Какое из ниже мнений можно считать наиболее полным? а) основу жизни общества составляет купля, продажа, про- изводство любого продукта. b) национально-нравственные ценности нашего народа не играют важную роль в изменении и развитии жизни общества. с) религиозные и местные этнические союзы занимают основное место в жизни азербайджанской республики. d) проведение работ по благоустройству городов является основной частью политической жизни общества.

Клітина – це обмежена активною мембраною, структурно впорядкована система біополімерів, які утворюють ядро і цитоплазму, беруть участь у єдиній сукупності процесів метаболізму і забезпечують підтримання і відтворення системи в цілому.

Екосистема  — це сукупність живих організмів які пристосувалися до спільного проживання в певному середовищі існування утворюючи з ним єдине ціле

Ліс

Серед усіх типів наземних екосистем найбільш поширеними і найціннішими є ліси. Під поняттям "ліс" розуміють "елемент географічного ландшафту, який складається з сукупності деревних, чагарникових і трав'яних рослин, біологічно взаємопов'язаних у своєму розвитку, які впливають один на одного і на зовнішнє середовище"У лісах планети зростає понад 10 000 видів дерев, чагарників і ліан, під наметом яких ростуть трав'яні рослини, мохи, лишайники, плауни, хвощі, папороті, гриби. Щороку в процесі фотосинтезу ліси виробляють величезну кількість продуктів - кислот, смол, цукрів, вітамінів, фітонцидів тощо.

Сад

Сад - це насадження дерев і кущів, що щедро і тривалий час забезпечують людину їстівними плодами.

Особливостями саду є те, що під час його закладання враховують кліматичні умови, початок плодоношення і довговічність дерев, родючість ґрунту, рельєф місцевості, рівень ґрунтових вод і навіть можливості запилення та самозапилення. Передусім до екосистеми саду належать спеціально висаджені людиною дерева і кущі. Найпоширенішими фруктовими деревами в Україні є яблуня, груша, черешня, вишня, слива, абрикос; кущами - смородина, малина, аґрус. Кримські яблука, мелітопольські черешні відомі далеко за межами України. Поруч із плодовими деревами ростуть різні бур"яни. їх знищують, аби вони не забирали з ґрунту потрібні саду поживні речовини. Із тваринних організмів, які найчастіше відвідують сад заслуговують на увагу бджоли та інші комахи, що беруть участь у запиленні. Має сад і своїх шкідників, як-от: попелицю, яблуневу плодожерку, мишей, зайців.

Степ

Степова зона виділяється найбільшими тепловими ресурсами і найменшою зволоженістю порівняно з іншими природними зонами.

Для степової зони характерна трав'яна злакова степова рослинність. Весною, коли в ґрунті ще достатньо вологи, з'являються ефемерні рослини: півники, гіацинти, крокуси, горицвіт, тюльпани, півонії, маки. До настання спеки рослини відцвітають і дають насіння, їх наземна частина відмирає. У ґрунті залишаються бульби цибулини, кореневища, де накопичуються поживні речовини. Дерева і кущі зустрічаються на берегах водойм і в балках. Зі ссавців характерними для українського степу, крім численних дрібних гризунів: ховрахів (сірий і крапчастий), бабаків, полівок, хом'яків, сліпаків, та мишей, є заєць, тхір степовий, ласки, горностаї, вовк, лисиця звичайна, зустрічаються борсуки, сарни. Більшість тварин живе в норах. Це гризуни, хижі лисиці та тхори, всеядні борсуки.

Море

Морські екосистеми - одні з найбільших водних екосистем Землі. Вони включають в себе океани, солончаки, зони припливів, лимани, лагуни, мангрові зарості, коралові рифи, глибоке море і морське дно. Морські екосистеми, як правило, мають велику різноманітність біологічних видів.

