Мені доводилось бачити багато свійських тварин. Зараз я опишу одну із них. Називається вона куркою. Ця тварина невеликих розмірів, вкрита пір’ям. Воно у неї може бути біле, сіре, коричневе, чорне. Дзьобик її гострий. У неї є крила та лапи. Курка має круглу голову, по обидва боки якої розміщені маленькі очі. Зверху видно червоний гребінь. Правда, він значно менший, ніж у півня. Перед дощем кури люблять зариватись у пісок. Вони часто стоять на одній нозі. Після дощу ці тваринки залюбки ласують хробаками. Кури дуже корисні для людей. З їхнього м’яса та яєць готують багато смачних і поживних страв.
Технологія вирощуванняОбробіток грунтуКомплекс технологічних операцій в межах обробітку ґрунту складається з основного та передпосівного обробітку та догляду, а також передбачає глибоке розпушування орного шару, створення сприятливого водно-повітряного режиму, знищення бур'янів, нагромадження і збереження вологи, оптимізацію поживного режиму ґрунту, забезпечення добрих умов для діяльності мікроорганізмів. З метою вільного та безперешкодного формування кореневої системи та бульб, оптимальною вважається об’ємна маса орного шару на суглинкових ґрунтах 1,2 г/см3, на піщаних 1,3-1,4 г/см3.2.1. Основний обробіток ґрунту За умов дотримання вимог ротації у сівозміні, після стерньових попередників, не пізніш ніж через 3-4 дні після збирання, проводять лущіння стерні. На полях забур’янених коренепаростковими бур'янами (осот, молочай, берізка польова) перше дискування проводять на глибину 6-8 см (ЛДГ-10, ЛДГ-15), друге – у період утворення розеток цих бур'янів на глибину 10-12 см з використанням полицевих лущильників ППЛ-5-25, ППЛ-10-25. Після появи сходів бур'янів проводять оранку на глибину 28-30 см плугом з передплужниками (ШШ-5-35; ПЛН-6-35).За наявності кореневищнихбур'янів (пирій, свинорий, гострець) друге-третє лущення проводять на глибину залягання кореневищ (не менше 10-12 см) дисковими боронами (БДТ-3, БДТ-7, БД-10Б). В кінці вересня – на початку жовтня після чергового відростання бур'янів (фаза розетки у коренепаросткових і фаза "шилець" в пирію), бур'яни глибоко заорюють. Обробіток чорноземних ґрунтів зони Лісостепу має свої особливості. Рекомендований прийом обробітку ґрунту – зяблева оранка. Як правило, навесні такі ґрунти дозрівають повільно, що затягує строки їх підготовки і садіння картоплі. Крім того, обробіток "неспілого" ґрунту призводить до різкого погіршення його фізичних властивостей, утворення брил і грудок, що унеможливлює застосування спеціальної техніки при збиранні. Щоб уникнути цього, за умов господарювання на чорноземних ґрунтах Лісостепу всі операції з внесення добрив і підготовки ґрунту потрібно проводити з осені. У цій зоні особливо велике значення має нагромадження та збереження вологи в ґрунті, тому зяблева оранка є обов’язковим агротехнічним прийомом. На таких ґрунтах нарізання гребенів проводять восени.На Поліссі оброблені восени дерново-підзолисті ґрунти часто запливають. При внесенні восени гною або компостів на запливаючих ґрунтах його звичайно придисковують. Якщо восени гній не вносили, часто обмежуються дворазовим лущенням і переносять дальший обробіток ґрунту на весну.Оскільки ґрунти у Лісостеповій і Степовій зонах мають більш важкий механічний склад і навесні досягають фізичної спілості повільно, а весняна оранка їх здебільшого спричинює утворення брил, її тут не проводять.2.2. Передпосадковий обробіток ґрунту Передпосадковий обробіток ґрунту під картоплю полягає у проведенні суцільної культивації та фрезерування на глибину 5-6 см. На важких запливаючих ґрунтах слід проводити глибокий передпосадковий обробіток. Якщо органічні добрива під цю культуру внесли восени, то навесні ґрунт обробляють на глибину 12-14 см лемішними лущильниками без полиць або протиерозійними культиваторами КПЗ-3,8.На дуже ущільнених вологих ґрунтах проводять глибоке розпушування на 16-18 см чизель-культиваторами (ЧКУ-4). Це прискорює прогрівання ґрунту, сприяє уникненню зайвої вологості, підсилює мікробіологічні процеси в ґрунті й поліпшує умови живлення рослин. У Лісостепу площі під картоплю, де не були нарізані гребені, обробляють фрезами КФГ-3,6 на глибину 14-15 см.
Називається вона куркою. Ця тварина невеликих розмірів, вкрита пір’ям. Воно у неї може бути біле, сіре, коричневе, чорне. Дзьобик її гострий. У неї є крила та лапи. Курка має круглу голову, по обидва боки якої розміщені маленькі очі. Зверху видно червоний гребінь. Правда, він значно менший, ніж у півня. Перед дощем кури люблять зариватись у пісок. Вони часто стоять на одній нозі. Після дощу ці тваринки залюбки ласують хробаками.
Кури дуже корисні для людей. З їхнього м’яса та яєць готують багато смачних і поживних страв.