Күн көзін жауып, айнала одан сайын қараңғылана түсті. Сәлден кейін күн күркіреп, найзағай да жарқ ете қалды.
Содан кейін жаңбыр шелектеп құя жөнелді. Найзағай әл-
сін-әлсін жарқылдап, күн күркіреуін қоймады.
Анықтаңдар:
Бұл табиғаттағы қандай құбылыс?
• Мұндай жағдайда сендердің әрекеттерің қандай?
• Мұндай табиғат құбылысынан қорғану үшін қандай
орынды таңдайсың? Ол үшін нені ескерген дұрыс?
2-жағдай. Қатерлі боранның жақындап келе жатқаны
туралы ауа райы қызметкерлері Жалпақсай ауылының
тұрғындарын хабардар етті. Бұл жағдайда адамдар қан-
дай қорғаныс жұмыстарын жасауы керек?
1-жағдай. Сен түстен кейін досыңмен бірге балық аулау-
ға бардың. Осы кезде аспанды бұлт торлай бастады. Бұл

Дніпро́вська ГЕС, ДніпроГÉС — п'ятий ступінь нижчої частини каскаду гідроелектростанцій на річці Дніпро. Розташована у Дніпровському районі міста Запоріжжя. Утворює найстаріше на Дніпрі Дніпровське водосховище. У 1930-ті роки відома під назвою Дніпрельстан (скорочення від «Дніпровська електростанція»).

Будівництво Дніпровської ГЕС було розпочато у 1927 році, в рамках програми індустріалізації СРСР.Внаслідок підйому води після спорудження греблі було затоплено понад 50 населених пунктів.

Перший гідроагрегат введено в експлуатацію 10 жовтня 1932 року, а вже 1939 року стали до ладу всі 9 гідроагрегатів станції загальною потужністю 560 тис. кВт. 8 турбін було поставлено американською компанією «Ньюпорт Ньюс» (англ. Newport News Shipbuilding and Drydock Company (NNS), ще одна турбіна була копією американської, вироблена в Радянському Союзі. 5 генераторів було поставлено американською компанією «General Electric», ще 4 аналогічні вироблені на Ленінградському заводі «Електросила».

Технічний нагляд за веденням будівництва здійснював полковник Г'ю Лінкольн Купер інженерного корпусу Сполучених Штатів. Він був головним інженером-консультантом проекту на за радянського уряду.

18 серпня 1941 року о 20:15 після отримання інформації про прорив німецьких військ в районі Запоріжжя греблю ДніпроГЕСу було підірвано працівниками НКВС[4]. Унаслідок вибуху 20 тонн толу (за іншими даними — амоналу) в греблі виникла пробоїна завдовжки 135 або 165 метрів, через яку ринула вниз багатометрова хвиля, спричиняючи руйнування і загибель людей, які опинились у береговій зоні. Жертви серед червоноармійців та цивільного населення оцінюються цифрами від 20 тисяч[5] до 80 -120 тисяч осіб[6]. Проте німецькій армії це ніяк не зашкодило. Деякі дослідники ставлять під сумнів число людських втрат, як не підтверджене документально, та вважають, що підрив греблі був хоч і вимушеним, але обґрунтованим кроком, оскільки боєздатність затоплених військ була низькою і вони потенційно не були здатними зупинити німецький наступ.

Самые главные события которые происходили в царствование Екатерины великой?крестьяне всех губерний, где разворачивались военные действия. После
Г. Г. Орлова. После трехдневных боев бунт был подавлен.Крестьянская война 1773—1775 годовВ
Исходя из этого при Екатерине происходило укрепление самодержавия,
Урал, Прикамье, Башкирию, часть Западной Сибири, Среднее и Нижнее
абсолютизм» . По мнению Екатерины, основанному на трудах французского
казахи, уральские заводские рабочие и многочисленные крепостные
взяла приступом Донской монастырь, убила скрывавшегося в нём
(17) ноября 1796, Зимний дворец, Петербург) — императрица всероссийская
1771 году в Москве произошла крупная эпидемия чумы, осложнённая
системы управления.Значимые события в России во время правления Екатерины IIИмператорский совет и преобразование Сената 
Уложенная комиссия 
Губернская реформа 
Ликвидация Запорожской Сечи 
Начало присоединения Калмыцкого ханства 
Областная реформа в Эстляндии и Лифляндии 
Губернская реформа в Сибири и Среднем проблемыНа
Шлиссельбургской крепости, склонил на свою сторону часть гарнизона,
усиление бюрократического аппарата, централизации страны и унификации
чтобы освободить Ивана. Стражники, однако, в соответствии с данными им
заключении в Шлиссельбургской крепости бывший российский император Иван
Поволжье. В ходе восстания к казакам присоединились башкиры, татары,
Фредерика Августа Ангальт-Цербстская, нем. Sophie Auguste Friederike von
Anhalt-Zerbst-Dornburg) — 21 апреля (2 мая) 1729, Штеттин, Пруссия — 6
философа Монтескье, обширные российские пространства и суровость климата
(1762—1796). 
Период её правления часто считают золотым веком Российской империи.
Приверженность Екатерины идеям Просвещения определила характер её
народными волнениями в Москве, получившими название Чумной бунт.
архиепископа Амвросия, принялась громить карантинные заставы и дома
подавления восстания были свёрнуты некоторые либеральные реформы и
VI. В 1764 году подпоручик В. Я. Мирович, несший караульную службу в
усилился консерватизм.