Порівняно великим (довжина тіла до 2,5 м, маса до 270 кг) мешканцем тундри є вівцебик. Не так давно (кілька сотень років тому) він був поширений також в тундрах Європи та Азії, але заради м'яса, вовни і шкур його знищили. Цьому сприяло те, що вівцебики тисячі років жили в безлюдних районах і у них не виробилася звичка уникати людини. Навіть у ХХ ст. вівцебики підпускали людей до себе впритул, а тому їх вбивали списами й просто киями. Вівцебик так само, як північний олень, добре пристосований до життя в тундрі. Тіло його покриває густа і довга шерсть, а сам по собі він кремезний — шия коротка і товста, кінцівки короткі. Харчується травою, лишайниками і мохами, які він може дістати з-під снігу. В останні роки вівцебика взяли під охорону і робляться спроби його реакліматизації.
Порівняно великим (довжина тіла до 2,5 м, маса до 270 кг) мешканцем тундри є вівцебик. Не так давно (кілька сотень років тому) він був поширений також в тундрах Європи та Азії, але заради м'яса, вовни і шкур його знищили. Цьому сприяло те, що вівцебики тисячі років жили в безлюдних районах і у них не виробилася звичка уникати людини. Навіть у ХХ ст. вівцебики підпускали людей до себе впритул, а тому їх вбивали списами й просто киями. Вівцебик так само, як північний олень, добре пристосований до життя в тундрі. Тіло його покриває густа і довга шерсть, а сам по собі він кремезний — шия коротка і товста, кінцівки короткі. Харчується травою, лишайниками і мохами, які він може дістати з-під снігу. В останні роки вівцебика взяли під охорону і робляться спроби його реакліматизації.