Моря є величезними і «густі» екосистемами, оскільки, очевидно, під кожним квадратним метром поверхні знаходиться фітопланктон і деякі форми життя поширені до глибин. У біологічному відношенні вони також найбільш різноманітні. морські організми виявляють величезну кількість пристосувань, що варіюють від утворень, які дозволяють крихітним рослинам триматися в верхніх шарах води, до величезних ротів і шлунків глибоководних риб, що живуть в темному, холодному світі, де харчові організми великі, нечисленні і сильно розкидані в просторі. Фізичні фактори визначають життя в океані. Хвилі, припливи і відливи, течії, солоність, температура, тиск і інтенсивність освітлення в значній мірі визначають склад біологічних співтовариств, які в свою чергу мають значний вплив на склад донних опадів і розчинених газів. Харчові ланцюжки моря починаються з дрібних з відомих автотрофов і закінчуються величезними тваринами (гігантські риби, головоногі і кити).

Взагалі морські екостеми дуже цікаві і про них можна розповісти дуже багато.

Акваріум

Акваріум - це не просто красива річ, яка задовольняє естетичні потреби людини, але і діюча модель природного водоймища. Кожна людина при бажанні здатен створити таку модель.

Деякі помилково можуть казати що акваріум не є екосистемою, та це не так. Акваріум є як би частинкою підводного світу, перенесеного в кімнату. Він таїть чимало загадок, а за ним надзвичайно цікаві. У той же час акваріум - штучно вирваний шматок підводного царства, який приречений животіти в ім'я задоволення примх його власника. Можна сказати це екосистема створенна людиною. Обидва ці твердження вірні, тому що, з одного боку, ніколи не вдасться в точності скопіювати всі деталі природних водойм, а з іншого - благополуччя аквариумного світу цілком в руках власника

Объяснение:

Личность Сатпаева – пример для молодого поколения казахстанцев, причем не только для будущих ученых, но и всех, кто любит свою страну и готов работать ради ее процветания. Его предельно точные исследования до сих пор не утратили актуальности. По картам Каныша Сатпаева продолжают вести добычу минералов, а многочисленные труды казахстанского ученого с интересом изучают не только подрастающее поколение казахстанских геологов, но и зарубежные коллеги легендарного академика. Как отмечает директор Мемориального музея академика К.И. Сатпаева Бахытжамал Айтмухамбетова, оценить вклад великого ученого в развитие казахстанской науки предстоит еще многим поколениям. В этом году научная общественность Казахстана отмечает сразу две юбилейные даты: 120-летие академика Сатпаева и 30-летие музея великого ученого. И это отличный повод вновь обратить внимание, особенно подрастающего поколения казахстанцев, на великую личность, на историю страны в целом.

О том, насколько востребованы труды Сатпаева сегодня, о его влиянии на казахстанскую науку и современных ученых и многом другом – наш разговор с директором Музея Сатпаева Бахытжамал Айтмухамбетовой.

– Бахытжамал Ахметгалиевна, насколько сейчас музеи востребованы в целом и, в частности, Мемориальный музей академика Сатпаева?

– Музей ученого был создан в 1987 году постановлением Правительства, подписанного на тот момент председателем Совета Министров КазССР, Елбасы Нурсултаном Назарбаевым. Вот уже 30 лет музей принимает активное участие в реализации президентских программ «Культурное наследие», «Народ в потоке истории», «Рухани жаңғыру» и многих других. Каждый музей – это хранилище истории, традиций, памяти о выдающихся деятелях Казахстана. Таковым является и ГУ «Мемориальный музей академика Каныша Имантаевича Сатпаева». Без сомнений, Сатпаев – сакральная фигура в мире науки, а его музей – сакральный объект. Удивительно это место и тем, что здесь сохранился дух академика – в его личных вещах, подлинных документах, книгах. Все это – часть национального научного и культурно-исторического наследия нашей страны. Здесь было бы уместным привести выдержку из интервью Первого Президента Республики Казахстан, Елбасы Н.А. Назарбаева известному писателю, члену коллегии журнала «Абай» Медеу Сарсеке, долгие годы изучавшему жизнь и деятельность одаренного казахского ученого К.И. Сатпаева: «Я хочу сказать, что и в когда мы входили в Советский Союз, и в настоящее время во всем Казахстане, среди казахского народа не было и нет ни одного ученого мирового уровня, каким был Каныш Сатпаев. Я отношу Каныша Имантаевича к плеяде великих людей не только казахской нации, но и всего бывшего Союза. Я назвал бы такую оценку оценкой Времени и Истории, которые являются истинными судьями, выносящими самые справедливые решения и расставляющими все на свои законные места!»