На предприятии по производству акриловых красок разработано Положение об охране труда, в котором записано:
- работники, не имевшие в течение года замечаний по безопасности труда, премируются в размере 30 % среднемесячного заработка из фонда охраны труда;
- работники, нарушившие правила охраны труда и (или) не сдавшие экзамен по безопасности труда, на месяц лишаются надбавки за особые условия труда и из заработка производится удержание 2 % начисленной оплаты труда в фонд охраны труда за каждое зафиксированное нарушение;
- лица, находившиеся на работе в нетрезвом состоянии, вносят в фонд охраны труда 10 % месячного заработка и обязаны пройти внеочередную проверку знаний по ТБ;
- руководители, виновные в нарушении требований безопасности труда, сокрытии фактов таких нарушений, обязаны возместить причиненный предприятию ущерб в полном объеме, включая средства, неполученные в результате оборудования;
- время приостановки работы по причине несоблюдения охраны труда оплачивается как по вине работников или работодателя, работники, занятые на оборудовании, эксплуатация которого запрещена по мотивам безопасности, переводятся без их согласия на другую работу на все время запрета эксплуатации с оплатой по фактически выполняемой работе;
- работники обязаны немедленно сообщить о каждом несчастном случае, нарушении требований безопасности труда непосредственному руководителю, а в случае несообщения виновные наказываются в дисциплинарном порядке, лишаются всех видов стимулирующих выплат сроком на 1 год.
Ваше мнение по существу приведенных норм? Дайте заключение со ссылками на закон.

нет
Правовая культура — общий уровень знаний и объективное отношение общества к праву; совокупность правовых знаний в виде норм, убеждений и установок, создаваемых в процессе жизнедеятельности и регламентирующих правила взаимодействия личности, социальной, этнической, профессиональной группы, общества, государства и оформленных в виде законодательных актов. Проявляется в труде, общении и поведении субъектов взаимодействия. Формируется под воздействием системы культурного и правового воспитания и обучения.Правовая культура является компонентом духовной культуры.  Правовая культура, как уже отмечалось ранее, не есть нечто обособленное, она органично переплетена с последней, и, следовательно, в той или иной степени присуща как обществу в целом, так и отдельным индивидам. 

Юридичний механізм захисту прав людини – це можливості здійснення громадянами певних вчинків щодо захисту власних прав і свобод . Конституція України передбачає можливості здійснення громадянами дій, спрямованих на захист їх прав і свобод, як: - захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань; - об’єднуватися в політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод; - проводити збори, мітинги, походи і демонстрації; - направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення до органів державної влади; - захищати в суді свої права і свободи; - звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; - звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних установ або органів. Конституція України досить чітко визначає систему органів та посадових осіб різних рівнів, які повинні захищати права і свободи людини і громадянина. Це: Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, місцеві державні адміністрації, підсистема судів загальної юрисдикції та спеціалізованих судів, Конституційний Суд України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокуратура, адвокатура, інші правоохоронні органи України. Верховна Рада України здійснює захист прав і свобод через законодавчу діяльність шляхом визначення виключно в законах України прав і свобод людини і громадянина, гарантій цих прав і свобод, основних обов'язків громадян; громадянства, правосуб'єктності громадян, статусу іноземців і осіб без громадянства; прав корінних народів і національних меншин; основ соціального захисту; визначення правового режиму власності, правових засад і гарантій підприємництва, правил конкуренції та норм антимонопольного регулювання (пп. 1-3, 6-8 ч. 1 ст. 92 Конституції).