Я думаю, що для тих людей що чинять злочин характерні певні психологічні травми, отримані в дитинстві. Як говорив Віталій Хведчук:
"– Насправді, будь-яка людина потенційно здатна на злочин. Навіть психічно здорова, яка у незручній для себе ситуації також буде намагатися знайти вихід. І обраний шлях не завжди буде законний. Все залежить від тих обставин, в які потрапляє людина. Інша справа — навмисно чи ненавмисно вона скоїла злочин. Наприклад, людина, яка опинилась за ґратами, бо не змогла впоратись із керуванням автомобіля, не мала умислу обірвати життя іншої людини, проте все одно скоїла злочин — через халатність або неуважність, або ще з якихось причин… Інший випадок — коли вбивство є спланованим".У 60-х роках проводили експеримент. У металевій клітці, до якої було під’єднано електричний струм, зачинили двох тварин. У однієї був прилад, який дозволяв відключити струм. У іншої його не було. Коли пускали електричний струм, та тварина, яка мала змогу його відключити, робила це, інша ж просто терпіла біль.
Потім умови експерименту змінили: дверцята клітки залишили відчиненими і знову дали струм. Тварина, яка шукала вихід із ситуації, просто вискочила з клітки. А та, яка змирилася зі своєю долею — лягла і скавучала, навіть у той час, коли вихід, здавалося, був поруч. Так і з людьми: злочинці обирають собі таких жертв, щоб можна було на них психологічно впливати, морально принижувати, щоб вони не мали сил чинити взагалі будь-який опір – ані фізичний, ані психологічний. Причини можуть бути найрізноманітнішими, наприклад:дегуманізація людських законів в результаті НТР;
урбанізація — ріст великих міст;
індустріалізація;
конкуренція;
бідність і велика розкіш населення;
фрустрація — емоційне незадоволення потреб і інтересів багатьох людей;
страх перед новими хворобами;
нудьга і незайнятість;
алкоголізм;
етнічно-психологічна несумісність;
почуття неповноцінності в результаті багатьох факторів.
В данном случае речь, по всей видимости, идет о переработке материала (дерева), предоставленного администрацией диспансера (ибо откуда иначе им там взяться?), пациентами. В силу статьи пункта 1 220 ГК РФ переработка является основанием для приобретения права собственности на приобретенную вещь. Неизвестно, какова была первоначальная стоимость материалов, предоставленных им, и конечная стоимость произведенной ими продукции, а потому для простоты будем считать, что данный случай подпадает под абзац 1 пункта 1 статьи 220, в соответствии с которым право собственности на новую движимую вещь, изготовленную лицом путем переработки не принадлежащих ему материалов, приобретается собственником материалов. В данном случае собственником материалов являлся, по всей видимости, диспансер (если, конечно, это не рассматривать как договор дарения, но этот вариант для простоты опустим). В силу пункта 2 статьи 220 ГК РФ собственник материалов, приобретший право собственности на изготовленную из них вещь, обязан возместить стоимость переработки осуществившему ее лицу.
Из всего вышесказанного (ну и того, что написано ниже, ибо сначала написал постскриптум, а перекомпонововать в этом не самом удобном редакторе - это дело неблагодарное) можно заключить, что: 1. Заработная плата взыскана не будет, так как трудовых отношений не возникло; 2. Имеется возможность взыскать денежные средства, составляющие стоимость переработки указанных материалов.
