От ЦЕЙ чоловік, який жив понад 2300 років тому, залишив глибокий слід в історії науки і філософії. З плином часу інтерес до його праць не згасав, їх постійно перекладали і ретельно вивчали. За словами історика Джеймса Мак-Лаклана, «світоглядні погляди Арістотеля панували в Європі майже 2000 років». Деякі з них залишили свій відбиток у доктринах католицизму, протестантизму, а також ісламу.
Людина широкого кругозору
Арістотель писав про мистецтво, астрономію, біологію, етику, мову, закон, логіку, магнетизм, метафізику, рух тіл, задоволення, поезію, політику, психологію, риторику і про душу, яку вважав смертною. Все ж своєю славою Арістотель найбільше завдячує працям з біології і логіки.
Давньогрецькі вчені пояснювали навколишній світ на основі власних припущень і логіки. Вони вважали, що ретельні роздуми над очевидними, на їхню думку, істинами приведуть їх до правильних висновків.
Завдяки такому підходу тогочасним вченим вдалося зробити ряд розумних висновків, зокрема про те, що у Всесвіті панує вражаючий порядок. Однак основною проблемою було те, що вчені спиралися лише на власне бачення, і саме це звело багатьох мислителів, у тому числі Арістотеля, з правильного шляху. Для прикладу, вони твердили, що планети і зорі рухаються навколо Землі. На той час це було самоочевидною істиною. «Здавалося, і здоровий глузд, і досвід підтверджували уявлення греків, що Земля є центром Всесвіту»,— каже історик Чарлз Фрімен у своїй книжці про вплив грецької філософії («The Closing of the Western Mind»).
Такий помилковий погляд не ніс би у собі великої загрози, якби залишався суто науковим. Але склалося інакше.
У лоні католицизму
У середньовічній християнській Європі деякі вчення Арістотеля стали загальноприйнятими істинами, які не піддавались сумніву. Богослови римо-католицької церкви, серед яких найбільше відзначився Фома Аквінський (бл. 1224—1274), вводили ідеї Арістотеля у свої вчення. Як наслідок, уявлення Арістотеля про те, що Земля є центром Всесвіту, переросло у католицьку догму. Цей погляд перейняли також протестантські лідери Кальвін і Лютер, твердячи, що він біблійний. (Дивіться супровідну інформацію «Вони вичитали в Біблії те, чого там немає».)
Деякі вчення Арістотеля стали загальноприйнятими істинами
«У деяких аспектах [вчення Арістотеля] і католицизму, по суті, стало неможливо розрізнити»,— пише Чарлз Фрімен. Тому й кажуть, ніби Фома Аквінський «охрестив» Арістотеля. Але насправді це «Аквінський став наверненим на арістотелізм»,— додає Фріман. Те саме до певної міри стосується також церкви. Ось чому італійський астроном і математик Галілео Галілей, який наважився доводити на основі власних що Земля обертається навколо Сонця, постав перед інквізицією та був змушений зректися своїх поглядів *. Як не парадоксально, сам Арістотель визнавав, що наукові знання здобуваються поступово і їх доцільно переглядати. Прикро, але цього погляду церква чомусь не перейняла.
ДЕЯКІ ФАКТИ
Арістотеля переповнювала жага до знань і проймала «глибока пошана до величі і значимості Всесвіту» (з книжки «Арістотель. Короткий вступ», англ.).
Природа, вважав Арістотель, має постійне «Першоджерело руху», яке є добрим та існує за межами Всесвіту.
До заслуг Арістотеля належить заснування двох наук — біології та логіки.
Арістотель був учителем македонського хлопця, який згодом став Александром Македонським, засновникомет:
От ЦЕЙ чоловік, який жив понад 2300 років тому, залишив глибокий слід в історії науки і філософії. З плином часу інтерес до його праць не згасав, їх постійно перекладали і ретельно вивчали. За словами історика Джеймса Мак-Лаклана, «світоглядні погляди Арістотеля панували в Європі майже 2000 років». Деякі з них залишили свій відбиток у доктринах католицизму, протестантизму, а також ісламу.
Людина широкого кругозору
Арістотель писав про мистецтво, астрономію, біологію, етику, мову, закон, логіку, магнетизм, метафізику, рух тіл, задоволення, поезію, політику, психологію, риторику і про душу, яку вважав смертною. Все ж своєю славою Арістотель найбільше завдячує працям з біології і логіки.
Давньогрецькі вчені пояснювали навколишній світ на основі власних припущень і логіки. Вони вважали, що ретельні роздуми над очевидними, на їхню думку, істинами приведуть їх до правильних висновків.
Завдяки такому підходу тогочасним вченим вдалося зробити ряд розумних висновків, зокрема про те, що у Всесвіті панує вражаючий порядок. Однак основною проблемою було те, що вчені спиралися лише на власне бачення, і саме це звело багатьох мислителів, у тому числі Арістотеля, з правильного шляху. Для прикладу, вони твердили, що планети і зорі рухаються навколо Землі. На той час це було самоочевидною істиною. «Здавалося, і здоровий глузд, і досвід підтверджували уявлення греків, що Земля є центром Всесвіту»,— каже історик Чарлз Фрімен у своїй книжці про вплив грецької філософії («The Closing of the Western Mind»).
Такий помилковий погляд не ніс би у собі великої загрози, якби залишався суто науковим. Але склалося інакше.
У лоні католицизму
У середньовічній християнській Європі деякі вчення Арістотеля стали загальноприйнятими істинами, які не піддавались сумніву. Богослови римо-католицької церкви, серед яких найбільше відзначився Фома Аквінський (бл. 1224—1274), вводили ідеї Арістотеля у свої вчення. Як наслідок, уявлення Арістотеля про те, що Земля є центром Всесвіту, переросло у католицьку догму. Цей погляд перейняли також протестантські лідери Кальвін і Лютер, твердячи, що він біблійний. (Дивіться супровідну інформацію «Вони вичитали в Біблії те, чого там немає».)
Деякі вчення Арістотеля стали загальноприйнятими істинами
«У деяких аспектах [вчення Арістотеля] і католицизму, по суті, стало неможливо розрізнити»,— пише Чарлз Фрімен. Тому й кажуть, ніби Фома Аквінський «охрестив» Арістотеля. Але насправді це «Аквінський став наверненим на арістотелізм»,— додає Фріман. Те саме до певної міри стосується також церкви. Ось чому італійський астроном і математик Галілео Галілей, який наважився доводити на основі власних що Земля обертається навколо Сонця, постав перед інквізицією та був змушений зректися своїх поглядів *. Як не парадоксально, сам Арістотель визнавав, що наукові знання здобуваються поступово і їх доцільно переглядати. Прикро, але цього погляду церква чомусь не перейняла.
ДЕЯКІ ФАКТИ
Арістотеля переповнювала жага до знань і проймала «глибока пошана до величі і значимості Всесвіту» (з книжки «Арістотель. Короткий вступ», англ.).
Природа, вважав Арістотель, має постійне «Першоджерело руху», яке є добрим та існує за межами Всесвіту.
До заслуг Арістотеля належить заснування двох наук — біології та логіки.
Арістотель був учителем македонського хлопця, який згодом став Александром Македонським, засновникомет: