ріст бактерій — процес, при якому при поділі клітини з кожної бактеріальної клітини виникає дві дочірні бактерії — клони. в результаті виникає локальне подвоєння числа бактерій. не обов'язково обидві дочірні клітини виживають, проте, якщо число бактерій, що виживають, у середньому більше за одиницю, бактерійне населення піддається експоненціальному росту.
у процесі росту зовнішній вигляд грибів може змінюватися до невпізнання. спочатку розвивається пухнастий, іноді у вигляді тяжів міцелій, який може також нагадувати вату або павутину. міцелій у одних грибів зберігає життєздатність 10-12 днів, а у інших багато років. після того, як на міцелії формуються структури спороношення, гриб набуває інший вигляд. у ряду мікроскопічних грибів такий період настає дуже швидко, вже через кілька днів. це можна відзначити на прикладі пеніцила. його колонія на культурі спочатку виглядає білою і пухнастою, а незабаром (через 4-5 днів) змінює свій колір на блакитний або зелений і стає порошкоподібною через безліч спор. у багатьох грибів-паразитів рослин спори формуються вже через кілька днів після зараження рослин.
тваринний організм протягом життя змінюється завдяки процесам росту і розвитку. індивідуальний розвиток тварин триває все життя.
під ростом розуміють збільшення розмірів організму, його маси.
розвитком називають процес ускладнення структури організму, спеціалізації і диференціації його органів та тканин внаслідок якісних змін.
індивідуальний розвиток тварин поділяється на два основних періоди:
– внутрішньоутробний (ембріональний);
– після утробний (постембріональний).
ріст і розвиток рослин до важливих процесів життєдіяльності організму відносяться процеси росту та розвитку. в одному й тому ж організмі процеси росту та розвитку можуть пов’язуватися по-різному, в залежності від цілого ряду факторів. разом з тим, вони нерозривно пов’язані між собою, залежать один від одного та взаємно обумовлюють один одного. особливості росту та розвитку характеризуються здатністю організму використовувати умови життя, від яких залежить кінцева продуктивність рослини, вміст у його тканинах пластичних речовин, життєздатність організму та його стійкість до несприятливих умов існування
тривалість життя; тварин декулька років,рослин
як і інші організми рослини мають обмежену тривалість життя. у різних рослинних організмів вона може коливатися від кількох десятків годин до кількох місяців та десятків і навіть тисяч років. рослини поширенні найбільш різноманітним є рослинний світ в екваторіальних широтах. клімат там жаркий і вологий протягом року. це сприяє буйному росту рослин, які утворюють розкішні ліси. дерев у екваторіальному лісі так багато, що вони утворюють кілька ярусів, а їх крони змикаються у суцільне зелене шатро.
у тропічних широтах, де клімат жаркий і посушливий, тепла достатньо, але рослинам бракує вологи. тому рослини утворюють сильно розріджений покрив. до таких умов пристосувалися, наприклад колючі чагарники з дуже дрібними листочками, що випаровують якнайменше вологи.
у помірних широтах, де зима холодна, літо тепле, а опадів достатньо, ростуть ліси. хвойні ліси утворюють сосна, ялина, модрина. дерева широколистих лісів – дуб, бук, граб, липа – на зиму листя. у південній частині помірного поясу, де опадів менше, панує трав’яниста рослинність (полин, ковила, типчак).
в арктичних широтах протягом всього року переважають низькі температури повітря. тому рослинність бідна: мохи, лишайники, чагарнички (брусниця, чорниця, морошка).
ТРОПИЧЕСКИЙ ЛЕС — лес, распространённый в субтропическом, тропическом, экваториальном и субэкваториальном поясах между 25° с. ш. и 30° ю. ш. В зависимости от степени увлажнения, выраженности и продолжительности сухого сезона различают:
* Влажные тропические леса: характеризуются чрезмерным выпадением осадков, большим количеством постоянных (в противоположность мигрирующим) видов животных и огромным биоразнообразием флоры и фауны.
* Сухотропический листопадный лес;
* Сухотропический полулистопадный лес;
* Муссонный лес;
* Мангры, или мангровый лес - сундарбан;
* Туманные леса.
ЭКВАТОРИАЛЬНЫЕ ВЛАЖНЫЕ ЛЕСА
Это природная (географическая) зона, тянущаяся вдоль экватора с некоторым смещением к югу от 8° с. ш. до 11° ю. ш. Климат жаркий и влажный. Круглый год средние температуры воздуха составляют 24-28 С. Времена года не выражены. Выпадает не менее 1500 мм атмосферных осадков, так как здесь область пониженного давления (см. Атмосферное давление) , а на побережье количество атмосферных осадков увеличивается до 10000 мм. Осадки выпадают равномерно в течение всего года.
Такие климатические условия данной зоны развитию пышной вечнозеленой растительности со сложным ярусным строением леса. Деревья здесь мало ветвятся. Они имеют дисковидные корни, крупные кожистые листья, стволы деревьев поднимаются как колонны и только наверху раскидывают свою густую крону. Блестящая, как бы лакированная поверхность листьев их от чрезмерного испарения и ожогов палящего солнца, от ударов дождевых струй при сильных ливнях. У растений нижнего яруса листья, наоборот, тонкие и нежные.
