В
Все
М
Математика
А
Английский язык
Х
Химия
Э
Экономика
П
Право
И
Информатика
У
Українська мова
Қ
Қазақ тiлi
О
ОБЖ
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
У
Українська література
М
Музыка
П
Психология
А
Алгебра
Л
Литература
Б
Биология
М
МХК
О
Окружающий мир
О
Обществознание
И
История
Г
Геометрия
Ф
Французский язык
Ф
Физика
Д
Другие предметы
Р
Русский язык
Г
География
obelardo1
obelardo1
26.04.2023 10:56 •  Право

Кормящая мать Севастьянова в течение 6 месяцев не пользовалась перерывом для кормления ребенка в связи с отдаленностью своего места жительства от места работы. Когда работница прекратила кормить ребенка грудью, она потребовала от руководителя уплатить ей за неиспользованные перерывы на кормление ребенка как за работу в сверхурочное время. В удовлетворении ее было отказано. Севастьянова обратилась в КТС с заявлением, в котором просила компенсировать ей работу во время перерывов на кормление ребенка дополнительной оплатой. Либо предоставить дополнительный отпуск на количество дней, которые в сумме составили эти перерывы. 113 Дайте оценку правомерности требований работницы. Каков порядок предоставления перерывов для кормления ребенка?

Показать ответ
Ответ:
ttt123634
ttt123634
26.08.2020 17:10

адміністративне право україни являє собою окрему галузь права, що покликана регулювати певну групу суспільних відносин. головною їхньою особливістю є те, що вони виникають, розвиваються і припиняють своє існу­вання у сфері державного іння у зв'язку з організацією та функціону­ванням системи виконавчої влади на всіх рівнях іння в державі.

адміністративне право — це сукупність правових норм, які встановлю­ються і забезпечуються державою з метою регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі виконавчо-розпорядчої діяльності.

предметом адміністративного права є суспільні відносини, що ­ся з питань державного іння:

• відносини між підпорядкованими одне одному державними органами, органами місцевого самоврядування та їх службовцями (наприклад, кабінетом міністрів україни та обласними, районними державними адміністраціями); між не підпорядкованими одне одному державними органами, органа­ми місцевого самоврядування та їхніми службовцями (на центральному рівні — між міністерствами, комітетами й відомствами, на місцевому рівні —. між державними адміністраціями різних областей);

• між вказаними вище органами і недержавними господарськими й соціально-культурними об'єднаннями, підприємствами, установами, громадськими об'єднаннями чи громадянами (наприклад, між відділом соціального забезпечення державної районної адміністрації та громадянином, який звернувся до відділу з відповідною заявою). при регулюванні цих суспільних відносин держава використовує такі ме­тоди: рекомендації й обов'язкові настанови, заборона певних дій, одноособо­ве і колегіальне прийняття рішень, координація діяльності різних установ та осіб. однак найпоширенішими і найважливішими державного іння є переконання (диспозитивний метод) і примус (імперативний метод). переконання пов'язане із впливом на свідомість людини шляхом апеляції до її сумління, правосвідомості тощо. у разі порушення закону за­стосовується примус. примус — це крайній захід, який використовують зде­більшого для припинення правопорушення.

джерелами адміністративного права є численні нормативно-правові акти. по-перше, це конституція україни, яка визначає систему органів виконав­чої влади та основні принципи їхньої діяльності із здійснення державного іння.

до законів, що регулюють адміністративно-правові відносини, належать закони україни «про державну службу», «про міліцію», «про місцеве самоврядування в україні», «про звернення громадян» тощо. окремі положення адміністративного права містять повітряний та митний кодекси. окреме місце посідає кодекс україни про адміністративні правопорушення.

адміністративні правовідносини регулюються великою кількістю підзаконних нормативно-правових актів: постанови верховної ради україни, укази президента україни, постанови й розпорядження кабінету міністрів україни, акти міністерств, відомств, інших центральних органів виконавчої влади, акти місцевих органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування.

0,0(0 оценок)
Ответ:
Лшалвд
Лшалвд
06.05.2022 20:53

закрытое акционерное общество или же в сокращении зао

от одного до пятидесяти. участниками могут быть дееспособные российские и иностранные граждане (а также лица не имеющие гражданства) и юридические лица.

уставный капитал общества составляется из номинальной стоимости акций общества, приобретенных акционерами. минимальный уставный капитал 10 000 (десять тысяч) рублей. уставный капитал может быть внесен как денежными средствами (открытие накопительного счета для оплаты уставного капитала в банке), так и имуществом, имущественными правами, либо иными правами, имеющими денежную оценку. форма оплаты акций общества при его учреждении определяется договором о создании общества. устав общества может содержать ограничения на виды имущества, которым могут быть оплачены акции общества.

при внесении не денежного вклада для определения рыночной стоимости требуется оценка, производимая независимым оценщиком и учредителями, по соглашению между которым оценивается имущество вносимое в оплату акций не могут оценить выше, чем оценил независимый оценщик.

закрытое акционерное общество, создается, с целью получения прибыли и может заниматься любой не запрещенной законом деятельностью. при этом, для определенных видов деятельности необходимо получение специального разрешения (лицензии). срок деятельности  —  не ограничен, если иное не установлено уставом общества.

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Право
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота