29 сентября 2015 года Кузьмин приобрел травматический пистолет у своего знакомого Волкова. 15 октября 2015 года он обратился в Отдел Росгвардии с целью регистрации приобретенного им пистолета. Инспектор ЛРР Новикова изъяла у Кузьмина пистолет, пояснив, что он не специальной подготовки по знанию правил пользования оружием, поэтому не имеет права пользоваться данным специальным средством самообороны. Приобретенное им оружие подлежит изъятию в собственность государства. По словам Новиковой, специальные средства самообороны вправе приобретать только граждане, получившие лицензию на осуществление частной детективной и охранной деятельности. Правомерны ли утверждения инспектора ЛРР? Какие меры необходимо принять в отношении Волкова и Кузьмина?
Объяснение:
1) Поняття умисне вбивство визначене в ст. 115 КК України, вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. Вбивство – це передбачене кримінальним законо винне суспільно небезпечне діяння, яке посягає на життя іншої людини і спричиняє її смерть.
2)Умисне вбивство двох або більше осіб передбачає, що позбавлення їх життя охоплювалося єдиним умислом винного. Для такої кваліфікації не має значення, яким мотивом керувався винний і чи був він однаковим при позбавленні життя кожного з потерпілих. Якщо ці мотиви передбачені як кваліфікуючі ознаки, дії винного додатково кваліфікуються і за відповідними пунктами ч. 2 ст. 115 КК України. Наявність розриву в часі при реалізації єдиного умислу на вбивство двох або більше осіб значення для кваліфікації злочину за п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України не має.
3)Умисне вбивство малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності має місце тоді, коли винний умисно позбавляє життя особу, якій не виповнилося 14 років (ця кваліфікуюча ознака наявна тоді, коли винний достовірно знав, що потерпілий є малолітнім, або припускав це, або за обставинами справи повинен був і міг це усвідомлювати), або жінку, яка завідомо для винного справді перебувала у стані вагітності.
см Закон РФ от 07.02.1992 N 2300-1 "О защите прав потребителей", статья 21 замена товара ненадлежащего качества.
Гласит: "В случае обнаружения потребителем недостатков товара и предъявления требования о его замене продавец (изготовитель, уполномоченная организация или уполномоченный индивидуальный предприниматель, импортер) обязан заменить такой товар в течение семи дней со дня предъявления указанного требования потребителем, а при необходимости дополнительной проверки качества такого товара продавцом (изготовителем, уполномоченной организацией или уполномоченным индивидуальным предпринимателем, импортером) - в течение двадцати дней со дня предъявления указанного требования. Если у продавца (изготовителя, уполномоченной организации или уполномоченного индивидуального предпринимателя, импортера) в момент предъявления требования отсутствует необходимый для замены товар, замена должна быть проведена в течение месяца со дня предъявления такого требования. "
Читаем: "Товар ненадлежащего качества должен быть заменен на новый товар, то есть на товар, не бывший в употреблении."
=> Действия продавца незаконны.