Запитання 1
Знайдіть неправильне твердження
варіанти відповідей
На особисті потреби людина використовує набагато менше води, ніж для промисловості та зрошення полів.
Зелені рослини дають людині кисень для дихання.
Людина є царем природи і може втручатися у будь-які природні процеси.
Людина живе і існує за законами природи.
Запитання 2
Вкажіть наслідки вирубування лісів людиною.
варіанти відповідей
Зменшення кисню у повітрі.
Порушення водного режиму річок та підземних вод .
Кислотні дощі.
Підвищення температури на Землі.
Запитання 3
Вкажіть наслідки підвищення середньої температури на Землі.
варіанти відповідей
Збільшення чисельності тварин та рослин.
Танення льодовиків.
Затоплення прибережних територій.
Збільшення кількості пустель.
Запитання 4
Причиною утворення кислотних дощів є
варіанти відповідей
Викиди шкідливих газів в повітря заводами та автомобілями.
Вирубування лісів.
Осушення боліт.
Підвищення температури на Землі.
Запитання 5
Підвищення температури на Землі виникає внаслідок
варіанти відповідей
осушення боліт
будівництва доріг, міст і сіл
видобування корисних копалин
вирубування лісів
Запитання 6
Будівництво сонячних та вітрових електростанцій сприятиме
варіанти відповідей
зменшенню використпння електроенергії людиною.
збільшенню використання електроенергії людиною.
зменшенню шкідливих викидів у повітря.
зменшенню парникового ефекту.
Запитання 7
Яких заходів може вжити пересічна людина, у тому числі і школяр, для збереження довкілля?
варіанти відповідей
Не розкидати сміття.
Здавати макулатуру для збереження лісу.
Зменшити використання пластикових пляшок та поліетиленових пакетів.
Вдосконалювати закони щодо охорони природи.
Садити дерева.
Штрафувати підприємства за забруднення довкілля
всемирный фонд дикой природы (. world wildlife fund, сокр. wwf; в настоящее время официально называется всемирный фонд природы(. world wide fund for nature), только в сша и канаде сохранено старое название) — международная общественная организация, работающая в сферах, касающихся сохранения, исследования и восстановления окружающей среды. это крупнейшая в мире независимая природоохранная организация с более чем 5 миллионами сторонников во всём мире, работающая в более чем 100 странах, поддерживающая около 1300природоохранных проектов во всём мире.
миссия всемирного фонда дикой природы заключается в предотвращении нарастающей деградации естественной среды планеты и достижении гармонии человека и природы. главная цель — сохранение биологического разнообразия земли
адрес секретариата: av. du mont-blanc 1196 gland, switzerland.
«фонд охраны природы»[править | править вики-текст]непосредственным предшественником «всемирного фонда дикой природы» был «фонд охраны природы» (. the conservation foundation), созданный в нью-йорке в 1947 году генри фэйрфильдом осборном (. henry fairfield osborn). «фонд охраны природы» был создан в поддержку капиталистически-ориентированных экологических практик. в состав консультативного совета этого фонда вошло несколько ведущих учёных, в том числе чарлз элтон, г. эвелин хатчинсон (g evelyn hutchinson), альдо леопольд, карл зауэр и пол сирс (. paul sears)[4]. при поддержке «фонда охраны природы» осуществлялась большая часть научной работы, процитированной в книге рэйчел карсон «безмолвная весна» — в том числе исследования джона л. джорджа (john l. george), роджера хейла (roger hale), роберта рудда (robert rudd) и джорджа м. вудвелла (. george m. woodwell).
в 1963 году «фонд охраны природы» провёл конференцию и опубликовал основной доклад ноэля эйхорна (noel eichhorn) с об антропогенных причинах потепления. этот доклад основывался на результатах исследований вице-президента фонда франка фрейзера дарлинга (. frank fraser darling), а также эдварда смита дивея (. edward smith deevey), эрика эриксона (erik eriksson), чарльза дэвида килинга, гильберта пласса (. gilbert plass), лионала валфорда (lionel walford) и уильяма а. гарнетта (. william a. garnett)
Каменный уголь образуется из продуктов разложения органических остатков высших растений, претерпевших изменения (метаморфизм) в условиях давления окружающих пород земной коры и сравнительно высокой температуры. С возрастанием степени метаморфизма в горючей массе каменного угля последовательно увеличивается содержание углерода, и одновременно уменьшается количество кислорода, водорода, летучих веществ; изменяются также теплота сгорания спекаться и др. свойства. Образование каменного угля характерно для всех геологических систем, начиная от силура и девона, однако основная масса каменного угля сосредоточена в отложениях каменноугольной, пермской и юрской систем.
Каменный уголь залегает в виде пластов различной мощности (от долей м до нескольких десятков и более м) . Глубина залегания углей различна — от поверхностного до 2000-2500 м и глубже. Наибольшие запасы (более 90%) сосредоточены в Северном полушарии, к северу от 30 ° северной широты. Наиболее богата каменным углем Азия (54% от мировых запасов) , Северная Америка (28%), Европа (9%). Из отдельных стран выделяются Россия, Украина, США и Китай (80% мировых запасов) . Крупнейшими угольными бассейнами мира являются Тунгусский (Россия, 2300 млрд тонн) , Ленский (Россия, 1600 млрд тонн) , Кузнецкий (Россия, 637 млрд тонн) , Рурский (ФРГ, 287 млрд тонн) .
Существует 2 основных добычи каменного угля: открытый (карьерный) и закрытый (шахтный) . Используется в коксохимическом производстве, как энергетическое топливо, а также для полукоксования, газификации, получения жидкого топлива, смазочных масел, пластмасс и т. п.