Мій варіант відповіді. Якщо у автолюбителя була мисливська зброя, то скоріше за все вона була належним чином зареєстрована. На нього було здійснено озброєний напад, тому що нападники одразу ж прострелили колеса автомобіля, що стало причиною неможливості втечі. Крім того, напад здійснено групою осіб – троє молодиків, які почали його грабувати або скоріше за все взагалі здійснили розбійницький напад (якщо у них була зброя, то думаю, що вони нею погрожували) . Автолюбитель з метою захисту свого життя і майна відкрив вогонь і ранив одного з нападників. Вважаю, що його дії є необхідною обороною.
Згідно вимог ст. 36 Кримінального кодексу України « 1. Необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони»
Вважаю також, що перевищення меж необхідної оборони теж не було, бо згідно вимог цієї ж статті «Не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає».
Правовой обычай - это санкционированное государством правило поведения, которое сложилось в результате длительного повторения определенных действии, в результате чего закрепилось как устойчивая норма.
Санкционируя обычай, государство устанавливает юридическую санкцию (меру государственного воздействия) за его несоблюдение. Делается это в тех случаях, когда обычай не противоречит интересам и воли государства, отвечает интересам общества на определенном этапе его развития. Санкция государства дается либо путём отсылки на обычай в нормативно-правовом акте, либо фактическим государственным признанием в судебных решениях, иных актах государственных органов.Действительно в настоящее время обычаи играют меньшую роль, чем другие источники права используется он гораздо реже и в тех случаях, когда в законе встречаются пробелы или в самом законе указываются условия, в которых может использоваться правовой обычай.
Обычай сохраняет значимость лишь в той мере, какой полезен для применения закона (в дополнение к закону).
В современных правовых условиях «обычай» как правило, трактуется неоднозначно. Нередко наряду с ним используется понятие обыкновение. Обыкновение играет большую роль в регулировании торговых отношений и определяется, как правило, сложившейся на основе столь постоянного и единообразного повторения данных фактических отношений, что оно считается входящим в состав волеизъявления сторон по сделке в случае соответствия их намерениям.
Відповідь:
Мій варіант відповіді. Якщо у автолюбителя була мисливська зброя, то скоріше за все вона була належним чином зареєстрована. На нього було здійснено озброєний напад, тому що нападники одразу ж прострелили колеса автомобіля, що стало причиною неможливості втечі. Крім того, напад здійснено групою осіб – троє молодиків, які почали його грабувати або скоріше за все взагалі здійснили розбійницький напад (якщо у них була зброя, то думаю, що вони нею погрожували) . Автолюбитель з метою захисту свого життя і майна відкрив вогонь і ранив одного з нападників. Вважаю, що його дії є необхідною обороною.
Згідно вимог ст. 36 Кримінального кодексу України « 1. Необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони»
Вважаю також, що перевищення меж необхідної оборони теж не було, бо згідно вимог цієї ж статті «Не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає».
Пояснення:
Правовой обычай - это санкционированное государством правило поведения, которое сложилось в результате длительного повторения определенных действии, в результате чего закрепилось как устойчивая норма.
Санкционируя обычай, государство устанавливает юридическую санкцию (меру государственного воздействия) за его несоблюдение. Делается это в тех случаях, когда обычай не противоречит интересам и воли государства, отвечает интересам общества на определенном этапе его развития. Санкция государства дается либо путём отсылки на обычай в нормативно-правовом акте, либо фактическим государственным признанием в судебных решениях, иных актах государственных органов.Действительно в настоящее время обычаи играют меньшую роль, чем другие источники права используется он гораздо реже и в тех случаях, когда в законе встречаются пробелы или в самом законе указываются условия, в которых может использоваться правовой обычай.
Обычай сохраняет значимость лишь в той мере, какой полезен для применения закона (в дополнение к закону).
В современных правовых условиях «обычай» как правило, трактуется неоднозначно. Нередко наряду с ним используется понятие обыкновение. Обыкновение играет большую роль в регулировании торговых отношений и определяется, как правило, сложившейся на основе столь постоянного и единообразного повторения данных фактических отношений, что оно считается входящим в состав волеизъявления сторон по сделке в случае соответствия их намерениям.