P.S. Положения статьей 16 и 37 Закона РФ "О психиатрической и правах граждан при ее оказании", так как: 1. Не было создано лечебно-производственного предприятия для трудовой терапии; 2. Отношения, возникшие между администрацией диспансера и проходящими в нем лечения гражданами, не имеют признаков трудовых (не было соглашения между пациентами и администрацией о выполнении первыми трудовой функции за плату, не происходило осуществления работы в интересах, под управлением и контролем работодателя, не имело место подчинения правилам внутреннего трудового распорядка - все эти признаки содержатся в части 1 статьи 15 ТК РФ) ;
Я думаю, що для тих людей що чинять злочин характерні певні психологічні травми, отримані в дитинстві. Як говорив Віталій Хведчук:
"– Насправді, будь-яка людина потенційно здатна на злочин. Навіть психічно здорова, яка у незручній для себе ситуації також буде намагатися знайти вихід. І обраний шлях не завжди буде законний. Все залежить від тих обставин, в які потрапляє людина. Інша справа — навмисно чи ненавмисно вона скоїла злочин. Наприклад, людина, яка опинилась за ґратами, бо не змогла впоратись із керуванням автомобіля, не мала умислу обірвати життя іншої людини, проте все одно скоїла злочин — через халатність або неуважність, або ще з якихось причин… Інший випадок — коли вбивство є спланованим".У 60-х роках проводили експеримент. У металевій клітці, до якої було під’єднано електричний струм, зачинили двох тварин. У однієї був прилад, який дозволяв відключити струм. У іншої його не було. Коли пускали електричний струм, та тварина, яка мала змогу його відключити, робила це, інша ж просто терпіла біль.
Потім умови експерименту змінили: дверцята клітки залишили відчиненими і знову дали струм. Тварина, яка шукала вихід із ситуації, просто вискочила з клітки. А та, яка змирилася зі своєю долею — лягла і скавучала, навіть у той час, коли вихід, здавалося, був поруч. Так і з людьми: злочинці обирають собі таких жертв, щоб можна було на них психологічно впливати, морально принижувати, щоб вони не мали сил чинити взагалі будь-який опір – ані фізичний, ані психологічний. Причини можуть бути найрізноманітнішими, наприклад:дегуманізація людських законів в результаті НТР;
урбанізація — ріст великих міст;
індустріалізація;
конкуренція;
бідність і велика розкіш населення;
фрустрація — емоційне незадоволення потреб і інтересів багатьох людей;
страх перед новими хворобами;
нудьга і незайнятість;
алкоголізм;
етнічно-психологічна несумісність;
почуття неповноцінності в результаті багатьох факторів.
В силу статьи пункта 1 220 ГК РФ переработка является основанием для приобретения права собственности на приобретенную вещь. Неизвестно, какова была первоначальная стоимость материалов, предоставленных им, и конечная стоимость произведенной ими продукции, а потому для простоты будем считать, что данный случай подпадает под абзац 1 пункта 1 статьи 220, в соответствии с которым право собственности на новую движимую вещь, изготовленную лицом путем переработки не принадлежащих ему материалов, приобретается собственником материалов.
В данном случае собственником материалов являлся, по всей видимости, диспансер (если, конечно, это не рассматривать как договор дарения, но этот вариант для простоты опустим).
В силу пункта 2 статьи 220 ГК РФ собственник материалов, приобретший право собственности на изготовленную из них вещь, обязан возместить стоимость переработки осуществившему ее лицу.
Из всего вышесказанного (ну и того, что написано ниже, ибо сначала написал постскриптум, а перекомпонововать в этом не самом удобном редакторе - это дело неблагодарное) можно заключить, что:
1. Заработная плата взыскана не будет, так как трудовых отношений не возникло;
2. Имеется возможность взыскать денежные средства, составляющие стоимость переработки указанных материалов.
P.S. Положения статьей 16 и 37 Закона РФ "О психиатрической и правах граждан при ее оказании", так как:
1. Не было создано лечебно-производственного предприятия для трудовой терапии;
2. Отношения, возникшие между администрацией диспансера и проходящими в нем лечения гражданами, не имеют признаков трудовых (не было соглашения между пациентами и администрацией о выполнении первыми трудовой функции за плату, не происходило осуществления работы в интересах, под управлением и контролем работодателя, не имело место подчинения правилам внутреннего трудового распорядка - все эти признаки содержатся в части 1 статьи 15 ТК РФ) ;