Иванова (участник долевого строительства) и ООО «Монолит» (Застройщик) 13 января 2006 года заключили договор долевого строительства жилого дома, по условиям которого после окончания строительства и сдачи дома в эксплуатации 01.02.2007 года Застройщик обязался передать Ивановой 3-х комнатную квартиру. Свое обязательство Застройщик исполнил с просрочкой на 6 месяцев. В августе 2011 года Иванова обратилась в суд с иском о взыскании неустойки (пени), предусмотренной ст.28 Закона РФ «О защите прав потребителей» за период с 01.02.2007 года по 01.08.2011 года, мотивируя это тем, что квартира ей по акту не передана до настоящего времени. Кроме того, она просила компенсировать ей моральный вред, причиненный нарушением ее имущественных прав по договору.ООО «Монолит» иск не признало, ссылаясь на то, что Иванова отказывается принять квартиру по акту, требуя устранить несуществующие недостатки и, кроме того, она пропустила срок исковой давности. В отношении морального вреда ответчик указал, что за нарушение договора моральный вред взысканию не подлежит, Иванова не доказала, что она претерпевала какой-либо моральный вред.1. Решите спор. Подлежит ли требование Ивановой удовлетворению?2. Пропущен или не пропущен ею срок исковой давности?3. В чем особенности исчисления срока исковой давности по пени, установленной законом при просрочке исполнения Застройщиком обязательства?4. Как решается вопрос в ГК РФ о применении исковой давности к требованию о причинении морального вреда? *
Відповідь:
Як відомо, двопалатним парламентом або ще як його називають бікамералізмом є така структура даного органу, при якій він складається з двох палат (нижня та верхня). Ще в перші роки незалежності проблема запровадження в Україні даної ідеї бікамералізму неодноразово обговорювалася, але так і не знайшла свого місця. Такі спроби створення двопалатного парламенту проявлялися у низці законопроектів. Згідно з одним з них, майбутній парламент мав бути двопалатним і складатися із Сенату і Палати представників.
Попри всі спроби в країні так і не була проведена повноцінна дискусія щодо доцільності реформування парламенту в даному напрямку, тим паче не досягнуто консенсусу ані на рівні еліт, ані на рівні регіонів.
Так, за словами За словами Москалюка, сучасна концепція двоплатного парламенту передбачає існування нижньої палати, яка складається з депутатів, що представляють інтереси всієї держави, та верхньої палати, до якої входять депутати від певної адміністративно-територіальної одиниці. При цьому для ухвалення законопроекту необхідна згода як верхньої, так і нижньої палати.
На мою думку, наразі ми маємо і без такого запровадження занадто багато проблем та зіткнень політичних думок депутатів, у зв'язку з чим складно прийняти відповідне рішення. Якщо ж парламент буде двопалатним - то вирішення питань лише ускладнеться, так як треба буде згода і верхньої, і нижньої палат.
Дійсно, у розвинених країнах дана тенденція давно практикується. Але й країни ці суттєво відрізняються від України. Наприклад, та ж Німеччина.
На думки експертів, перевага двопалатності в тому, що досить добре представляються інтереси регіонів. Але запровадженням такої системи мають займатися фахівці.
Тому дане питання є досить дискусійним та потребує детального вивчення, аби в подальшому якісно та доцільно застосувати його на практиці.