1. В дежурную часть 5 отдела полиции РУ МВД РФ по Н-скому району г. Н-ска поступило сообщение об избиении Краснова группой неизвестных в кафе «Роза ветров». В ходе проверки поступившего сообщения было установлено, что трое неизвестных молодых людей в помещении кафе «Роза ветров» из хулиганских побуждений нанесли Краснову удары ногами и руками по различным частям тела, причинив телесные повреждения в виде перелома носа, нижней челюсти и многочисленных гематом тела. Вопрос: Укажите, какой орган предварительного расследования обязан расследовать данное преступление.
2. Матрос российского морского круизного судна «Виктория», находящегося на стоянке в порту г. Н-ска, Крабов, находясь в состоянии сильного алкогольного опьянения, на почве личных неприязненных отношений со старшим капитана Якоревым нанес последнему несколько ударов ножом в область грудной клетки, причинив Якореву тяжкий вред здоровья.
Капитан судна Лоцманов возбудил по данному факту уголовное дело по признакам преступления, предусмотренного ч. 1 ст. 111 УК РФ (умышленное причинение тяжкого вреда здоровью) и приступил к производству предварительного расследования.
Вопросы: Является ли капитан морского судна органом предварительного расследования, если является, то каким органом? Какая форма предварительного расследования должна быть реализована в данном случае? Законны ли действия капитана?
Нужно решить со ссылками на НПА сегодня до 6 вечера

Уголовный кодекс РФ насчитывает 13 видов наказания, которые подразделяется на две группы: основные (применяемые самостоятельно) и дополнительные (применяемые только в сочетании с основными), а также и меры, применяемые в качестве как основных, так и дополнительных.
Обязательные работы, исправительные работы, ограничение по военной службе, ограничение свободы, арест, содержание в дисциплинарной воинской части, лишение свободы на определенный срок, пожизненное лишение свободы, смертная казнь применяются только в качестве основных видов наказаний.

Юридичний механізм захисту прав людини – це можливості здійснення громадянами певних вчинків щодо захисту власних прав і свобод . Конституція України передбачає можливості здійснення громадянами дій, спрямованих на захист їх прав і свобод, як: - захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань; - об’єднуватися в політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод; - проводити збори, мітинги, походи і демонстрації; - направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення до органів державної влади; - захищати в суді свої права і свободи; - звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; - звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних установ або органів. Конституція України досить чітко визначає систему органів та посадових осіб різних рівнів, які повинні захищати права і свободи людини і громадянина. Це: Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, місцеві державні адміністрації, підсистема судів загальної юрисдикції та спеціалізованих судів, Конституційний Суд України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокуратура, адвокатура, інші правоохоронні органи України. Верховна Рада України здійснює захист прав і свобод через законодавчу діяльність шляхом визначення виключно в законах України прав і свобод людини і громадянина, гарантій цих прав і свобод, основних обов'язків громадян; громадянства, правосуб'єктності громадян, статусу іноземців і осіб без громадянства; прав корінних народів і національних меншин; основ соціального захисту; визначення правового режиму власності, правових засад і гарантій підприємництва, правил конкуренції та норм антимонопольного регулювання (пп. 1-3, 6-8 ч. 1 ст. 92 Конституції).