Дніпро́вська ГЕС, ДніпроГÉС — п'ятий ступінь нижчої частини каскаду гідроелектростанцій на річці Дніпро. Розташована у Дніпровському районі міста Запоріжжя. Утворює найстаріше на Дніпрі Дніпровське водосховище. У 1930-ті роки відома під назвою Дніпрельстан (скорочення від «Дніпровська електростанція»).
Будівництво Дніпровської ГЕС було розпочато у 1927 році, в рамках програми індустріалізації СРСР.Внаслідок підйому води після спорудження греблі було затоплено понад 50 населених пунктів.
Перший гідроагрегат введено в експлуатацію 10 жовтня 1932 року, а вже 1939 року стали до ладу всі 9 гідроагрегатів станції загальною потужністю 560 тис. кВт. 8 турбін було поставлено американською компанією «Ньюпорт Ньюс» (англ. Newport News Shipbuilding and Drydock Company (NNS), ще одна турбіна була копією американської, вироблена в Радянському Союзі. 5 генераторів було поставлено американською компанією «General Electric», ще 4 аналогічні вироблені на Ленінградському заводі «Електросила».
Технічний нагляд за веденням будівництва здійснював полковник Г'ю Лінкольн Купер інженерного корпусу Сполучених Штатів. Він був головним інженером-консультантом проекту на за радянського уряду.
18 серпня 1941 року о 20:15 після отримання інформації про прорив німецьких військ в районі Запоріжжя греблю ДніпроГЕСу було підірвано працівниками НКВС[4]. Унаслідок вибуху 20 тонн толу (за іншими даними — амоналу) в греблі виникла пробоїна завдовжки 135 або 165 метрів, через яку ринула вниз багатометрова хвиля, спричиняючи руйнування і загибель людей, які опинились у береговій зоні. Жертви серед червоноармійців та цивільного населення оцінюються цифрами від 20 тисяч[5] до 80 -120 тисяч осіб[6]. Проте німецькій армії це ніяк не зашкодило. Деякі дослідники ставлять під сумнів число людських втрат, як не підтверджене документально, та вважають, що підрив греблі був хоч і вимушеним, але обґрунтованим кроком, оскільки боєздатність затоплених військ була низькою і вони потенційно не були здатними зупинити німецький наступ.
704 год - Печатная книга (Древний Китай). 809 год - Больница (открыта в Багдаде Гарун-аль-Рашидом). 851 год - Фарфор (фарфоровые чашки, Древний Китай). 969 год - Игральные карты (Древний Китай). 983 год - Водяной шлюз (на Большом Китайском канале). 1041 год - Печатание с подвижных литер (Древний Китай). 1065 год - Витраж (в Аугсбургском соборе, Германия). 1088 год - Магнитный компас (описан в китайской рукописи). 1103 год - Фейерверки (Китай). 1120 год - Измерение географической долготы и широты в градусах, минутах и секундах (придумано Велькером из Мальверна). 1126 год - Артезианский колодец. 1136 год - Арабские цифры (употреблены в переводе трудов Птолемея). 1141 год - Женщина-композитор (Хильдегарда фон Бинген (1098-1179). 1174 год - Печатание с подвижных деревянных пластин (бенедиктинский монастырь в Швейцарии). 1235 год - Анатомическое вскрытие (произведено хирургами медицинской школы в Салерно, Италия). 1266 год - Шахматный матч вслепую (Бизецца играл вслепую с двумя противниками во Флоренции, Италия). 1271 год - Водяной знак на бумаге (итальянский документ с литерой «F», означающей, скорее всего, фабрику Фабриано - крупного производителя бумаги). 1279 год - Стеклянное зеркало (описано францисканским монахом Джоном Пекхемом). 1300 год - Бренди (получено Арнольдом де Вилла Нова в медицинской школе Монпеле, Франция). 1331 год - Применение артиллерии в военных действиях (использована немецкими войсками при штурме итальянской крепости). 1338 год - Ручное огнестрельное оружие (упоминается в списке экипировки короля Эдварда I «Кристоф де ля Тур»). 1344 год - Общественные часы (на внешней стене дворца в Падуе, Италия) 1410 год - Спиральная пружина (применена в часах итальянцем Филипом Брунелески). 