відрізняється від кримінальної за своїми нормативними і
фактичними підставами.
Нормативні підстави адміністративної відповідальності закріплені в
нормах адміністративного права (КпАП України, інших законах), а
кримінальна відповідальність – в статтях Кримінального кодексу України.Адміністративну і кримінальну відповідальність варто розрізняти за їх
фактичними підставами. Так, фактичною підставою адміністративної
відповідальності служить конкретний склад адміністративного проступку –
протиправної, винної (умисної або необережної) дії чи бездіяльності, яка
посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на
встановлений порядок управління і за яку законом передбачено
адміністративну відповідальність. При цьому адміністративна
відповідальність за порушення, передбачені адміністративним
законодавством, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть
за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності (ст. 9 КпАП)
[1].
Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно
небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого
кримінальним законодавством України, тобто такого протиправного діяння,
що за своїми об’єктивними властивостями представляє більш високу
суспільну небезпеку для держави та суспільства і вимагає застосування до
злочинця відповідних заходів покарання (ст. 2 КК України) [2]. Згідно ст. 11
КК України кримінальна відповідальність настає за злочин – передбачене
кримінальним законодавством суспільно небезпечне діяння (дію або
бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину.
Основним критерієм розмежування злочину та адміністративного
правопорушення є така юридична категорія, як суспільна небезпека. При
цьому необхідно враховувати елементи суспільної небезпеки: її ступінь, а
також кількісний фактор (повторність, рецидив правопорушення).
Адміністративні проступки відрізняються від злочинів меншим ступенем
суспільної небезпеки, відсутністю великої шкоди для суспільства, яку
завдають йому злочини. Ця різниця проявляється у всіх ознаках
протиправних діянь обох видів: об’єкті, об’єктивній стороні, суб’єкті та
суб’єктивній стороні.
Объяснение:
Відповідь:
Склад зло́чину — сукупність об'єктивних та суб'єктивних ознак, що дозволяють кваліфікувати суспільно-небезпечне діяння як конкретний злочин.
Приклад: пограбування ювелірного магазину. Об*єкт злочину: предмет злочину, потерпілий. Об*єктивна сторона злочину:суспільно небезпечне діяння;
злочинні наслідки;
причиновий зв'язок між діянням і наслідками, що настали;
місце;
час;
б;
обстановка;
знаряддя;
засоби вчинення злочину.
Суб*єкт злочину: фізична особа.
Суб*єктивна сторона злочину: вина, мотив.
Пояснення:
відрізняється від кримінальної за своїми нормативними і
фактичними підставами.
Нормативні підстави адміністративної відповідальності закріплені в
нормах адміністративного права (КпАП України, інших законах), а
кримінальна відповідальність – в статтях Кримінального кодексу України.Адміністративну і кримінальну відповідальність варто розрізняти за їх
фактичними підставами. Так, фактичною підставою адміністративної
відповідальності служить конкретний склад адміністративного проступку –
протиправної, винної (умисної або необережної) дії чи бездіяльності, яка
посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на
встановлений порядок управління і за яку законом передбачено
адміністративну відповідальність. При цьому адміністративна
відповідальність за порушення, передбачені адміністративним
законодавством, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть
за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності (ст. 9 КпАП)
[1].
Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно
небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого
кримінальним законодавством України, тобто такого протиправного діяння,
що за своїми об’єктивними властивостями представляє більш високу
суспільну небезпеку для держави та суспільства і вимагає застосування до
злочинця відповідних заходів покарання (ст. 2 КК України) [2]. Згідно ст. 11
КК України кримінальна відповідальність настає за злочин – передбачене
кримінальним законодавством суспільно небезпечне діяння (дію або
бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину.
Основним критерієм розмежування злочину та адміністративного
правопорушення є така юридична категорія, як суспільна небезпека. При
цьому необхідно враховувати елементи суспільної небезпеки: її ступінь, а
також кількісний фактор (повторність, рецидив правопорушення).
Адміністративні проступки відрізняються від злочинів меншим ступенем
суспільної небезпеки, відсутністю великої шкоди для суспільства, яку
завдають йому злочини. Ця різниця проявляється у всіх ознаках
протиправних діянь обох видів: об’єкті, об’єктивній стороні, суб’єкті та
суб’єктивній стороні.
Объяснение:
Відповідь:
Склад зло́чину — сукупність об'єктивних та суб'єктивних ознак, що дозволяють кваліфікувати суспільно-небезпечне діяння як конкретний злочин.
Приклад: пограбування ювелірного магазину. Об*єкт злочину: предмет злочину, потерпілий. Об*єктивна сторона злочину:суспільно небезпечне діяння;
злочинні наслідки;
причиновий зв'язок між діянням і наслідками, що настали;
місце;
час;
б;
обстановка;
знаряддя;
засоби вчинення злочину.
Суб*єкт злочину: фізична особа.
Суб*єктивна сторона злочину: вина, мотив.
Пояснення: