«неувядаемая привлекательность книг ж. верна — прежде всего в образах его героев, благородные черты которых неотразимо врезываются в нашу память. все это — люди активные, волевые; любая загадка, с которой им приходится встречаться, должна быть разгадана» , — писал г. ленобль в одной из статей, посвященных творчеству верна. главным героем романа «пятнадцатилетний капитан» стал юнга с китобойной шхуны «пилигрим» дик сэнд. этот пятнадцатилетний подросток «был невысок и не обещал стать в дальнейшем выше среднего роста» -, темноволосый, с выразительными темно-синими глазами. проявляя настоящее мужество и находчивость, никогда не теряя самообладания, он всегда оказывается в центре внимания автора. этот храбрый, талантливый юноша взял на себя командование кораблем, когда капитан с командой погибли, охотясь на кита в южкой части тихого океана. ум, мужество, благородство этого юноши, процесс его и морального взросления изображены автором в романе. все события разворачиваются вокруг привлекательного образа дика сэнда. но рядом с ним живут и действуют и другие герои, каждый из которых тоже обладает яркой индивидуальностью. миссис уэлдон — «храбрая женщина, и море ее не пугало» ; ей было около тридцати лет, она отличалась крепким здоровьем, проявляла завидную силу духа и отважно вела себя в любых испытаниях. чудаковатый кузен венедикт, без которого роман, наверное, утратил бы часть своей привлекательности, «…скорее сухопарый, чем худой, не то чтобы высокий, но какой-то длинный, с огромной взлохмаченной головой, с золотыми очками на носу… » чем-то напоминает ученого- паганеля из другого романа ж. берна «дети капитана гранта» . на фоне других героев особенно выделяется «великолепный негр, черный как ночь» геркулес. врост его превышал шесть футов, и он был… силен» . геркулес спас миссис уэлдон, джека и самого дика сэнда от верной гибели. ему в романе отведена особая роль. он как бы «подыгрывает» дикуи одновременно ведет антирабовладельческую «партию» .
руйнівна сила. її ми можемо спостерігати, коли бачимо стихійни лиха. наприклад, повінь, коли вода підіймається та затоплює все навкруги. коли розливається вода, людям потрібно спасати своє життя. шторми на морі затоплюють кораблі. дощі заливають усе живе. все це призводить до того, що все навкруги руйнується. це завдає шкоди не тільки людям, але й тваринам та рослинам.
розглянемо воду, як рятівник.
одразу згадується пожежа. саме при цьому стихійному лихові вода виступає у ролі рятівника. вона є врятувати майно, природу та життя живих істот.
без води людина довго не проживе. в спеку хочеться пити. є тварини, які не можуть жити без води, наприклад, риби, жаби, черепахи.
щоб очистити тіло, потрібна вода. щоб помити підлогу чи посуд, потрібна вода. в таких випадках вода є рятівною.
розглянемо воду зі сторони руйнівної та рятівної.
руйнівна сила. її ми можемо спостерігати, коли бачимо стихійни лиха. наприклад, повінь, коли вода підіймається та затоплює все навкруги. коли розливається вода, людям потрібно спасати своє життя. шторми на морі затоплюють кораблі. дощі заливають усе живе. все це призводить до того, що все навкруги руйнується. це завдає шкоди не тільки людям, але й тваринам та рослинам.
розглянемо воду, як рятівник.
одразу згадується пожежа. саме при цьому стихійному лихові вода виступає у ролі рятівника. вона є врятувати майно, природу та життя живих істот.
без води людина довго не проживе. в спеку хочеться пити. є тварини, які не можуть жити без води, наприклад, риби, жаби, черепахи.
щоб очистити тіло, потрібна вода. щоб помити підлогу чи посуд, потрібна вода. в таких випадках вода є рятівною.
тому воду треба розглядати з різних сторін.