, при перевтомі, при сп’янінні, то збуджуються і
центри, які лежать нижче кори, внаслідок чого зникає звична стриманість.
Важливі дані для розуміння природи емоцій були також отримані
при вивченні функціональної асиметрії мозку. Зокрема, виявилося, що ліва
півкуля більшою мірою пов’язана з виникненням і підтриманням
позитивних емоцій, а права – з негативними емоціями.