1414 год - Военный корабль с тяжелым вооружением (760-тонный корабль «Святой дух», Англия). 1446 год - Лотерея (проведена 24 февраля вдовой Яна ван Эйка). 1454 год - Календарь (напечатан Иоганном Гутенбергом). 1457 год - Гольф (декрет шотландского парламента о запрете игры). 1460 год - Печатный словарь (латинско-греческий словарь «Католикон»), 1461 год - Печатная книга на языке народа («Эдельштайн» Ульриха Бонера и «Экерман аус Бемен» Иоганна фон Тепла. Обе напечал Альбрехт Пфистер в Бамберге. До этого книги печатались на латыни). 1463 год - Нумерация домов («Понт Нотр Дам» в Париже). 1466 год - Рекламная листовка (напечатана Генрихом Эггерштайном в Страсбурге). 1470 год - Нумерация страниц в печатной книге (Sermo ad Popuiam Вернера Ролевинка, напечатанная в Кёльне). 1472 год - Печатные ноты (изготовлены неизвестным печатником в Констанце). 1474 год - Патентное право (установлено сенатом Венеции; за нарушение полагался штраф 100 дукатов). 1475 год - Печатная иллюстрированная Библия (напечатана Йодокусом Пфланцманом в Аугсбурге). 1477 год - Письмо на Валентинов день (письмо Маргери Брюс к жениху Джону Пастону из Норфолка (Англия) от 14 февраля, в котором она обращается к нему: «Мой любимый Валентин!»). 1478 год - Печатные карты (27 карт известных частей света Конрада Свенхей-ма, которыми он проиллюстрировал «Космографию» Птолемея, изданную Арнольдом Букинком в Риме). 1484 год - Автопортрет (написан Альбрехтом Дерером в возрасте 13 лет). 1487 год - Сухопутные мины (использованы в войне между Генуей и Флоренцией). 1489 год - Знаки «плюс» и «минус» (использованы в книге Mercantile Arithmetic Джона Видмана). 1491 год - Иллюстрированная реклама (рекламная листовка «Любимая Ме-люзина» с изображением купающейся героини). 1492 год - Глобус Земли (изготовлен для нюрнбергского купца Мартина Бехайма, который хотел убедить друзей в финансировании новой экспедиции в Китай).
Будівництво Дніпровської ГЕС було розпочато у 1927 році, в рамках програми індустріалізації СРСР.Внаслідок підйому води після спорудження греблі було затоплено понад 50 населених пунктів.
Перший гідроагрегат введено в експлуатацію 10 жовтня 1932 року, а вже 1939 року стали до ладу всі 9 гідроагрегатів станції загальною потужністю 560 тис. кВт. 8 турбін було поставлено американською компанією «Ньюпорт Ньюс» (англ. Newport News Shipbuilding and Drydock Company (NNS), ще одна турбіна була копією американської, вироблена в Радянському Союзі. 5 генераторів було поставлено американською компанією «General Electric», ще 4 аналогічні вироблені на Ленінградському заводі «Електросила».
Технічний нагляд за веденням будівництва здійснював полковник Г'ю Лінкольн Купер інженерного корпусу Сполучених Штатів. Він був головним інженером-консультантом проекту на за радянського уряду.
18 серпня 1941 року о 20:15 після отримання інформації про прорив німецьких військ в районі Запоріжжя греблю ДніпроГЕСу було підірвано працівниками НКВС[4]. Унаслідок вибуху 20 тонн толу (за іншими даними — амоналу) в греблі виникла пробоїна завдовжки 135 або 165 метрів, через яку ринула вниз багатометрова хвиля, спричиняючи руйнування і загибель людей, які опинились у береговій зоні. Жертви серед червоноармійців та цивільного населення оцінюються цифрами від 20 тисяч[5] до 80 -120 тисяч осіб[6]. Проте німецькій армії це ніяк не зашкодило. Деякі дослідники ставлять під сумнів число людських втрат, як не підтверджене документально, та вважають, що підрив греблі був хоч і вимушеним, але обґрунтованим кроком, оскільки боєздатність затоплених військ була низькою і вони потенційно не були здатними зупинити німецький наступ.