Экваториальные леса Южной Америки называются сельвой (порт. — лес) . Эта зона здесь занимает гораздо большие площади, чем в Африке. Сельва влажнее, чем африканские экваториальные леса, богаче видами растений и животных.
Верхний ярус экваториальных лесов образуют фикусы, пальмы (200 видов) . В Южной Америке в верхнем ярусе произрастает сейба, достигающая высоты 80 м. В нижних ярусах растут бананы, древовидные папоротники. Крупные растения обвиты лианами. На деревьях много цветущих орхидей. Среди растений экваториального леса встречаются и эпифиты (растения, живущие на других растениях, но не паразитирующие на них, а использующие их как место обитания, например мхи, лишайники, папоротники) . Порой цветки образуются прямо на стволах деревьев (например, дерево какао) .
Почвы под пологом леса красно-желтые, ферролитные (содержащие алюминий и железо) .
Животный мир экваториальных лесов богат и разнообразен. Многие животные обитают на деревьях. Многочисленны обезьяны — мартышки, шимпанзе. Разнообразны птицы, насекомые, термиты. К наземным обитателям относят мелких копытных (африканский оленек и др. ) . В экваториальных лесах Африки живет родственник жирафа — окапи, обитающий только в Африке. Наиболее известным хищником сельвы Южной Америки является ягуар. Постоянно влажные условия позволили лягушкам и ящерицам распространиться на деревьях в экваториальных лесах. Среди птиц встречаются колибри, имеющие небольшие размеры и яркую окраску, попугаи, туканы. Разнообразны насекомые, многие из которых ведут паразитический образ жизни.
Экваториальный лес — родина многих ценных растений, например масличной пальмы, из плодов которой получают пальмовое масло. Древесина многих деревьев идет на изготовление мебели и в большом количестве экспортируется. К ним можно отнести эбеновое дерево, древесина которого имеет черный или темно-зеленый цвет. Многие растения экваториальных лесов дают не только ценную древесину, но и плоды, сок, кору для использования в технике и медицине.
Элементы экваториальных лесов проникают в тропики по побережью Центральной Америки, на Мадагаскар.
Основная доля экваториальных лесов располагается в Африке и в Южной Америке, однако они встречаются и в Евразии, преимущественно на островах. В результате значительной вырубки площади под ними резко сокращаются.
ріст бактерій — процес, при якому при поділі клітини з кожної бактеріальної клітини виникає дві дочірні бактерії — клони. в результаті виникає локальне подвоєння числа бактерій. не обов'язково обидві дочірні клітини виживають, проте, якщо число бактерій, що виживають, у середньому більше за одиницю, бактерійне населення піддається експоненціальному росту.
у процесі росту зовнішній вигляд грибів може змінюватися до невпізнання. спочатку розвивається пухнастий, іноді у вигляді тяжів міцелій, який може також нагадувати вату або павутину. міцелій у одних грибів зберігає життєздатність 10-12 днів, а у інших багато років. після того, як на міцелії формуються структури спороношення, гриб набуває інший вигляд. у ряду мікроскопічних грибів такий період настає дуже швидко, вже через кілька днів. це можна відзначити на прикладі пеніцила. його колонія на культурі спочатку виглядає білою і пухнастою, а незабаром (через 4-5 днів) змінює свій колір на блакитний або зелений і стає порошкоподібною через безліч спор. у багатьох грибів-паразитів рослин спори формуються вже через кілька днів після зараження рослин.
тваринний організм протягом життя змінюється завдяки процесам росту і розвитку. індивідуальний розвиток тварин триває все життя.
під ростом розуміють збільшення розмірів організму, його маси.
розвитком називають процес ускладнення структури організму, спеціалізації і диференціації його органів та тканин внаслідок якісних змін.
індивідуальний розвиток тварин поділяється на два основних періоди:
– внутрішньоутробний (ембріональний);
– після утробний (постембріональний).
ріст і розвиток рослин до важливих процесів життєдіяльності організму відносяться процеси росту та розвитку. в одному й тому ж організмі процеси росту та розвитку можуть пов’язуватися по-різному, в залежності від цілого ряду факторів. разом з тим, вони нерозривно пов’язані між собою, залежать один від одного та взаємно обумовлюють один одного. особливості росту та розвитку характеризуються здатністю організму використовувати умови життя, від яких залежить кінцева продуктивність рослини, вміст у його тканинах пластичних речовин, життєздатність організму та його стійкість до несприятливих умов існування
тривалість життя; тварин декулька років,рослин
як і інші організми рослини мають обмежену тривалість життя. у різних рослинних організмів вона може коливатися від кількох десятків годин до кількох місяців та десятків і навіть тисяч років. рослини поширенні найбільш різноманітним є рослинний світ в екваторіальних широтах. клімат там жаркий і вологий протягом року. це сприяє буйному росту рослин, які утворюють розкішні ліси. дерев у екваторіальному лісі так багато, що вони утворюють кілька ярусів, а їх крони змикаються у суцільне зелене шатро.у тропічних широтах, де клімат жаркий і посушливий, тепла достатньо, але рослинам бракує вологи. тому рослини утворюють сильно розріджений покрив. до таких умов пристосувалися, наприклад колючі чагарники з дуже дрібними листочками, що випаровують якнайменше вологи.
