При нераціональному використанні землі прискорена ерозія проходить значно швидше, ніж процес природного ґрунтоутворення. По мірі збільшення еродованості (змитості, дефлірованості) ґрунту його властивості все більше наближаються до властивостей материнської породи. За узагальненими даними О.С. Скородумова , ознаки і властивості еродованих ґрунтів такі: 1) зменшення потужності профілю і глибини залягання карбонатів. Забарвлення ґрунту стає світлішим із збільшенням його еродованості; 2) механічний склад верхнього горизонту збіднений глинястими і мулистими фракціями (у змитих і змито-намитих ґрунтах спостерігається зменшення кількості частинок менше 0,01–0,001 мм); 3) зменшується кількість органічних речовин. Вміст гумусу в орному шарі змінюється не тільки в зв'язку із змивом найбільш ґумусованого верхнього горизонту та оранкою менш ґумусованого нижчезалягаючого шару, але й в результаті намиву частинок і агрегатів з вище розташованих схилів. Намитий горизонт змито-намитих ґрунтів іноді має менший вміст гумусу, ніж нижній шар; 4) в еродованих ґрунтах знижується вміст рухомих, сполук азоту, фосфору, калію і мікроелементів; під час змиву ґрунтів більше всього втрачається азот і менше калій, ґрунтовий розчин має підвищене значення рН; 5) стійкість і кількість структурних агрегатів зменшуються, збільшуються об'ємна вага і щільність ґрунту, знижується його пористість і шпаруватість; 6) погіршується водний, повітряний і тепловий режим, знижується польова вологоємність і підвищується випаровуваність ґрунтової вологи; 7) в еродованих ґрунтах мало корисних мікроорганізмів (спороутворюючих амоніфікаторів, засвоюючих мінеральні форми азоту, нітрофіксуючих та ін.); 8) погіршуються фізико-механічні властивості (підвищується липкість і пластичність, кіркоутворення та опір при обробітку); 9) знижується продуктивність ґрунтів, виражена в зменшенні врожаю сільськогосподарських культур і його якості. В залежності від інтенсивності руйнування ґрунтів ерозію поділяють: – слабку, – середню, – сильну – надмірну. При слабкій ерозії з одного га змивається чи видувається до 12 тонн верхніх шарів ґрунту; при середній ерозії – 12 – 25 т; при сильній ерозії – 25 – 50 т; при надмірній ерозії – більше 50 тонн. Ерозійний змив 50 т/га рівнозначний руйнуванню поверхневого шару ґрунту товщиною 5 мм. Протягом 100 років такої ерозійної діяльності можна втратити 500 мм ґрунту. Водночас за такий же період часу відбувається формування тільки 2 – 5 см родючого шару ґрунту в природних умовах. Це наглядно демонструє надмірно швидкі темпи ерозійної діяльності по відношенню до процесу ґрунтоутворення.