Между студентами Ивановым и Петровым возник спор: что такое государство? Иванов утверждал: «Это географическое образование!» Петров доказывал: «Это организация политической власти!» Кто из них прав?
Германн играл в старинную, ныне почти забытую, азартную карточную игру, называвшуюся «штосс» (варианты которой назывались «фараоном» или «банком») . Правила и содержание игры весьма просты и сводятся к следующему. Один из игроков (банкомет) объявлял ставку на известную сумму денег. Другой игрок (понтер; их поочередно могло быть несколько) объявлял вслед за этим, на какую сумму ставки (банка) он играет (понтирует) . При этом можно было играть «мирандолем» (т. е. не увеличивая ставки) , а можно было увеличить ставку в два раза (объявить так называемое «пароли») , в четыре раза («пароли-пе» ) или, наконец, играть на часть банка по желанию понтирующего, что большей частью и делалось. После этого понтер объявлял, на какую карту он играет. Для этого он или загибал угол соответствующей карты или просто называл ее, например: король треф. Конечно, называя карту, он делал это в надежде только на свое «игровое счастье» , так как никаких закономерностей, вытекающих из самой игры, не существовало (хотя, с научно-теоретической точки зрения, в силе были закономерности, вытекающие из теории вероятностей) . Нужно было просто ожидать, как выйдет объявленная карта (см. ниже) , имея равное количество шансов на выигрыш или проигрыш. Удачливые игроки могли выигрывать, однако, при соответствующих ставках, немалые суммы. Это и порождало массу легенд и анекдотов вроде анекдота о «трех картах» Сен-Жермена, на котором построен сюжет «Пиковой дамы» . Когда ставка была объявлена понтером, банкомет начинал «метать банк» : взяв колоду, он раскладывал карты поочередно на две стороны — направо и налево, переворачивая их крапом (оборотной стороной) вниз, т. е. «открывал карты» . Если названная понтером карта (в нашем примере король треф) ложилась справа от банкомета (т. е. против левой руки понтера) , то выигравшим считался банкомет, а если налево (т. е. против правой руки понтера) , то понтер. Выходом поставленной карты очередная ставка считалась разыгранной. За ней в том же порядке следовала другая. Талья (промет колоды карт) продолжалась до тех пор, пока банк не «срывался» , т. е. полностью проигрывался банкометом, или до отказа понтирующих (если не было особых условий) . Вот в эту игру и играл Германн. Играл, однако, не просто, а на выигрыш трех карт подряд, хотя и растянул игру на три вечера. А для того чтобы при такой игре крупно выиграть, нужно было не только «знать» , на какие карты ставить, но и резко увеличивать ставки.
1. Шлюб і сім’я … ці слова настільки вкоренилися у свідомості більшості людей, що практично стали синонімами. Багато хто навіть не відчувають різниці в цих двох поняттях, і абсолютно марно, адже вона більш ніж істотна.
2. Тобто щоб вважатися членом сім'ї, така особа має спільно проживати зі службовою особою, бути пов'язана з ним або з нею спільним побутом і мати взаємні права та обов'язки, які мають характер сімейних. ... До категорії членів сім'ї також відносяться особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі 3. Для укладення шлюбу законодавством встановлені певні умови. До таких умов відносяться взаємна згода осіб, які укладають шлюб, і досягнення ними шлюбного віку.
Взаємна згода на вступ до шлюбу передбачає вільне волевиявлення жінки і чоловіка на реєстрацію шлюбу, тобто відсутність при цьому будь-якого насильства фізичного або психологічного, погрози з боку батьків, родичів та інших осіб.
Другою умовою вступу до шлюбу є досягнення певного шлюбного віку. У статті 16 КпШС України шлюбний вік встановлено: 18 років для чоловіків і 17 років для жінок.
В окремих випадках (коли фактично вже склалися шлюбні відносини, настала вагітність, народилася дитина) державні адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчі комітети міських і районних у містах Рад народних депутатів можуть у виняткових випадках знижувати шлюбний вік на прохання самих неповнолітніх чи одного з них. 4. Майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю, тобто кожен із подружжя однаковою мірою має право володіти, користуватись і розпоряджатися цим майном; при цьому не береться до уваги кількість виконаної праці та її форми відносно кожного з подружжя. 5. У питанні обов'язків, подружжя зобов'язане спільно опікуватись побудовою сімейних відносин,піклуватися про матеріальне забезпечення родинита сприяти добробуту й зміцненню сім'ї. А у випадку вагітності,дбати про добробут і здоров'я вагітної дружинитазабезпечити повний, всебічний розвиток своїх дітей.