у помірних широтах, де зима холодна, літо тепле, а опадів достатньо, ростуть ліси. хвойні ліси утворюють сосна, ялина, модрина. дерева широколистих лісів – дуб, бук, граб, липа – на зиму листя. у південній частині помірного поясу, де опадів менше, панує трав’яниста рослинність (полин, ковила, типчак).
в арктичних широтах протягом всього року переважають низькі температури повітря. тому рослинність бідна: мохи, лишайники, чагарнички (брусниця, чорниця, морошка).
ТРОПИЧЕСКИЙ ЛЕС — лес, распространённый в субтропическом, тропическом, экваториальном и субэкваториальном поясах между 25° с. ш. и 30° ю. ш. В зависимости от степени увлажнения, выраженности и продолжительности сухого сезона различают:
* Влажные тропические леса: характеризуются чрезмерным выпадением осадков, большим количеством постоянных (в противоположность мигрирующим) видов животных и огромным биоразнообразием флоры и фауны.
* Сухотропический листопадный лес;
* Сухотропический полулистопадный лес;
* Муссонный лес;
* Мангры, или мангровый лес - сундарбан;
* Туманные леса.
ЭКВАТОРИАЛЬНЫЕ ВЛАЖНЫЕ ЛЕСА
Это природная (географическая) зона, тянущаяся вдоль экватора с некоторым смещением к югу от 8° с. ш. до 11° ю. ш. Климат жаркий и влажный. Круглый год средние температуры воздуха составляют 24-28 С. Времена года не выражены. Выпадает не менее 1500 мм атмосферных осадков, так как здесь область пониженного давления (см. Атмосферное давление) , а на побережье количество атмосферных осадков увеличивается до 10000 мм. Осадки выпадают равномерно в течение всего года.
Такие климатические условия данной зоны развитию пышной вечнозеленой растительности со сложным ярусным строением леса. Деревья здесь мало ветвятся. Они имеют дисковидные корни, крупные кожистые листья, стволы деревьев поднимаются как колонны и только наверху раскидывают свою густую крону. Блестящая, как бы лакированная поверхность листьев их от чрезмерного испарения и ожогов палящего солнца, от ударов дождевых струй при сильных ливнях. У растений нижнего яруса листья, наоборот, тонкие и нежные.
Экваториальные леса Южной Америки называются сельвой (порт. — лес) . Эта зона здесь занимает гораздо большие площади, чем в Африке. Сельва влажнее, чем африканские экваториальные леса, богаче видами растений и животных.
Верхний ярус экваториальных лесов образуют фикусы, пальмы (200 видов) . В Южной Америке в верхнем ярусе произрастает сейба, достигающая высоты 80 м. В нижних ярусах растут бананы, древовидные папоротники. Крупные растения обвиты лианами. На деревьях много цветущих орхидей. Среди растений экваториального леса встречаются и эпифиты (растения, живущие на других растениях, но не паразитирующие на них, а использующие их как место обитания, например мхи, лишайники, папоротники) . Порой цветки образуются прямо на стволах деревьев (например, дерево какао) .
Почвы под пологом леса красно-желтые, ферролитные (содержащие алюминий и железо) .
Животный мир экваториальных лесов богат и разнообразен. Многие животные обитают на деревьях. Многочисленны обезьяны — мартышки, шимпанзе. Разнообразны птицы, насекомые, термиты. К наземным обитателям относят мелких копытных (африканский оленек и др. ) . В экваториальных лесах Африки живет родственник жирафа — окапи, обитающий только в Африке. Наиболее известным хищником сельвы Южной Америки является ягуар. Постоянно влажные условия позволили лягушкам и ящерицам распространиться на деревьях в экваториальных лесах. Среди птиц встречаются колибри, имеющие небольшие размеры и яркую окраску, попугаи, туканы. Разнообразны насекомые, многие из которых ведут паразитический образ жизни.
Экваториальный лес — родина многих ценных растений, например масличной пальмы, из плодов которой получают пальмовое масло. Древесина многих деревьев идет на изготовление мебели и в большом количестве экспортируется. К ним можно отнести эбеновое дерево, древесина которого имеет черный или темно-зеленый цвет. Многие растения экваториальных лесов дают не только ценную древесину, но и плоды, сок, кору для использования в технике и медицине.
Элементы экваториальных лесов проникают в тропики по побережью Центральной Америки, на Мадагаскар.
Основная доля экваториальных лесов располагается в Африке и в Южной Америке, однако они встречаются и в Евразии, преимущественно на островах. В результате значительной вырубки площади под ними резко сокращаются.