Для державного примусу характерне те, що він є повністю правовим і застосовується на підставі суворої правової регламентації, нормативного встановлення підстав, порядку і процедури реалізації конкретних заходів примусового впливу. Державний примус здійснюється згідно з принципом законності.
Призначення державного примусу полягає у виправленні та перевихованні правопорушників, профілактиці злочинів та інших правопорушень у суспільстві.
Для державного примусу властива тенденція до поступового обмеження сфери його застосування.
Державний примус поділяється на такі види:
* кримінально-правовий;
* цивільно-правовий;
* адміністративний;
* дисциплінарний.
Державний примус опосередковується через правові норми та виступає у формі правового примусу, що конкретизується у примусових заходах, які застосовуються компетентними державними органами до особи, вина котрої у вчиненні певного проступку була доведена у встановленому законом порядку. До них належать: юридична відповідальність (кримінальна, адміністративна, дисциплінарна, матеріальна), заходи припинення і адміністративно-попереджувальні заходи примусового характеру (наприклад, митний огляд, примусове медичне обстеження, заходи карантинного характеру та ін.).
По самому питанню, який вид державної влади наділений щодо самогу заходу примусу, в основному це органи Міністерства Внутрішніх Справ, які наділені такими функціями, як застосування заходів примусу, при цьому додержуючись законів, які регулюють та встановлюють такі заходи примусу.
Мне было всего семь лет, когда я познакомился с писателем Христианом Андерсеном.(2)Случилось это в зимний вечер, всего за несколько часов до наступления двадцатого столетия. (3)Веселый датский сказочник встретил меня на пороге нового века.(4)Он долго рассматривал меня, прищурив один глаз и посмеиваясь, потом достал из кармана белоснежный душистый платок, встряхнул им, и из платка вдруг выпала большая белая роза. (5)Сразу же вся комната наполнилась ее серебряным светом и непонятным медленным звоном. (6)Оказалось, что это звенят лепестки розы, ударившись о кирпичный пол подвала, где жила тогда наша семья.(7)Случай с Андерсеном был тем явлением, которое старомодные писатели называли «сном наяву». (8)Просто это мне, должно быть, привиделось.(9)В тот зимний вечер, о котором я рассказываю, у нас в семье украшали елку. (10)По этому случаю взрослые отправили меня на улицу, чтобы я раньше времени не радовался елке.(11)Наступило то время сумерек, когда фонари еще не горели, но могли вот-вот зажечься. (12)И от этого «вот-вот», от ожидания внезапно вспыхивающих фонарей у меня замирало сердце. (13)Я знал со слов взрослых, что этот вечер был совершенно особенный. (14)Чтобы дождаться такого же вечера, нужно было прожить еще сто лет. (14)А это, конечно, почти никому не удастся.(15)Действительно, тот зимний вечер в последний день девятнадцатого века не был похож на все остальные. (16)Снег падал медленно и очень важно, и хлопья его были такие большие, что, казалось, с неба слетают на город легкие белые цветы. (17)Когда я вернулся домой, елку тотчас зажгли и в комнате началось такое веселое потрескиванье свечей, будто вокруг беспрерывно лопались сухие стручки акации.(18)Около елки лежала толстая книга – подарок от мамы. (19)Это были сказки Христиана Андерсена.(20)Я сел под елкой и раскрыл книгу. (21)В ней было много цветных картинок, прикрытых папиросной бумагой. (22)Приходилось осторожно отдувать эту бумагу, чтобы рассмотреть эти картинки, липкие от краски.(23)Там сверкали бенгальским огнем стены снежных дворцов, дикие лебеди летели над морем, в котором отражались розовые облака, и оловянные солдатики стояли на часах на одной ноге, сжимая длинные ружья.(24)Я начал читать и зачитался так, что, к огорчению взрослых, почти не обратил внимания на нарядную елку. (25)Удивительная и, как мне показалось, душистая, подобно дыханию цветов, человеческая доброта исходила от страниц этой книги с золотым обрезом.(26)Потом я задремал под елкой от усталости и жара свечей и сквозь эту дремоту увидел Андерсена, когда он обронил белую розу. (27)С тех пор мое представление о нем всегда было связано с этим приятным сном.(28)Тогда я еще не знал, конечно, двойного смысла андерсеновских сказок. (29)Я не знал, что в каждой детской сказке заключена вторая, которую в полной мере могут понять только взрослые.(30)Это я понял гораздо позже. (310Понял, что мне просто повезло, когда в канун трудного и великого двадцатого века мне встретился милый чудак и поэт Андерсен и научил меня вере в победу солнца над мраком и доброго человеческого сердца над злом.
Для державного примусу характерне те, що він є повністю правовим і застосовується на підставі суворої правової регламентації, нормативного встановлення підстав, порядку і процедури реалізації конкретних заходів примусового впливу. Державний примус здійснюється згідно з принципом законності.
Призначення державного примусу полягає у виправленні та перевихованні правопорушників, профілактиці злочинів та інших правопорушень у суспільстві.
Для державного примусу властива тенденція до поступового обмеження сфери його застосування.
Державний примус поділяється на такі види:
* кримінально-правовий;
* цивільно-правовий;
* адміністративний;
* дисциплінарний.
Державний примус опосередковується через правові норми та виступає у формі правового примусу, що конкретизується у примусових заходах, які застосовуються компетентними державними органами до особи, вина котрої у вчиненні певного проступку була доведена у встановленому законом порядку. До них належать: юридична відповідальність (кримінальна, адміністративна, дисциплінарна, матеріальна), заходи припинення і адміністративно-попереджувальні заходи примусового характеру (наприклад, митний огляд, примусове медичне обстеження, заходи карантинного характеру та ін.).
По самому питанню, який вид державної влади наділений щодо самогу заходу примусу, в основному це органи Міністерства Внутрішніх Справ, які наділені такими функціями, як застосування заходів примусу, при цьому додержуючись законів, які регулюють та встановлюють такі заходи примусу.
Объяснение: