1) 19 февраля 1861 года Она получили полную свободу и освобождались от прикрепления к земле и помещикам 2) Москва: • Появляются слободы, а именно: Хамовники, Пресня, Красное село, Лефортово, Кожевники, Лужники • Появились узнаваемые улицы, например, Тверские-Ямские • Был построен Мытищинский городской водопровод • Река Неглинка была заключена в подземную трубу • Засыпали ров вокруг Земляного города • Появился конка – общественный транспорт • В 1883 году на улицах Москвы стали появляться первые электрические фонари • В городе строют большое количество фабрик и заводов, город разрастается • В 1825 году был построен Большой театр • 1866 год – построена Московская консерватория • 1872 год – построен Политехнический музей Санкт-Петербург: • Строились промышленные предприятия • В 1830е было 300 фабрик и заводов • В 1810 году появились две водные системы – Мариинская и Тихвинская – соединяли Балтийское море с Волгой • 1828 год – построили Северо-Двинский канал – соединял приток Волги с притоком Северной Двины – был выход в Белое море из Петербурга • 1836 год – по свеже проложенной дороге первый пассажирский поезд на конной тяге • Установлена Александрийская колонна • Дворцовая и Сенатская площади получили конечный облик • Перестроено здание Адмиралтейства • Начало века – построено здание Конногвардейского манежа • 1811 год – построен Казанский собор • 1832 год – построен Александрийский театр
3) Железная дорога * Пароходы * Телеграф * Телефон * Электрическое освещение * Керосиновое и газовое освещение * Керосиновые и газовые кухонные приборы * Общественный транспорт - дилижансы, омнибусы, конки
Правильні відомості про Землю та її форму з’явились не відразу, не в один час і не водному місці. Проте де саме, коли, у якого народу вони були найбільш правильними, з’ясувати важко. Дуже вже мало збереглося про це вірогідних стародавніх документів та матеріальних пам’яток. Одна з найдавніших культурних країн на Землі – Китай. За кілька тисяч років до н.е. китайці мали писемність, уміли зображати місцевість на карті і складали географічні описи. Та, на жаль, старокитайські „рисунки” (карти) і описи земель ще майже не вивчені.
Індійська культура теж дуже давня. За переказами, індійці уявляли собі Землю у вигляді площини, що лежить на спинах слонів. Цінні історичні матеріали дійшли до нас і від стародавніх народів, які жили на Близькому Сході, в басейні рр. Тігру та Єфрату, в дельті Нілу і вздовж берегів Середземного моря в Малій Азії і Південній Європі. До наших часів дійшли писані документи з стародавньої Вавілонії. Давність їх – близько 6000 років. Вавілоняни, в свою чергу, успадкували знання від ще більш стародавніх народів. Вавілоняни вважали, що Земля має вигляд гори, західний схил якої займає Вавілонія. Вони помітили, що на південь від Вавілону – море, а на сході височать гори, через які не наважувались переходити. Тому їм здавалось, що Вавілонія розташована на західному схилі „світової” гори. Гора ця – кругла, і оточена вона морем, а на море, як перевернута чаша, спирається тверде небо – небесний світ. На небі, як і на Землі, є суша, вода та повітря. Небесна суша – це пояс сузір’їв Зодіаку, який як гребля, простягнувся серед небесного моря. По цьому поясі суші рухаються Сонце, Місяць і п’ять планет. Під Землею знаходиться безодня – пекло, куди спускаються душі померлих; уночі Сонце проходить через це підземелля від західного краю Землі до східного, щоб уранці знову почати свій денний шлях по небу гаючи, як за морським горизонтом заходить Сонце, люди думали, що воно спускається в море і що сходити воно теж повинно з моря. Отже, в основі уявлень стародавніх вавілонян про Землю лежали за явищами природи. Проте знання їх були обмежені, і через те вони не могли правильно пояснити ці явища. Народи, які жили в Палестині, інакше уявляли собі Землю, ніж вавілоняни. Стародавні євреї жили на рівнині, і Земля здавалась їм рівниною, на якій подекуди височать гори. Особливе місце у світобудові євреї відводили вітрам, які приносять з собою то дощ, то посуху. Оселя вітрів, на їх думку, міститься в нижньому поясі неба і відокремлює собою Землю від небесних вод: снігу, дощу і граду. Під Землею залягає вода, від якої догори йдуть канали, що живлять моря і ріки. Уявлень про форму всієї Землі у стародавніх євреїв, очевидно, не було. Відомо, що фінікійці, єгиптяни і стародавні греки були добрими мореплавцями: навіть на невеликих кораблях вони сміливо вирушали в далекі плавання і відкривали нові землі. Дуже багато чим географія завдячує еллінам, або стародавнім грекам. Цей нечисленний народ, що жив на півдні Балканського і Апеннінського півостровів Європи, створив високу культуру. Про найдавніші відомі нам уявлення греків про Землю ми знаємо з поем Гомера – „Одіссеї” і „Ілліади” (12-8 ст. до н.е.). З цих творів видно, що греки уявляли собі Землю трохи опуклим диском, який нагадує щит воїна. Сушу кругом обтікає ріка Океан. Над Землею розкинувся мідний небозвід, по якому рухається Сонце, піднімаючись щодня з вод Океану на сході і поринаючи в них на заході.
Она получили полную свободу и освобождались от прикрепления к земле и помещикам
2) Москва:
• Появляются слободы, а именно: Хамовники, Пресня, Красное село, Лефортово, Кожевники, Лужники
• Появились узнаваемые улицы, например, Тверские-Ямские
• Был построен Мытищинский городской водопровод
• Река Неглинка была заключена в подземную трубу
• Засыпали ров вокруг Земляного города
• Появился конка – общественный транспорт
• В 1883 году на улицах Москвы стали появляться первые электрические фонари
• В городе строют большое количество фабрик и заводов, город разрастается
• В 1825 году был построен Большой театр
• 1866 год – построена Московская консерватория
• 1872 год – построен Политехнический музей
Санкт-Петербург:
• Строились промышленные предприятия
• В 1830е было 300 фабрик и заводов
• В 1810 году появились две водные системы – Мариинская и Тихвинская – соединяли Балтийское море с Волгой
• 1828 год – построили Северо-Двинский канал – соединял приток Волги с притоком Северной Двины – был выход в Белое море из Петербурга
• 1836 год – по свеже проложенной дороге первый пассажирский поезд на конной тяге
• Установлена Александрийская колонна
• Дворцовая и Сенатская площади получили конечный облик
• Перестроено здание Адмиралтейства
• Начало века – построено здание Конногвардейского манежа
• 1811 год – построен Казанский собор
• 1832 год – построен Александрийский театр
3) Железная дорога
* Пароходы
* Телеграф
* Телефон
* Электрическое освещение
* Керосиновое и газовое освещение
* Керосиновые и газовые кухонные приборы
* Общественный транспорт - дилижансы, омнибусы, конки
Одна з найдавніших культурних країн на Землі – Китай. За кілька тисяч років до н.е. китайці мали писемність, уміли зображати місцевість на карті і складали географічні описи. Та, на жаль, старокитайські „рисунки” (карти) і описи земель ще майже не вивчені.
Індійська культура теж дуже давня. За переказами, індійці уявляли собі Землю у вигляді площини, що лежить на спинах слонів. Цінні історичні матеріали дійшли до нас і від стародавніх народів, які жили на Близькому Сході, в басейні рр. Тігру та Єфрату, в дельті Нілу і вздовж берегів Середземного моря в Малій Азії і Південній Європі. До наших часів дійшли писані документи з стародавньої Вавілонії. Давність їх – близько 6000 років. Вавілоняни, в свою чергу, успадкували знання від ще більш стародавніх народів. Вавілоняни вважали, що Земля має вигляд гори, західний схил якої займає Вавілонія. Вони помітили, що на південь від Вавілону – море, а на сході височать гори, через які не наважувались переходити. Тому їм здавалось, що Вавілонія розташована на західному схилі „світової” гори. Гора ця – кругла, і оточена вона морем, а на море, як перевернута чаша, спирається тверде небо – небесний світ. На небі, як і на Землі, є суша, вода та повітря. Небесна суша – це пояс сузір’їв Зодіаку, який як гребля, простягнувся серед небесного моря. По цьому поясі суші рухаються Сонце, Місяць і п’ять планет. Під Землею знаходиться безодня – пекло, куди спускаються душі померлих; уночі Сонце проходить через це підземелля від західного краю Землі до східного, щоб уранці знову почати свій денний шлях по небу гаючи, як за морським горизонтом заходить Сонце, люди думали, що воно спускається в море і що сходити воно теж повинно з моря. Отже, в основі уявлень стародавніх вавілонян про Землю лежали за явищами природи. Проте знання їх були обмежені, і через те вони не могли правильно пояснити ці явища. Народи, які жили в Палестині, інакше уявляли собі Землю, ніж вавілоняни. Стародавні євреї жили на рівнині, і Земля здавалась їм рівниною, на якій подекуди височать гори. Особливе місце у світобудові євреї відводили вітрам, які приносять з собою то дощ, то посуху. Оселя вітрів, на їх думку, міститься в нижньому поясі неба і відокремлює собою Землю від небесних вод: снігу, дощу і граду. Під Землею залягає вода, від якої догори йдуть канали, що живлять моря і ріки. Уявлень про форму всієї Землі у стародавніх євреїв, очевидно, не було. Відомо, що фінікійці, єгиптяни і стародавні греки були добрими мореплавцями: навіть на невеликих кораблях вони сміливо вирушали в далекі плавання і відкривали нові землі. Дуже багато чим географія завдячує еллінам, або стародавнім грекам. Цей нечисленний народ, що жив на півдні Балканського і Апеннінського півостровів Європи, створив високу культуру. Про найдавніші відомі нам уявлення греків про Землю ми знаємо з поем Гомера – „Одіссеї” і „Ілліади” (12-8 ст. до н.е.). З цих творів видно, що греки уявляли собі Землю трохи опуклим диском, який нагадує щит воїна. Сушу кругом обтікає ріка Океан. Над Землею розкинувся мідний небозвід, по якому рухається Сонце, піднімаючись щодня з вод Океану на сході і поринаючи в них на заході.