1. Самостоятельность решения населением вопросов местного значения (ст. 12 и 130 Конституции).
2. Организационная обособленность местного самоуправления: его органов в системе управления государством и взаимодействие с органами государственной власти в осуществлении общих задач и функций (ст. 12 Конституции).
3. Обеспечение деятельности местного самоуправления необходимыми материально-правовыми ресурсами (ст. 132 Конституции).
4. Многообразие организационных форм осуществления местного самоуправления (ст. 131 Конституции)
5. Гарантия права местного самоуправления на судебную защиту (ст. 133 Конституции).
6. ответственность органов и должностных лиц местного самоуправления перед населением.
7. Соблюдение прав и свобод человека и гражданина.
8. Законность в организации и деятельности местного самоуправления.
9. Гласность деятельности местного самоуправления.
10. Коллегиальность и единоначалие в деятельности местного самоуправления.
11. Использование местных обычаев и традиций в организации и деятельности местного самоуправления.
Юридичний механізм захисту прав людини – це можливості здійснення громадянами певних вчинків щодо захисту власних прав і свобод . Конституція України передбачає можливості здійснення громадянами дій, спрямованих на захист їх прав і свобод, як: - захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань; - об’єднуватися в політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод; - проводити збори, мітинги, походи і демонстрації; - направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення до органів державної влади; - захищати в суді свої права і свободи; - звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; - звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних установ або органів. Конституція України досить чітко визначає систему органів та посадових осіб різних рівнів, які повинні захищати права і свободи людини і громадянина. Це: Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, місцеві державні адміністрації, підсистема судів загальної юрисдикції та спеціалізованих судів, Конституційний Суд України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокуратура, адвокатура, інші правоохоронні органи України. Верховна Рада України здійснює захист прав і свобод через законодавчу діяльність шляхом визначення виключно в законах України прав і свобод людини і громадянина, гарантій цих прав і свобод, основних обов'язків громадян; громадянства, правосуб'єктності громадян, статусу іноземців і осіб без громадянства; прав корінних народів і національних меншин; основ соціального захисту; визначення правового режиму власності, правових засад і гарантій підприємництва, правил конкуренції та норм антимонопольного регулювання (пп. 1-3, 6-8 ч. 1 ст. 92 Конституції).
1. Самостоятельность решения населением вопросов местного значения (ст. 12 и 130 Конституции).
2. Организационная обособленность местного самоуправления: его органов в системе управления государством и взаимодействие с органами государственной власти в осуществлении общих задач и функций (ст. 12 Конституции).
3. Обеспечение деятельности местного самоуправления необходимыми материально-правовыми ресурсами (ст. 132 Конституции).
4. Многообразие организационных форм осуществления местного самоуправления (ст. 131 Конституции)
5. Гарантия права местного самоуправления на судебную защиту (ст. 133 Конституции).
6. ответственность органов и должностных лиц местного самоуправления перед населением.
7. Соблюдение прав и свобод человека и гражданина.
8. Законность в организации и деятельности местного самоуправления.
9. Гласность деятельности местного самоуправления.
10. Коллегиальность и единоначалие в деятельности местного самоуправления.
11. Использование местных обычаев и традиций в организации и деятельности местного самоуправления.