Соціальні норми поділяються на звичаї, моральні, корпоративні та правові норми.
Звичаї (традиції, обряди, ритуали) правила, що складаються історично й закріплюються у свідомості людей як найбільш розумні або корисні і передаються від покоління до покоління (наприклад, святкування знаменних дат, дотримання релігійних обрядів, збереження родинних реліквій).
Моральні норми — правила, що складаються відповідно до уявлень людей про добро і зло, справедливість, совість, честь, тобто відповідно до моральних уявлень (наприклад, турбота про людей похилого віку, до молодшим, догляд за хворими). Норми моралі пропонують ідеал поведінки людини, а виконання їх забезпечується силою громадської думки.
Корпоративні норми — правила поведінки, що складаються в організаціях, навчальних закладах, підприємствах і поширюються на їх членів (наприклад, порядок діяльності, права і обов’язки членів організації, розклад уроків, графік чергування у школі). Корпоративні норми можуть бути закріпленні у статусах, положеннях, рішеннях організацій.
Правові норми — правила поведінки, що встановлюються і охороняються державою та мають загальнообов’язкову силу для всіх, на кого поширюється влада конкретної держави (наприклад, обов’язок батьків утримувати своїх дітей до їх повноліття, заборона проникати до житла особи без рішення суду). Норми права передбачають відповідальність перед державою у разі їх порушення.
В силу пункта 1 статьи 12 СК РФ для заключения брака необходимы взаимное добровольное согласие мужчины и женщины. В силу пункта 1 статьи 27 СК РФ брак признается недействительным при нарушении условий, установленных, в частности, пунктом 1 статьи 12 СК РФ, а также в случае заключения фиктивного брака, то есть если супруги или один из них зарегистрировали брак без намерения создать семью.
Добровольность вступления в брак является необходимым требованием к браку. Савельев не отдавал отчета в своих действиях и не мог руководить ими, из чего можно сделать вывод, что вступление в брак не могло явиться его собственным решением, принятым им самостоятельно исходя из собственных потребностей и интересов, то есть фактически не является добровольным.
Целью брака является создание семьи, отсутствие этой цели по общему правилу влечет за собой его недействительность. Разница в возрасте между Савельевым и Борисовой составляет 38 лет, что с учетом крайне тяжелого состояния Савельева, вызванного хроническим заболеванием, свидетельствует об отсутствии намерения создать семью (прим: хотя этот момент спорен и зависит от ряда обстоятельств, в частности, того, в каких отношениях они находились ранее, однако на общую картину это не повлияет, ибо во всяком случае остается порок воли).
На основании этого можно сделать вывод о том, что требования Тимофеева о признании брака недействительными законны и обоснованы, в связи с чем суд должен удовлетворить заявленные требования.
Соціальні норми поділяються на звичаї, моральні, корпоративні та правові норми.
Звичаї (традиції, обряди, ритуали) правила, що складаються історично й закріплюються у свідомості людей як найбільш розумні або корисні і передаються від покоління до покоління (наприклад, святкування знаменних дат, дотримання релігійних обрядів, збереження родинних реліквій).
Моральні норми — правила, що складаються відповідно до уявлень людей про добро і зло, справедливість, совість, честь, тобто відповідно до моральних уявлень (наприклад, турбота про людей похилого віку, до молодшим, догляд за хворими). Норми моралі пропонують ідеал поведінки людини, а виконання їх забезпечується силою громадської думки.
Корпоративні норми — правила поведінки, що складаються в організаціях, навчальних закладах, підприємствах і поширюються на їх членів (наприклад, порядок діяльності, права і обов’язки членів організації, розклад уроків, графік чергування у школі). Корпоративні норми можуть бути закріпленні у статусах, положеннях, рішеннях організацій.
Правові норми — правила поведінки, що встановлюються і охороняються державою та мають загальнообов’язкову силу для всіх, на кого поширюється влада конкретної держави (наприклад, обов’язок батьків утримувати своїх дітей до їх повноліття, заборона проникати до житла особи без рішення суду). Норми права передбачають відповідальність перед державою у разі їх порушення.
В силу пункта 1 статьи 27 СК РФ брак признается недействительным при нарушении условий, установленных, в частности, пунктом 1 статьи 12 СК РФ, а также в случае заключения фиктивного брака, то есть если супруги или один из них зарегистрировали брак без намерения создать семью.
Добровольность вступления в брак является необходимым требованием к браку.
Савельев не отдавал отчета в своих действиях и не мог руководить ими, из чего можно сделать вывод, что вступление в брак не могло явиться его собственным решением, принятым им самостоятельно исходя из собственных потребностей и интересов, то есть фактически не является добровольным.
Целью брака является создание семьи, отсутствие этой цели по общему правилу влечет за собой его недействительность.
Разница в возрасте между Савельевым и Борисовой составляет 38 лет, что с учетом крайне тяжелого состояния Савельева, вызванного хроническим заболеванием, свидетельствует об отсутствии намерения создать семью (прим: хотя этот момент спорен и зависит от ряда обстоятельств, в частности, того, в каких отношениях они находились ранее, однако на общую картину это не повлияет, ибо во всяком случае остается порок воли).
На основании этого можно сделать вывод о том, что требования Тимофеева о признании брака недействительными законны и обоснованы, в связи с чем суд должен удовлетворить заявленные требования.