При этом можно было играть «мирандолем» (т. е. не увеличивая ставки) , а можно было увеличить ставку в два раза (объявить так называемое «пароли») , в четыре раза («пароли-пе» ) или, наконец, играть на часть банка по желанию понтирующего, что большей частью и делалось.
После этого понтер объявлял, на какую карту он играет. Для этого он или загибал угол соответствующей карты или просто называл ее, например: король треф. Конечно, называя карту, он делал это в надежде только на свое «игровое счастье» , так как никаких закономерностей, вытекающих из самой игры, не существовало (хотя, с научно-теоретической точки зрения, в силе были закономерности, вытекающие из теории вероятностей) . Нужно было просто ожидать, как выйдет объявленная карта (см. ниже) , имея равное количество шансов на выигрыш или проигрыш. Удачливые игроки могли выигрывать, однако, при соответствующих ставках, немалые суммы. Это и порождало массу легенд и анекдотов вроде анекдота о «трех картах» Сен-Жермена, на котором построен сюжет «Пиковой дамы» . Когда ставка была объявлена понтером, банкомет начинал «метать банк» : взяв колоду, он раскладывал карты поочередно на две стороны — направо и налево, переворачивая их крапом (оборотной стороной) вниз, т. е. «открывал карты» . Если названная понтером карта (в нашем примере король треф) ложилась справа от банкомета (т. е. против левой руки понтера) , то выигравшим считался банкомет, а если налево (т. е. против правой руки понтера) , то понтер.
Выходом поставленной карты очередная ставка считалась разыгранной. За ней в том же порядке следовала другая. Талья (промет колоды карт) продолжалась до тех пор, пока банк не «срывался» , т. е. полностью проигрывался банкометом, или до отказа понтирующих (если не было особых условий) .
Вот в эту игру и играл Германн. Играл, однако, не просто, а на выигрыш трех карт подряд, хотя и растянул игру на три вечера. А для того чтобы при такой игре крупно выиграть, нужно было не только «знать» , на какие карты ставить, но и резко увеличивать ставки.
Відповідь:
1. Шлюб і сім’я … ці слова настільки вкоренилися у свідомості більшості людей, що практично стали синонімами. Багато хто навіть не відчувають різниці в цих двох поняттях, і абсолютно марно, адже вона більш ніж істотна.
2. Тобто щоб вважатися членом сім'ї, така особа має спільно проживати зі службовою особою, бути пов'язана з ним або з нею спільним побутом і мати взаємні права та обов'язки, які мають характер сімейних. ... До категорії членів сім'ї також відносяться особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі
3. Для укладення шлюбу законодавством встановлені певні умови. До таких умов відносяться взаємна згода осіб, які укладають шлюб, і досягнення ними шлюбного віку.
Взаємна згода на вступ до шлюбу передбачає вільне волевиявлення жінки і чоловіка на реєстрацію шлюбу, тобто відсутність при цьому будь-якого насильства фізичного або психологічного, погрози з боку батьків, родичів та інших осіб.
Другою умовою вступу до шлюбу є досягнення певного шлюбного віку. У статті 16 КпШС України шлюбний вік встановлено: 18 років для чоловіків і 17 років для жінок.
В окремих випадках (коли фактично вже склалися шлюбні відносини, настала вагітність, народилася дитина) державні адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчі комітети міських і районних у містах Рад народних депутатів можуть у виняткових випадках знижувати шлюбний вік на прохання самих неповнолітніх чи одного з них.
4. Майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю, тобто кожен із подружжя однаковою мірою має право володіти, користуватись і розпоряджатися цим майном; при цьому не береться до уваги кількість виконаної праці та її форми відносно кожного з подружжя.
5. У питанні обов'язків, подружжя зобов'язане спільно опікуватись побудовою сімейних відносин,піклуватися про матеріальне забезпечення родинита сприяти добробуту й зміцненню сім'ї. А у випадку вагітності,дбати про добробут і здоров'я вагітної дружинитазабезпечити повний, всебічний розвиток своїх дітей.
Пояснення: